/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fda1ccb8a83167eef22c089a5d1aa69bf.jpg)
Шість країн ЄС прийматимуть менше мігрантів: з чим це пов'язано
Річ у тім, що ці країни перебувають у складній міграційній ситуації. Про це пише 24 Канал з посиланням на сайт Єврокомісії.
Яка ситуація в інших країнах?
Європейська комісія оприлюднила перший Щорічний звіт про управління міграцією та притулком. Згідно з документом, найвищий рівень прибуття мігрантів зафіксували у Греції, Іспанії, Італії та на Кіпрі. Саме ці країни, які опинилися під найбільшим тиском, отримають пріоритетний доступ до ресурсів і механізмів підтримки ЄС після набуття чинності Пакту про міграцію та притулок у червні 2026 року.
До іншої групи Єврокомісія віднесла ще 12 держав. Зокрема, Бельгію, Німеччину, Францію, Польщу, Фінляндію та країни Балтії. Там існує ризик перевантаження міграційних систем через зростання кількості прибулих, нестачу місць для розміщення або спроби використати міграцію як політичний тиск.
Зазначається, що Болгарія, Чехія, Естонія, Хорватія, Австрія та Польща стикаються зі складною міграційною ситуацією, спричиненою "сукупним тиском останніх п'яти років". Тому ці держави можуть звернутися до Ради ЄС із проханням про часткове звільнення від участі у Пулі солідарності – механізмі, який передбачає перерозподіл зобов'язань між країнами Союзу щодо прийому мігрантів.
Водночас, як зауважують у Брюсселі, загальна ситуація з міграцією в ЄС покращилася. За період із липня 2024 по червень 2025 року кількість незаконних перетинів кордону зменшилася на 35%, повідомляє Polskie Radio. Однак певні проблеми залишаються. Зокрема, продовження тиску через нерегулярні прибуття, переміщення всередині ЄС і використання міграції як зброї з боку Росії та Білорусі.
Європейська комісія закликала держави-члени прискорити запровадження реформ, які передбачені Пактом про міграцію та притулок. Це потрібно, щоб до червня 2026 року національні системи прийому та надання притулку були повністю готові до нових правил.
Що варто знати про біженців з України у Європі?
Чехія заробила на біженцях з України більше, ніж витратила. Протягом третього кварталу 2025 року біженці з України сплатили до чеського бюджету 8,2 мільярда чеських крон. Це понад вдвічі більша сума, ніж країна витратила на допомогу українцям, які тікають від війни.
Німеччина більше не платитиме українцям так, як раніше. Громадяни України, які приїхали після 1 квітня 2025 року, не отримуватимуть виплату Bürgergeld. Її надавали людям, які перебували у пошуку роботи або мали недостатній дохід.
Польща скасувала статус біженця деяким українцям. З 2020 по 2025 рік країна позбавила міжнародного захисту 38 українців.