Міст Патона розсипається на очах: чому 72-річну легенду Києва не ремонтують роками

Вчора у мосту Патона був черговий, 72-й день народження. У зв’язку з цим інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова нагадує про його аварійний стан і вказує на термінову необхідність реконструкції — втім, здійснити її набагато складніше, ніж позначити численні проблеми…

Учора мосту Патона виповнилося 72 роки. Це найстаріший міст у Києві, який за весь цей час жодного разу не проходив капітального ремонту. Ще у 2004 році з нього демонтували трамвайні колії, щоб зменшити навантаження на конструкцію, адже вже тоді міст не витримував наявних навантажень. У 2012 році відремонтували тротуари, але будівельне сміття так і залишилось на конструкціях. І тепер воно час від часу падає у Дніпро, лякаючи киян і створюючи враження, що міст буквально розсипається на очах.

За результатами останнього обстеження, проведеного у 2020 році, було визначено: споруда потребує невідкладного ремонту.

Свого часу "Київавтодор" обіцяв закінчити реставрацію до 2025 року. Проте сьогодні навіть немає проєкту. Чому так сталося і хто винний?

У березні 2022 року, за наполяганням уряду, замовником робіт із реставрації мосту Патона стала Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області. Але вже у 2025 році, через відсутність фінансування, центральна влада просить місто знову "забрати" міст собі.

За три роки Служба відновлення лише спробувала підготувати ескізи та оцінку витрат для ремонту на суму 49,5 млн грн. Це мав бути перший етап розробки проєктної документації. Проте через відсутність грошей роботи так і не почалися.

Фактично через намагання змінити розпорядника коштів на ремонт (а це приблизно 10–15 млрд грн) було втрачено час. І тепер маємо те, що маємо:

Відсутня проєктна документація, без якої неможливо розпочати ремонт. Щоб її підготувати, необхідно пройти кілька етапів: технічне обстеження, техніко-економічне обґрунтування, розробка проєкту та проходження державної експертизи. Лише після цього можна буде визначити точну вартість і терміни робіт. Навіть за спрощеною процедурою "проєктуй-будуй", коли будівництво починають ще до завершення проєктування, на створення повного пакета документів потрібно щонайменше 1 рік. За реалістичного сценарію 2–3 роки.
Немає визначеної організації, яка має проводити тендери на проєктування і будівництво. Центральна влада визнала, що не має ресурсу, і просить передати ці функції назад місту. Але процес передавання досі не розпочато.

Після виготовлення проєктної документації мають бути визначені остаточні терміни та вартість. Сам ремонт, за найоптимістичнішими прогнозами, триватиме не менше двох років. А враховуючи темпи будівництва мостів в Україні — радше всі п’ять. Тож, навіть за сприятливих умов, відновлений міст Патона ми побачимо не раніше 2029 року. (Якщо у 2026 році буде визначено нового замовника робіт, проведено обстеження та виконано закупівлю на проєктні роботи, а у 2027–2028 році розпочнуться безпосередньо роботи на споруді).

Важливо Міст Патона так стомився, що легше збудувати новий: чому роками не можуть відремонтувати головний міст Києва

Також однією зі складностей ремонту є те, що міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро має статус памʼятки архітектури. Для того, щоб почати реконструкцію мосту, необхідно вивести його з реєстру пам’яток архітектури на час ремонту. Процедура вилучання мосту з реєстру є тривалою та потребує підготовки пакета документів, адже законом передбачено, що вилучення з реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам'ятку зруйновано, або пам'ятка втратила предмет охорони, що визначається у паспорті обʼєкта. Враховуючи відсутність на сьогодні повного пакета вищезазначеної документації, підстави для порушення питання щодо вилучення памʼятки місцевого значення — мосту ім. Є О. Патона з Державного реєстру нерухомих памʼяток України відсутні.

Місто ж постійно отримує звернення від громадян про необхідність декомунізації мосту Патона. Люди просять прибрати радянську символіку, зокрема серп і молот на в’їзних колонах. Навіть створювалися відповідні петиції. На що люди отримують бюрократичні відписки: зносити або змінювати елементи пам’ятки архітектури заборонено законом. Відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пам’ятки, їх частини та пов’язане з ними майно не можна руйнувати, переносити чи замінювати без спеціального дозволу.

Демонтувати символіки тоталітарного режиму на конструкціях мосту ім. Є.О. Патона через р. Дніпро та підходах до нього планують під час проведення робіт з реставрації, а цього найближчим часом очікувати не варто.

Є й ще одна проблема, про яку говорять менше, але вона не менш критична. Через міст проходять магістральні трубопроводи, що забезпечують теплопостачання та гарячу воду мешканцям Русанівки й Березняків. Вони вже давно в аварійному стані, щороку трапляються прориви, які впливають не лише на комфорт людей, а й на самі конструкції мосту. Ремонт цих труб можливий лише під час повної реконструкції мосту.

І якщо центральна влада бачила майбутнє у будівництві нового мосту поруч, то позиція міста більш прагматична — ремонтувати сам міст Патона. Обговорюється навіть можливість розбору транспортної розв’язки на Наддніпрянському шосе в межах реконструкції. Але поки що все залишається на рівні розмов.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.