Демократи у США святкують перемогу. Але ця радість може обернутися політичним похміллям

4 листопада у США відбулися місцеві вибори в кількох штатах і містах. Кандидатки від Демократичної партії Мікі Шерілл і Ебіґейл Спанбергер здобули впевнені перемоги у змаганні за посади губернаторів Нью-Джерсі та Вірджинії. А представника ліворадикального крила цієї політичної сили 34-річного мусульманина Зорана Мамдані було обрано мером Нью-Йорка. Локальні успіхи демократів, безперечно, важливі. Та нині зарано стверджувати, що за рік «сині» гарантовано виграють проміжні вибори до Конгресу. У цих перемогах Демпартії також простежуються контури її внутрішнього розколу, які з часом можуть стати важливим чинником політичної боротьби.

Після болісної поразки рік тому в демократів з’явився шанс почасти реабілітуватися. Місцеві вибори стали зручним майданчиком для критики центральної влади та способом апробувати нові підходи у спілкуванні з виборцями. Демократи скористалися тим, що значна частина електорату розчарована економічною політикою адміністрації Дональда Трампа, а також критично ставиться до хаотичного стилю управління чинного президента. Проте шлях до сердець виборців у кандидатів від Демпартії був різним. Надалі це ще може зіграти свою роль і неабияк уплинути на майбутні загальнонаціональні перегони.

На виборах губернаторів Нью-Джерсі та Вірджинії перемогу святкували помірковані демократки із центристського табору — Мікі Шерілл і Ебіґейл Спанбергер. Під час виборчої кампанії вони акцентували увагу на практичних проблемах. Говорили про стан економіки, зростання цін, безпеку, освіту для дітей, розвиток відновлюваної енергетики. І свідомо намагались уникати таких суперечливих питань, як гендерна ідеологія, критична расова теорія, культурні війни та проблеми ідентичності. Це спрацювало. Мікі Шерілл отримала 56%, а Ебіґейл Спанбергер — близько 57% голосів виборців. Перемога Спанбергер у Вірджинії цікава ще й тим, що її здобуто після тріумфу 2021 року висуванця від Республіканської партії Гленна Янгкіна.

Геть інакше вів передвиборчу кампанію інший переможець — нині вже екскандидат у мери Нью-Йорка Зоран Мамдані, який представляє крайнє ліве крило Демократичної партії. Мамдані не цурався висловлювати відверто популістські гасла. Апелював до високої вартості життя для звичайних мешканців великого міста й обіцяв вирішити ці проблеми за рахунок багатіїв і корпорацій. А також стверджував, що місто стане центром захисту мігрантів від депортацій та ЛГБТ-спільноти від консервативних еліт.

Серед відомих обіцянок Мамдані — заморозити вартість оренди житла, запровадити безкоштовний проїзд у міських автобусах, забезпечити безоплатний догляд за дітьми для сімей, створити муніципальні продуктові магазини для продажу їжі за низькими цінами, заснувати Департамент громадської безпеки, який почасти візьме на себе функції поліції й утілюватиме в життя «людський підхід» до боротьби зі злочинністю. Щоб реалізувати такі ідеї, потрібні чималі кошти. Їх Мамдані пропонує взяти у багатих, запровадивши двохвідсоткову ставку податку на дохід понад 1 млн дол. А також хоче змусити корпорації платити більші податки. Однак проблема не лише в тому, що такі новації загрожують втечею великого бізнесу з Нью-Йорку. Щоби ввести нові податки (крім податків на нерухомість), потрібно отримати законодавчий дозвіл від штату. Є великі сумніви, що такий дозвіл буде надано. Але соціалістична й почасти неомарксистська риторика кандидата в мери припала до душі багатьом. Особливо молоді мегаполісу. Мамдані здобув понад 50% голосів (за нього проголосувало близько мільйона жителів Нью-Йорка) і став новим міським головою «Великого яблука».

Не применшуючи значення перемог висуванців від демократів, все ж таки потрібно нагадати про кілька важливих моментів. Для американської політики загалом є традиційною практика, коли на перших великих виборах після інавгурації нового президента успіх сприяє опозиції. Частина виборців завжди втрачає ентузіазм, а опоненти мобілізуються, щоби «покарати» владу. Перемоги демократів важливі. Але їх було здобуто у «синіх» штатах і «синіх» містах. Хоча в Нью-Джерсі та Вірджинії на кількох останніх президентських виборах було помітно дрейф у бік республіканців, ці штати наразі все ж таки залишаються продемократичними. Щодо Нью-Йорка, то місто вважається оплотом Демпартії. Тож прогнозувати там перемогу кандидата, якого підтримує Трамп, — заздалегідь програшний сценарій.

У аналітиків немає одностайної думки, як трактувати електоральні результати 4 листопада. Це може бути поразка республіканців через неправильну стратегію або через ставку на слабкого кандидата. На місцевих виборах успіх демократам забезпечили різні, занадто протилежні підходи. На локальному рівні це справді іноді може спрацювати. Та коли розпочнеться загальнонаціональна кампанія, буде вкрай важко поєднати різні політичні бачення у межах однієї політсили. Цим обов’язково скористаються опоненти.

Трамп і республіканці ніколи не приховували негативного ставлення до ідей Мамдані та інших членів прогресистського флангу. Обрання яскравого представника лівого крила Демпартії на посаду мера найбільшого американського міста дає їм в руки цінні козирі. Трамп називає Мамдані «комуністом» і звинувачує демократів у радикалізмі. А під час виступу на Американському бізнес-форумі в Маямі президент сказав, що «Америка втратила трохи суверенітету в Нью-Йорку». Але пообіцяв розібратися з цим. Натомість Мамдані після обрання на посаду мера заявив про «нову еру» політики в місті. Акцентував увагу на меншинах і згадав про мільйон мусульман, які мешкають у мегаполісі. А також зазначив, що Нью-Йорк показав нації приклад, як перемогти Дональда Трампа.

Хоча демократи нині святкують перемогу, вже незабаром їм доведеться вирішувати, з чим іти на проміжні вибори. А у віддаленішій перспективі — яку стратегію обрати, щоби кинути гідний виклик опонентам на президентських виборах 2028 року. Електоральний тріумф таких контроверсійних осіб, як Мамдані, може насправді створити багато проблем «віслюкам». І посилити внутрішні суперечності в партії між центром і лівим крилом, яке зростає та є досить активним.

Також буде цікаво спостерігати за тим, як Зоран Мамдані втілюватиме в реальність свої щедрі соціальні обіцянки. Їх практична реалізація може не лише не покращити стану справ у Нью-Йорку, а й спровокувати дефіцит бюджету, зростання злочинності та масовий виїзд із міста економічно активних прошарків населення. Звісно, до діяльності мера-соціаліста буде прикуто увагу Дональда Трампа й усієї Республіканської партії. Будь-які його провали стануть предметом дошкульної критики. А опоненти спробують переконати виборців, що Мамдані — це вся сучасна Демпартія.