Найнебезпечніша зима від початку великого вторгнення РФ в Україну: три причини від Politico

Нинішня зима обіцяє бути найнебезпечнішою з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, пише Politico. У виданні цю зиму називають «черговою вирішальною» та додають, що тепер героїзм та імпровізація можуть не допомогти. Частково тому, що доля країни не до кінця у її руках. Адже багато, що залежатиме від західних союзників.

У виданні зазначили, що зараз українці намагаються подолати холодні дні й тижні, при цьому маючи три величезні виклики. Перший виклик – це ймовірна криза фінансування під час переходу з 20225 в 2026 рік. У лютому, мовляв, Україна може залишитися без готівки від партнерів, якщо Бельгія не припинить блокувати план видачі репараційного кредиту на 140 млрд євро з використанням заморожених активів РФ. Однак зараз мало що натякає на вихід з глухого кута у цьому питанні. 

Проблема лише ускладнилася після заяви прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо минулого тижня про те, що він також виступатиме проти використання заморожених російських активів для фінансування оборонних витрат України. Без репараційного кредиту, пише Politico, ЄС буде важко знайти фінансування, необхідне Україні. А зараз воно стало ще більш актуальним, коли з обранням президентом Дональда Трампа США припинили підтримку. Без репараційного кредиту малоймовірно, що країни-члени погодяться натомість позичати кошти на ринку. Уряди, які мають обмежені кошти, не зацікавлені в ідеї сплати відсотків. 

Це може призвести до того, що «коаліція охочих» спробує зібрати гроші на тлі політичної нестабільності в Києві та зростаючого галасу через звинувачення в корупції. Зокрема, мова йде про операцію «Мідас» в ході якої НАБУ та САП виявили масштабну корупційну схему в енергетичній сфері. Корупція в оборонних закупівлях також перебуває в полі зору слідчих, і, за словами людей, близьких до розслідування, незабаром в Міністерстві оборони України відбудуться нові рейди в рамках розслідування завищених контрактів на закупівлі.

«Усе це дуже невдалий вибір часу, саме тоді, коли Брюссель має розв’язати питання про збільшення фінансування Києва. Це створює для українців величезні проблеми з тим, щоб переконати західних союзників продовжувати фінансування. І це є приводом для тих, хто в натовпі MAGA, і для тих, хто в Центральній Європі, наприклад, угорців, запитати: «Чому ми це робимо?», – сказав Politico іноземний радник українського уряду.

Водночас колишній український чиновник сказав Politico, що очікує продовження західного фінансування та постачання зброї, оскільки Україна «занадто велика, щоб зазнати невдачі». Але Брюссель за лаштунками дуже чітко висловлюватиме своє невдоволення та щільніше пов'язуватиме фінансування деяких майбутніх проєктів з реформами.

Друга проблема – це поле бою, де Україна зазнає дедалі більшого тиску з боку російських військ і знаходиться на межі втрати Покровська, де бої тривають вже понад рік. Він є важливим логістичним та транспортним вузлом.

Втрата Покровська спровокувала б новий етап битви за Донецьку область і дала б росіянам більше можливостей для захоплення 25% регіону, які їм досі не вдалося окупувати. Це поставило б російське командування в сильнішу позицію і створило б ще більшу загрозу для стратегічно важливих міст Краматорськ та Слов'янськ.

Погіршує ситуацію те, що українські командири, можливо, зазнали тактичної невдачі в битві за Покровськ, коли повелися на російську хитрість у серпні під час російського наступу на Добропілля.

Зараз, додають у виданні, існує занепокоєння, що росіяни намагаються скористатися відступом України в Покровську, здійснюючи вилазки до Дніпропетровської області на півдні та в Запорізькій області. 

Битва за Покровськ знову висвітлила гостру нестачу людських ресурсів в Україні. На деяких ділянках лінії фронту Росія має 10-кратну перевагу в людських ресурсах. У сільській місцевості це не є такою проблемою, оскільки на полі бою домінують безпілотники та системи дистанційного керування. Але коли зіткнення передбачають ближній бій у міських умовах, як у Покровську, росіяни мають перевагу. 

Та окрім побоювань щодо фінансування та того, що відбувається на полі бою, є третій великий виклик зими — енергетична війна, пише Politico. 

Минулими зимами українці зосереджувалися на тому, щоб забезпечити освітлення, оскільки російські авіаудари невпинно руйнували їхню енергомережу. Це було частиною стратегії Кремля, щоб виснажити впертий дух опору українців. Завдяки українській імпровізації та інженерній винахідливості у латанні пошкодженої системи, а також імпорту енергії з Європи, світло здебільшого залишалося увімкненим, хоча й з постійними відключеннями електроенергії та перебоями.

Однак цього разу російські атаки набагато масштабніші, а українці не мають засобів протиповітряної оборони, щоб з ними впоратися, та й навряд чи отримають їх найближчим часом. Крім того, Росія скоригувала свою тактику, атакуючи не лише енергомережу, а й газову інфраструктуру України. Зокрема, 60% українців покладаються на природний газ для обігріву своїх домівок. 

Всього за місяць до початку зими Україні втратила третину своїх потужностей з виробництва природного газу, а можливо, й більше. На початку жовтня Bloomberg повідомляв, що 60% внутрішніх виробничих потужностейвиведено з ладу через страйки на об'єктах у Полтавcькій та Харківській областях – основних регіонах видобутку газу в Україні. Згодом влада заявила, що ремонтні роботи відновили половину втраченого. 

Але з того часу атаки сталися дуже швидкими та насиченими. Лише за один тиждень у жовтні російські військові завдали серії з трьох ударів по газовидобувних об'єктах у Харківській, Сумській та Чернігівській областях. Масштаби цієї проблеми стали очевидними минулими вихідними після чергової масованої атаки на енергетичну та газову інфраструктуру України, яка занурила значну частину країни в холод і темряву.

Колишня міністерка енергетики Ольга Богуславець попередила: «Вже зараз зрозуміло, що ця зима буде набагато важчою, ніж усі попередні».

Це справді буде важка зима для України, додає Politico. Головне питання полягає в тому, чи вийде країна з неї у достатньо хорошому стані, щоб протистояти нав'язаній їй поганій мирній угоді.