За посилки до 150 євро доведеться платити: що пропонує НБУ і як це вдарить по гаманцю українців

Національний банк України в жовтневому інфляційному звіті-2025 запропонував розглянути запровадження додаткового оподаткування імпорту, зокрема - посилок вартістю до 150 євро та окремих категорій не критичних товарів, як-от електромобілі та предмети розкоші. Однак експерти, опитані Главредом, зазначають, що такі дії можуть спровокувати серйозне зростання цін на більшість товарів і ускладнити життя малого бізнесу в Україні.

Податок на посилки до 150 євро - що пропонує Нацбанк

На думку регулятора, оподаткування імпорту - це один із варіантів, який може допомогти стримати відтік валюти та зменшити дефіцит поточного рахунку, що суттєво зріс протягом року.

НБУ визнає, що традиційні інструменти стримування дисбалансів - підвищення облікової ставки або скорочення державних видатків - уже малоефективні. Згідно зі звітом регулятора, 2025 року імпорт зріс швидше, ніж очікувалося, що стало однією з ключових причин дефіциту платіжного балансу. Основну частину зростання сформували закупівлі енергетичного обладнання, машин і транспортних засобів, необхідних для оборонних і відновлювальних потреб. Однак, як зазначає НБУ, відновився і споживчий імпорт - від побутової електроніки до одягу, що підживлює попит, але водночас посилює тиск на валютний курс.

Як підкреслюють у Нацбанку, скорочення державних витрат може загальмувати відновлення, а жорстка девальвація - розкрутити інфляцію. Тому оподаткування імпорту розглядають як компроміс, який дасть змогу втримати валютну рівновагу без різких кроків.

"Високий дефіцит поточного рахунку зараз визначається потребами в підтримці обороноздатності та відновлення, а також структурними змінами в економіці, спричиненими війною. Суттєве перевищення національних інвестицій над заощадженнями (що є відображенням дефіциту поточного рахунку) є виправданим в умовах війни з огляду на стратегічний характер таких інвестицій, а заощадження є низькими через потреби економіки. Суттєве коригування цього розриву, зокрема, заходами фіскальної консолідації, позначиться на зниженні обороноздатності країни", - вважають в НБУ.

Пільги невиправдані?

Нагадаємо, що ще в січні 2025 року голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив про ініціативу законопроєктів щодо оподаткування імпорту посилок, які розроблені відповідними бізнес-асоціаціями.

Пропонується, щогромадяниможуть отримувати без сплати ПДВ товари вартістю до 45 євро за умови, що такі товари надсилаються їм фізичними особами без будь-якої оплати та комерційної мети, тобто не для продажу.

Товари, які українці купують на маркетплейсах або інших подібних платформах підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їхньої вартості. При цьому ввізне мито з таких товарів стягуватиметься тільки в разі, якщо їхня вартість більша за 150 євро (близько 7200 грн).

Крім того, за аналогією з наявним у країнах ЄС механізмом IOSS, в Україні також пропонують запровадити можливість сплати ПДВ постачальником товарів, маркетплейсом або іншою подібною платформою, за сприяння якої відбувалося постачання такого товару.

Окрім податку на посилки, народні депутати вже у 2026 році пропонували скасувати пільгове розмитнення електрокарів, яке передбачає звільнення від сплати ввізного мита (10%) та ПДВ (20%). Майбутнім власникам у разі імпорту довелося б сплачувати лише акцизний податок у розмірі 1 євро за кожен кіловат-годину ємності акумулятора (ця сума, як правило, не перевищує 100 євро).

22 жовтня Верховна Рада у першому читанні підтримала правку до проєкту державного бюджету, якою термін дії пільги можуть продовжити до 1 січня 2027 року. Втім, за словами народного депутата Ярослава Железняка, уряд відхилив цю правку через ризики втрат держбюджету та ймовірне невиконання меморандуму з МВФ.

До слова, напередодні рішення критикував голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, протягом десяти місяців 2025 року в Україну було ввезено понад 82 тисячі електромобілів загальною вартістю 72,2 млрд грн, тоді як обсяг наданих пільг з ПДВ при розмитненні склав 14,5 млрд грн, що, на думку депутата, є необґрунтованим в умовах війни.

Як розповів у коментарі Главреду керівник управління фінансів Unex Bank Олексій Хитрин, мотивація регулятора зрозуміла: в умовах значного дефіциту і великого відтоку валюти логічно шукати шляхи скорочення некритичних валютних витрат.

"Податок на окремі категорії імпорту може знизити попит саме на ті товари, які економіка вважає другорядними, і одночасно принести додаткові надходження до бюджету. Водночас реалізація такої політики може нести певні ризики, адже підвищення фіскального тиску на дрібний імпорт може суттєво вплинути на мікро- та малий бізнес і на звичайних споживачів, які залежать від міжнародних посилок для комплектуючих, інструментів чи товарів для своєї діяльності. Також ці витрати можуть лягти на кінцевого споживача і посилить інфляційний тиск. Крім того, може зрости обсяг так званого сірого імпорту", - вважає Хітрін.

І додає, що під час формування остаточного рішення важливо чітко визначити критерії "непріоритетного" імпорту, залишивши винятки, наприклад, для медичного та оборонного обладнання.

Як працює система IOSS у Європі

Система IOSS (Import One-Stop Shop) - це європейський механізм, який спрощує сплату ПДВ (VAT) під час продажу товарів споживачам у країнах ЄС з-за кордону (тобто імпорт вартістю до 150 євро). Систему було запроваджено 2021 року, щоб усунути податкову нерівність між європейськими та іноземними інтернет-магазинами, адже до цього дрібні посилки з-поза меж ЄС не оподатковувалися ПДВ, що створювало цінову перевагу для закордонних постачальників.

Згідно з цією моделлю, ПДВ сплачується безпосередньо під час покупки, а не під час отримання товару. Продавець або маркетплейс реєструється в системі IOSS в одній із країн ЄС, нараховує ПДВ відповідно до ставки держави, де перебуває покупець, і щомісяця звітує про зібрані податки через єдиний електронний портал. Це означає, що споживач одразу бачить кінцеву ціну товару з урахуванням ПДВ, а посилка проходить митницю без додаткових платежів і затримок.

Такий підхід дає змогу державам-членам ЄС зменшити втрати податкових надходжень і водночас спрощує адміністрування для бізнесу. Крім того, покупці отримують прозорий механізм оплати, який унеможливлює подвійне оподаткування або необхідність самостійно сплачувати податки під час доставки.

Як пояснюють в НБУ, саме на основі цієї європейської практики пропонується створити аналогічний механізм сплати ПДВ для імпорту товарів в Україну - щоб прискорити митне оформлення посилок і зменшити навантаження на державні служби.

Наразі українське законодавство передбачає, що товари, придбані на закордонних маркетплейсах, оподатковують ПДВ незалежно від вартості, а ввізне мито застосовують лише для посилок, що дорожчі за 150 євро. Водночас товари, які відправляються між фізичними особами без оплати, звільняються від ПДВ, якщо їхня вартість не перевищує 45 євро.

Утім, така система не враховує, що через відсутність єдиного електронного механізму сплати ПДВ, митниці змушені адмініструвати податок вручну, що призводить до затримок оформлення, збільшення навантаження на персонал і ризику помилок чи зловживань. Для покупців це означає непрозорість цін, адже податки можуть нараховуватися вже після доставки, а не під час оплати замовлення.

Для порівняння, в ЄС завдяки IOSS податок включається у вартість товару автоматично, а продавець бере на себе зобов'язання щодо його сплати. Це спрощує процес і для бізнесу, і для покупців, а також дозволяє митним органам зосередитися на контролі великих партій товарів, а не тисяч дрібних посилок.

Ціни на товари зростуть?

Утім, ідею оподаткування імпорту критикують як представники держави, так і експерти. Зокрема, генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський заявив, що ініціатива НБУ не спрацює, оскільки вона вигідна насамперед великим роздрібним мережам, адже вона жодним чином не вирішує проблеми "сірого" імпорту.

"Просто змусити людей, які чесно купують на Ali, платити на 20% більше, при тому що вони зможуть купити те саме на базарі без цих 20%, аж ніяк не призведе до бажаного результату. Якщо, звісно, мета не в тому, щоб просто підняти ціни в мережах на ті самі 20%", - вважає Смілянський.

Дослідження Інституту соціально-економічної трансформації CASE Україна підтверджує, що найбільша частка втрат державного бюджету пов'язана з сірим імпортом і порушеннями митних правил - обсяг такого товарообігу оцінюється приблизно в 380-540 млрд грн, а щорічні втрати держави - в 120-167 млрд грн. Щоб скоротити ці втрати, потрібно терміново реформувати митну службу, усунути зарплати в "конвертах", посилити контроль над трансферним ціноутворенням і офшорними схемами. Саме ці кроки, на їхню думку, можуть стати "передовою лінією оборони" бюджетних доходів у нових економічних реаліях.

Натомість економіст Олексій Кущ також вважає, що ініціатива НБУ лише спонукатиме поширення "сірого" імпорту та суттєве подорожчання товарів.

"Що стосується електромобілів, то тут потрібно розділяти масовий і преміальний сегменти. Для звичайних моделей, які купують для особистих потреб, мита мають бути помірними. А от на автомобілі преміум-класу, вартістю понад 100-120 тисяч доларів, доцільно запроваджувати значно вищі податки. Посилки вартістю близько 100-150 євро взагалі не варто обкладати додатковими податками. Це звичайні покупки українців на інтернет-платформах - одяг, взуття, побутові товари, які люди купують за знижками та акціями. Будь-які нові збори в цьому сегменті призведуть до подорожчання найповсякденніших речей, що негативно вплине на рівень життя", - переконаний експерт.

Загалом, за словами Куща, якщо розглядати запропоновані заходи в поточній конфігурації, наслідки можуть бути різними. Помірні мита на електромобілі зачеплять насамперед середній клас, тоді як податки на предмети розкоші - більш заможних громадян.

Однак будь-які зміни у сфері інтернет-торгівлі та імпорту товарів масового попиту майже неминуче призведуть до зростання цін, що потенційно може прискорити інфляцію. Економіст додає: запровадження мит може спровокувати зростання контрабанди та тіньового ринку, коли великі продавці або посередники шукатимуть способи обійти оподаткування.