Поліг під час виконання завдання у Донецькій області. Згадаймо Ігоря Якимчука

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Ігоря Якимчука.

40-річний солдат Ігор Якимчук загинув 31 травня 2024 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Рівненську міську раду. 

Ігор Якимчук народився 19 грудня 1983 року в селі Острожани у Черкаській області. Зростав та навчався у місті Корець на Рівненщині – тамтешню школу закінчив із золотою медаллю. Вищу освіту здобував у КНУ імені Тараса Шевченка та Юридичній академії імені Ярослава Мудрого.

Чоловік проходив строкову службу у військовій частині Держспецзвʼязку. Згодом працював помічником судді Корецького районного суду. Пізніше змінив юриспруденцію на сферу торгівлі та займався підприємницькою діяльністю.

У вільний час Ігор цікавився та займався спортом, особливу перевагу віддавав футболу. Грав у команді «Радон», з якою їздив на чемпіонати і змагання, представляючи рідний Корецький район.

З перших днів повномасштабного вторгнення Ігор добровільно вступив на військову службу та був зарахований до особового складу Національної гвардії України на посаду стрільця.

На жаль, 40-річний солдат Ігор Якимчук загинув 31 травня 2024 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області. 17 місяців родина шукала бійця та надіялась на добру звістку, але нещодавно отримала звістку про збіг ДНК та зустрічає свого Героя вдома з повернення на щиті.

«Найдорожчим в житті для Ігоря була його сімʼя. Найбільше у світі він любив свою донечку Яну. Поважав сімейні традиції, був найкращим сином і старшим братом в родині, відданим другом і просто сильним духом чоловіком», – розповіла сестра захисника Інна.

Прощання з Ігорем Якимчуком відбулося у неділю, 2 листопада, на майдані Незалежності у Рівному.

Поховали військовослужбовця на кладовищі у місті Корець.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.