Дронові загрози змушують Європу зміцнювати безпеку — подробиці

Норвегія модернізує кордон із Росією на тлі посилення загроз із боку Кремля. Про це повідомляє поліція країни. Осло використовуватиме нові спостережні вежі, альтернативні датчики для виявлення та спостереження, а також дрони. На зміцнення кордонів піде близько 16,5 млн євро. Детальніше про те, як Європа відповідає на загрози, дізнавався телеканал FREEДОМ.

Над європейськими столицями знову помітили невідомі безпілотні літальні апарати (БпЛА). У Бельгії поблизу військово-повітряної бази “Кляйне-Брогель” у вівторок ввечері, 4 листопада, помітили безпілотники. Як стверджують місцеві жителі, в повітрі було шість дронів. Федеральна поліція відправила на пошуки вертоліт, проте дрони не виявили. Авіасполучення в аеропорту Брюсселя призупинили на дві години з міркувань безпеки, після чого рейси відновили.

Пасажири авіакомпаній у Брюсселі дуже стурбовані ситуацією. 

“Я українка і вкрай стурбована тим, що в самому серці Європи з нізвідки з’являються безпілотники, а у нас немає засобів, щоб це запобігти або ефективно з цим боротися”, — каже пасажирка Ірина Продан.

“Я пробув тут, в аеропорту, до 2:30 ночі. Ми навіть не можемо забрати свій багаж. Ми пішли в готель без валіз. У нас немає предметів гігієни, немає речей, крім одягу, в якому ми були вчора ввечері”, — ділиться Унсал Ремзі, ще один пасажир.

Рада національної безпеки Бельгії збереться на екстрене засідання через інциденти з дронами, заявив міністр внутрішніх справ і безпеки країни Бернар Кентен. 

Вранці 5 листопада аеропорт Вільнюса також призупинив роботу через появу невідомого дрона. З міркувань безпеки адміністрація затримала рейси трохи більше ніж на пів години. Раніше невідомі дрони були помічені над військовими об’єктами інших європейських країн — Німеччини, Норвегії, Швеції, Франції, Румунії, Іспанії та Данії.

“В Європі зараз відбуваються не тільки гібридні атаки, але й гібридна війна. Я думаю, що ми, звичайно, повинні зосередитися на кібератаках і ризику саботажу, а також на протидії дронам, і тому добре, що ми провели переговори з Європейським Союзом про створення свого роду “стіни від дронів”, яку, звичайно, можна використовувати, особливо коли мова йде про гібридну війну”, — заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

Європа все частіше відповідає на погрози Кремля превентивними заходами, тим самим посилюючи свою обороноздатність. Один із прикладів — проєкт заводу німецького концерну Rheinmetall, який збудують у Литві до другої половини 2026 року. Там вироблятимуть німецькі та американські боєприпаси 155-го калібру.

“Для Литви цей сучасний завод з виробництва артилерійських боєприпасів, найбільша інвестиція в оборонну сферу в історії країни, — не просто промисловий проєкт. Це стратегічний крок, спрямований на створення стримуючого чинника як передумови для миру”, — наголосив президент Литви Гітанас Наусєда.

“Війна в Україні підкреслює важливість артилерійських боєприпасів. Попри масове збільшення використання дронів, 155-міліметрові боєприпаси залишаються основним витратним матеріалом у війні на виснаження і фактором, що стримує агресивну війну Росії. Збільшення виробничих потужностей, особливо з виробництва боєприпасів, необхідне для нашої безпеки і, отже, має важливе значення для всіх партнерів по НАТО”, — наголосив державний секретар Міністерства оборони Німеччини Нільс Шмід.

Російські гібридні атаки, серед іншого, ускладнюють і ведення бізнесу. На цей аспект звертає увагу видання Politico. Хакери, тісно пов’язані з Кремлем, роками атакують кіберпростір ЄС — від торгових центрів і аеропортів до логістичних компаній, завдаючи значної фінансової шкоди бізнесу та страховим фірмам.

“Протягом останніх десятиліть російські хакери, пов’язані з державою, атакували різноманітні європейські муніципалітети, державні установи та підприємства. Були скоєні підпали, зокрема одного з найбільших торгових центрів Польщі, який, за словами прем’єр-міністра Дональда Туска, був “замовлений російськими спецслужбами”. Були доставлені посилки з бомбами; відзначалася швидко зростаюча активність дронів навколо європейських оборонних виробничих об’єктів; а також сталася серія підозрілих інцидентів, що спричинили пошкодження або розрив підводних кабелів і навіть трубопроводу”, — пише Politico.

“Новая газета. Европа” підрахувала: за останні три місяці в Європі сталося не менше 74 повітряних інцидентів з дронами, в яких підозрюють Росію. При цьому офіційних підтверджень участі Федерації в більшості інцидентів досі немає. Внаслідок провокацій постраждали майже 20 країн.