Названо 7 найрозумніших міст світу за версією GII-2025

Дубай здійснив рекордний стрибок у рейтингу, а Цюрих і Осло зміцнили лідерство — головні тренди «розумного світу» у 2025 році.

Світовий поступ у сфері розумних міст демонструє, як технології, інновації та сталий розвиток формують нову якість урбаністичного життя.

Технологічні центри майбутнього: глобальні тенденції 2025 року

Сучасний урбаністичний простір швидко трансформується під впливом штучного інтелекту, екологічних технологій та цифрових інновацій. Згідно з Глобальним індексом інновацій (GII) за 2025 рік, який укладає Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), сім провідних міст світу стали символом технологічного прогресу. Ці мегаполіси створюють понад 70% глобальних патентів, венчурного капіталу та інноваційних проєктів.

Першим у списку залишається Цюрих, який вважається еталоном раціонального міського управління. Його стратегія «Розумне місто Цюрих» запроваджена ще у 2018 році, спирається на концепцію «smart governance» — тобто цифрове управління міськими ресурсами. Міська платформа Open Zurich забезпечує відкритість даних, що сприяє взаємодії між урядом, науковцями й технологічними компаніями. Поєднання інтелектуальної енергетики, транспорту та цифрових сервісів зробило Цюрих взірцем ефективного урбанізму.

Екологічне бачення Скандинавії: Осло та Женева

Другу позицію у рейтингу займає Осло — «зелена столиця» Європи 2019 року. Як підкреслює міська рада, «електромобільність — це не мода, а стратегічний вибір майбутнього». Сьогодні 40% усіх приватних авто тут — електричні, а 90% нових продажів — безвуглецеві. Програма FutureBuilt стимулює розвиток архітектури з низьким рівнем викидів CO? поблизу транспортних вузлів. Основним джерелом енергії для Осло є гідроенергетика, що покриває понад половину потреб міста.

Женева, третя у рейтингу, завдяки проекту Smart Canton поєднує принципи «розумної інфраструктури» та «цифрової екосистеми». Ініціатива TetraEner забезпечує оптимальне використання відновлюваних джерел енергії, а проект Geneva Lac Nations інтегрує будівлі у гідравлічну мережу, що одночасно забезпечує опалення та охолодження. Технологія LoRaWAN використовується для моніторингу якості повітря, вологості й шуму. Таким чином, Женева демонструє, як цифрова взаємодія підсилює соціальну стійкість міста.

Близькосхідний прорив: інтелектуальні міста пустелі

Дубай і Абу-Дабі є символами технологічного прориву Близького Сходу. Дубай піднявся з 12-го на 4-те місце, реалізуючи амбіційне бачення — «стати найщасливішим і найрозумнішим містом на Землі». Його стратегія спирається на шість базових напрямів: економіка, життя, управління, екологія, мобільність та люди. Система транспортного контролю на основі штучного інтелекту зменшила затори на 20%, а проект DEWA Smart Grid сприяє переходу до 75% чистої енергії до 2050 року.

Абу-Дабі, своєю чергою, запустив ініціативу Zayed Smart City, яка поєднує штучний інтелект, Інтернет речей (IoT) та аналітику великих даних. Платформа TAMM об’єднує понад 600 державних сервісів, зменшуючи використання паперових документів на 90%. Завдяки створенню інтелектуальних мереж зарядних станцій місто активно впроваджує стратегію нульових викидів до середини XXI століття.

Європейська сталість і цифрова культура: Лондон та Копенгаген

Лондон стабільно утримує позиції серед лідерів завдяки моделі «розумного управління транспортом». Його ініціатива Transport for London (TfL) забезпечує безперервне покриття 4G і 5G у всій мережі метро. Як зазначає мер Садік Хан, «цифрова мобільність — це хребет сучасного міста». Безконтактні платежі, система плати за затори та зона з наднизьким рівнем викидів — основа лондонської екостратегії. Відкриті дані дозволяють стартапам створювати сервіси моніторингу повітря, оптимізації паркування та електрозарядки.

Копенгаген, який посідає сьоме місце, прагне стати першим містом світу з нульовими викидами вуглецю до 2025 року. Його стратегія Copenhagen Connecting зосереджується на триєдиній меті: вуглецевій нейтральності, сталому способі життя та економічному розвитку. Завдяки розвиненій велосипедній інфраструктурі 62% жителів користуються велосипедами щодня. За оцінками міського департаменту, інвестиції у розумну інфраструктуру принесуть понад 600 млн євро соціально-економічних вигод.

Інновації як філософія урбаністики майбутнього

Сьогодні розумне місто — це не лише технології, а гармонійне поєднання даних, екології та соціальної відповідальності. Як наголошує аналітик WIPO, «розумне місто — це живий організм, де кожен сенсор, алгоритм і громадянин взаємодіють задля спільної мети».

Індекс розумних міст 2025 року показує, що Цюрих і Женева демонструють точність та сталість, Осло — екологічну еволюцію, Дубай і Абу-Дабі — технологічну сміливість, а Лондон і Копенгаген — соціально орієнтовану інноваційність. Усі ці центри доводять: розумне життя — це симбіоз інтелекту, енергії та відповідальності перед планетою.

У майбутньому подібні стратегії визначатимуть конкурентоспроможність країн. Міста, що інтегрують цифрові технології з гуманістичними цінностями, формують не лише інфраструктуру, а й нову парадигму людського існування. Саме тому «розумне місто — це не технічний термін, а філософія сталого майбутнього» (WIPO, 2025).