Нова комунальна реальність: хто не здав гроші на генератор, на ліфті не їздить

Проблеми з енергетикою в Україні стають дедалі більші. І якщо на початку повномасштабної агресії власний генератор у багатоквартирному будинку був великою рідкістю, то на четвертому році війни збір грошей на «автономність» торкнувся тією чи іншою мірою майже всіх. Щоправда, чимало мешканців не квапляться здавати кошти на купівлю власного генератора, і, схоже, ОСББ знайшли спосіб простимулювати боржників. Якщо коротко, його можна сформулювати так: «не здасте гроші на резервне живлення – будете ходити пішки».

Наскільки законні рішення обмежувати мешканців в доступі до місць загального користування та чи є у ОСББ інший вихід? Про це – в матеріалі Коротко про.

Платні ліфти – не новина

Платні ліфти в українських багатоповерхівках почали з’являтися майже 20 років тому. Наприклад, у Житомирській та Чернігівській областях така система працює з 2006 року.

Зазвичай «плата за проїзд» виникала там, де мешканці втомилися ходити пішки через те, що ліфти роками стояли зламаними. ЖЕКи не поспішали виправляти ситуацію, і в якийсь момент справу почали брати в свої руки приватні фірми. Вони й запропонували мешканцям полагодити ліфти, але зробити їх платними.

З цього приводу було чимало суперечок, але багато хто погодився. Ті, хто живуть на верхніх поверхах, кажуть, що не шкодують. Адже коли ліфтами користувалися безконтрольно, вони стояли поламаними. А платним ліфтом у будь-якому разі користуються рідше, і він працює.

Знайома, що більше 30 років мешкає у київській багатоповерхівці, каже, що останнім часом і сама із задоволенням перейшла б на новий режим користування ліфтами.

- Я живу на 15-му поверсі 16-поверхового будинку, і коли ліфти не працюють, для мене це жахливо, - каже вона. – Але при цьому всі роки, що я тут живу, слухаю сварки мешканців нижніх поверхів, які не хочуть платити за користування ліфтами. Спочатку про те, що вони не користуються ліфтами, казали мешканці першого поверху, потім – другого-третього, а зараз, коли у ліфті згорів двигун і його потрібно міняти, вже про те, що вони можуть спокійно ходити пішки, кажуть сусіди з четвертого та п’ятого поверхів – щоб не здавати гроші на ремонт. Але ж я тут живу 33 роки і знаю: всі вони користуються ліфтами! Тому, на мій погляд, платний ліфт міг би стати виходом із ситуації: якщо наполягаєте, що ліфт вам не потрібний, – ходіть пішки.

Жителька іншої київської багатоповерхівки розповідає, що на останньому поверсі їх житлового будинку взагалі відкрився реабілітаційний центр.

- Як це могло статися – окрема розмова, але ліфт працює на грані можливостей, - каже наша співрозмовниця. – І виникають цілком логічні питання: хто має платити за таку роботу ліфта з ранку до ночі і хто буде сплачувати ремонт, коли він таки не витримає?

Ліфт як стимул

Якщо платні ліфти стали реальністю деяких регіонів України вже давно, то до «воєнних» нововведень чимало мешканців багатоповерхівок були не готові.

Після початку повномасштабного вторгнення, обстрілів та величезних проблем в енергетиці багато ОСББ збирали гроші на генератори. Справа просувалася, м’яко кажучи, повільно. Хтось не хотів платити принципово, у когось дійсно не було грошей, а хтось поїхав за кордон і вважав, що зараз йому генератор в Україні не потрібний. Примусити здати гроші тих, хто цього робити не хоче, майже неможливо – навіть оголошення списку боржників в домових чатах викликає агресивні сварки. 

І ось на четвертий рік повномасштабної війни деякі ОСББ знайшли вихід. У під’їздах почали з’являтися об’яви на кшталт такої:

«З 23 жовтня під час відключень електропостачання в будинку пожежний ліфт працює виключно по магнітним ключам. Якщо квартира не сплатила 100% внеску на резервну систему живлення, користатися ліфтом вона не зможе».

А це взагалі законно?

Наскільки законні ці обмеження? Думки експертів розділилися.

Так, на думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, це незаконно.

- Я вважаю, що обмежувати доступ до місць загального користування та спільної сумісної власності співвласникам багатоквартирного будинку неприпустимо, - зазначив Олег Попенко у коментарі Коротко про. - ОСББ, на жаль, зловживають подібними рішеннями, ухвалюючи їх на рівні загальних зборів, і такі випадки непоодинокі. На мій погляд, у таких ситуаціях потрібно йти до суду та відстоювати свої права як співвласника багатоквартирного будинку. Таких обмежень не повинно бути.

Натомість перший заступник голови Комітету енергетики та ЖКП в ВР України Олексій Кучеренко вважає, що про жодні обмеження не йдеться, адже це рішення мешканців будинку. І причини такого рішення зрозуміти нескладно, бо, пояснив експерт в розмові з Коротко про, для роботи ліфта в аварійні години треба щонайменше купувати пальне для генератора та обслуговувати його.

Якщо за рішення проголосувала більшість співвласників, це цілком законно, погоджується оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.

- Поява «платних ліфтів» - це маркер нового етапу на ринку житла, - зауважила Берещак у коментарі Коротко про. - Українські багатоквартирні будинки поступово переходять у модель енергоавтономних спільнот, де комфорт під час блекаутів стає не послугою від держави, а результатом спільних інвестицій співвласників. Згідно із Законом №417-VIII, рішення більшості на загальних зборах є обов’язковим для всіх мешканців. Якщо 2/3 співвласників проголосували за створення резервного живлення, рішення правочинне.

У середньому вартість резервного живлення будинку сягає 7–13 тис. доларів, залежно від потужності генератора та системи автоматики, продовжує експертка. Тож внесок однієї квартири становить кілька тисяч гривень. На фоні підвищення тарифів на електроенергію та частих відключень подібні рішення підвищують ринкову капіталізацію житла на 3–7%, бо енергонезалежність стає новим критерієм вартості.

- З погляду управління, обмеження доступу до резервних сервісів стає не покаранням, а стимулом до участі у спільному фінансуванні, - підсумувала Вікторія Берещак. - Без чітких стимулів ОСББ стикаються з «ефектом безквиткового пасажира»: користуються всі, платять одиниці. Тому в українських реаліях «платний ліфт» - не про нерівність, а про відповідальність. Будинки стають маленькими енергокооперативами, де довіра вимірюється не обіцянками, а діями: хто вкладається - той має світло, ліфт і стабільність.

P.S. Юристи також погоджуються: система, що була введена в дію рішенням більшості співвласників багатоквартирного будинку, є цілком законною. Суто теоретично такі нововведення можна вважати порушенням споживчих прав, зважаючи на те, що при укладанні договору про послуги, що надаються, ці послуги не були платними. Проте тут є багато «але», бо йдеться про резервне живлення, якого раніше не було. Тому важко сказати, наскільки успішними будуть спроби оскаржити рішення в судовому порядку.