«У школі ми не говоримо про війну»: українську дівчинку у Фінляндії змусили співати російську «Калінку»

У Фінляндії 11-річну українську школярку змусили співати російською мовою пісню «Калінка», попри заперечення дівчинки, пише Yle. Мама дитини Ірина Горкун Сілен обурилася інцидентом, про який дізналася після свого повернення з України.

Горкун-Сілен музикантка-флейтистка і давно живе у Фінляндії. Її чоловік фін, а донька Ніколь народилася у Фінляндії. 

«Був урок музики, діти знайомилися з музикою Росії та всі мусили співати пісню «Калінка». Ніколь пояснила, що вона українка, і не хоче використовувати російську мову. На це вчителька відповіла їй, що «в школі ми не говоримо про війну», – розповіла Ірина Горкун Сілен.

За її словами, донька зрозуміла так, що у разі невиконання пісні вона отримає погану оцінку. Тому вона співала.

«Та ситуація дуже її вразила. Що якби на її місці була українська дитина, батьки якої загинули від рук росіян?» – додала Горкун-Сілен.

Мама дівчинки здивувалася, що ознайомлення з музичними культурами країн почали саме з Росії. Вона переконана, що це нормалізація агресора. До того ж пісня «Калінка» стала відомою після того, як її виконав хор Радянської армії, який спершу був важливим символом СРСР, а тепер – Росії.

Вказано, що Ніколь відвідує школу Storängen в Еспоо. Директорка навчального закладу Еллінор Хеллман заявила, що не може коментувати окремі випадки. Вона запевнила, що до школи приймають всіх дітей незалежно від походження. Мовляв, навчальний заклад дотримується національної навчальної програми.

«У таких предметах, як музика, учні можуть зіткнутися з різноманітними культурними проявами, відібраними з педагогічною ретельністю та чутливістю до контексту класу. Вчителів заохочують вдумливо відповідати на запитання учнів, враховуючи потреби всієї групи», – відповіла Хеллман Yle електронною поштою.

Своєю чергою юристка Національного управління освіти Фінляндії Хейді Руонала зазначила виданню, що з огляду на війну в Україні певний контент може викликати сильні емоції. Вона додала, що було б добре, якби такі емоції опрацьовувались разом з учнями. 

«Якщо учень вважає завдання чи пісню неприємними на уроках музики, наприклад, з особистих чи сімейних причин, вчитель має педагогічну свободу дій, а також можливість вжити гнучких заходів, наприклад, вибір альтернативної пісні, завдання на акомпанемент або інший спосіб участі», – додала Руонала.

В українській громаді Фінляндії відреагували на випадок із Ніколь. Там переконані, що культура не може бути поза політикою.

«Ми глибоко засмучені цією ситуацією. Це також піднімає питання, чи варто популяризувати російську культуру в школах», – сказав у коментарі виданню голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул.

Ірина Горкун-Сілен зазначила, що у Фінляндії не можна зводити до одного випадку питання українців та російської культури й мови. Однак за її словами, для фінів не є очевидним, що російська мова є травматичною для українців, хоча вони її розуміють і знають. Наприклад, значна частина послуг для українців у Фінляндії надається виключно російською. Водночас в українській громаді додали, що у столичному регіоні майже немає курсів фінської мови українською, а перекладачі української часто замінюються на перекладачів російської.

Ейліна Гусатинська з Фонду Культура зазначила Yle, що російська не нейтральна. Для українців, пояснила вона, ця мова є досвідом насилля, тиску та війни.

«Російська мова несе історичне та символічне навантаження – слід русифікації та витіснення української ідентичності. Без усвідомлення цього легко ненавмисно відтворювати стару колоніальну модель, де українська культура знову опиняється в тіні так званого загального пострадянського простору», – додала Гусатинська.

Нагадаємо, за результатами квітневого опитування КМІС, в Україні збільшується число тих, хто вважає, що в українських школахне потрібно вивчати російську мову. Так, 2019 року 81% опитаних вважали, що російську мову у школах вивчати варто, хоча обсяг її вивчення й був дискусійним. Однак вже 2023 року – після повномасштабного вторгнення РФ – частка таких громадян скоротилася до 42%. Водночас з 8% до 52% збільшилося тих, хто проти вивчення російської мови взагалі.