"Бронежилети від Міндіча": в антикорупційній раді відповіли, чому тендер одразу був підозрілим

Повідомлялося, що Міндіч нібито міг тиснути навіть на міністра оборони Рустема Умєрова через контракт на закупівлю бронежилетів. Як розповіла 24 Каналу журналістка, заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко, цей договір все-таки розірвали.

Хто заговорив про тиск на Умєрова?

Про те, що Міндіч тиснув на Умєрова відомо не з плівок НАБУ, а із заяви прокурора САП у судовому засіданні під час обрання запобіжного заходу одному з фігурантів справи. Тоді вперше прозвучало, що Міндіч тиснув на кількох міністрів, серед яких і глава оборонного відомства.

Рустем Умєров, який терміново виїхав у Стамбул, надіслав заяву про те, що не причетний до жодної корупції. Контракт, про який мовиться, був розірваний, грошей за нього не заплатили.

Зверніть увагу! Операцію з кодовою назвою "Мідас" готували НАБУ та САП упродовж 15 місяців. Зафіксовано 1000 годин аудіозаписів, встановлено керівників злочинної організації, які обкрадали стратегічне підприємство Енергоатом.

У цій справі не було жодних "витоків". Через анонімні канали поширились скриншот частини підозри, де є фрагмент розмови, в якій Умєров каже, що Міндіч на нього тисне, змушує з ним зустрічатися і просуває контракт на закупівлю бронежилетів.

Чому тендер був підозрілий?

"Для мене це знайома історія, з нею я "воювала" цілий рік. Тоді я ще не знала, що це Міндіч, але укладання контракту було дуже дивним на тлі інших тендерів які укладає Міноборони. У ньому було багато порушень" – зауважила Тетяна Ніколаєнко.

Вона пояснила, що зазвичай у торгах на будь-яку номенклатуру бере участь стабільна кількість учасників, які повторюються. Дуже рідко з'являються нові учасники. До них завжди звернена особлива увага, бо постачати Міністерству оборони не так просто.

Для цього потрібно відповідати певним критеріям. Наприклад, потрібна виробнича база, працівники, наявність аналогічних контрактів та фінансова спроможність, яка зазвичай еквівалентна 30% від суми, яку виставляють на тендер,
– додала заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони.

За її словами, Державний оператор тилу часто користувався лише двома критеріями: досвід та фінансові ресурси. Це дозволяло заходити на участь у торгах "компаніям-прокладкам”.

Як відбувався тендер з бронежилетами?

Коли був оголошений тендер на 1,6 мільярда на купівлю майже 75 тисяч бронежилетів, то участь у ньому брала компанія “Фортеця захисту”. Тоді у кваліфікаційні критерії внесли зміни. Стояла вимога не наявності аналогічного досвіду у постачальника, а у виробника.

Так на тендер потрапила компанія, яка не мала жодного досвіду постачання для Міноборони та інших схожих замовників. Вона начебто була представником ізраїльської компанії.

Після виграшу тендеру виявилося, що у них немає ліцензії на продаж бронежилетів, але вона була в інших виробників, які брали участь у тендері. Тоді державний оператор тилу замість того, щоб визначати інших переможців, скасував тендер,
– розповіла Тетяна Ніколаєнко.

Коли скандал став медійним, то довелося визнати, що інші компанії все-таки мали ліцензії. Тендер можна було не скасовувати.

Останні новини про скандал в енергетиці

• Володимир Зеленський заявив, що не підтримує зв'язків зі своїм колишнім бізнес-партнером Тимуром Міндічем. Він наголосив, що президент країни, яка воює, не може мати друзів. За його словами, після початку розслідування спілкування з Міндичем не було.
• Крім цього, президент наклав санкції на Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Їх підозрюють у "відмиванні" коштів в Енергоатома. В обох чоловіків ізраїльське громадянство.
• На тлі скандалу уряд розпочне перевірку всіх великих державних компаній. Зокрема до переліку увійшла Укрзалізниця, Укроборонпром, Нафтогаз. Паралельно триватиме процес перезапуску Енергоатому.