Верховний суд США ставить під сумнів законність мит Трампа
Верховний суд США ставить під сумнів законність мит Трампа
Адміністрація Дональда Трампа наполягає, що президент має право запроваджуватимасштабні мита на імпорт на підставі закону, призначеного для використання в умовах надзвичайного стану. Проте Верховний суд США у середу продемонстрував скептицизм до цих аргументів, даючи зрозуміти, що такі дії можуть виходити за межі президентських повноважень, повідомляє NBC News.
Попри консервативну більшість у складі суду (шестеро проти трьох), яка раніше не раз ухвалювала рішення на користь Трампа, цього разу судді — як консерватори, так і ліберали — поставили юристу президента, Джону Сауеру, низку критичних запитань.
Йдеться про мита, які мають величезні наслідки як для економіки США, так і для самого Трампа, адже дедалі більше американців вважають, що ці заходи лише підвищують ціни, а не знижують їх. Згідно з опитуванням NBC News, 63% зареєстрованих виборців переконані, що Трамп не виправдовує очікувань щодо економіки, хоча саме з обіцянками зниження цін він ішов на вибори.
Суть юридичного питання полягає в тому, чи дає президенту право 1977 року закон під назвою «Міжнародний закон про надзвичайні економічні повноваження» (IEEPA) запроваджувати глобальні мита без чітких обмежень у часі та масштабах.
Конституція США надає повноваження встановлювати тарифи Конгресу, тоді як IEEPA дозволяє президентові «регулювати» імпорт і експорт лише у випадку «незвичної та надзвичайної загрози» для нації — але слово «мито» у законі взагалі не згадується.
До січня цього року жоден президент не використовував цей закон для запровадження мит. Нижчі суди вже винесли рішення проти адміністрації Трампа, і тепер сторони очікують остаточного вердикту Верховного суду.
Справу порівнюють із попередніми рішеннями Верховного суду, коли він обмежував односторонні дії президента Джо Байдена, зокрема щодо списання студентських боргів, застосувавши так звану «доктрину великих питань». Вона передбачає, що президент не може самостійно ухвалювати рішення, які мають масштабні економічні наслідки, без прямого дозволу Конгресу.
Як пише видання,консервативний суддя Ніл Горсуч навіть поставив під сумнів конституційність делегування президенту таких широких повноважень, запитавши, чи не означає це, що Конгрес «зрікається всієї відповідальності за регулювання зовнішньої торгівлі — або навіть за оголошення війни».
В процесі дебатів судді наголошували, що коли Конгрес ухвалював IEEPA, то, навпаки, прагнув обмежити надзвичайні повноваження президента, а не розширити їх.
Водночас деякі консервативні судді ставляться до позиції адміністрації прихильніше, посилаючись на те, що закон дозволяє президенту запроваджувати навіть більш радикальні за мита обмеження — торговельні ембарго.
Трамп неодноразово наголошував, що рішення у цій справі має ключове значення для його економічної стратегії. У соцмережі Truth Social він заявив:
«Якщо президент не матиме змоги швидко і гнучко застосовувати мита, ми залишимося беззахисними — це може призвести навіть до занепаду нашої нації».
На слуханнях у залі суду були присутні міністр фінансів Скотт Бессент і міністр торгівлі Говард Лутнік.
Навіть якщо Верховний суд винесе рішення не на користь Трампа, частина його мит залишиться чинною — адже вони були запроваджені на підставі інших законів.
Справу розглядають у пришвидшеному порядку, і рішення може бути оголошене вже найближчим часом.
Позивачі зазначають, що навіть без застосування «доктрини великих питань» текст закону IEEPA не містить жодних підстав для запровадження мит. Для цього, на їхню думку, існують інші закони — наприклад, Торговельний акт, який прямо надає президентові відповідні повноваження.
Крім того, навіть якби Трамп міг використати IEEPA для запровадження мит, немає жодної «надзвичайної ситуації», яка б виправдовувала таке рішення.
Справа охоплює два типи тарифів: так звані «взаємні» (country-by-country), щосягають 34% для Китаю і 10% для решти світу, а також окреме 25% мито на товари з Канади, Китаю та Мексики, нібито за їхню неспроможність зупинити потік фентанілу.
Інші мита, запроваджені за іншими законами — наприклад, 50% збори на сталь і алюміній, — не розглядаються у цій справі.
Станом на кінець серпня, за даними Митно-прикордонної служби США, мита, введені за IEEPA, принесли до бюджету близько 89 мільярдів доларів. Якщо Верховний суд визнає їх незаконними, уряд може зіткнутися з вимогами компаній повернути ці кошти.