Справа "Енергоатому": чи призведе "Міндічгейт" до скорочення міжнародної допомоги Україні

Справа АТ НАЕК "Енергоатом", яка вже призвела до заяв про відставки міністра юстиції Германа Галущенка й очільниці Міненерго Світлани Гринчук стала не просто черговим викриттям корупції, а глибоким політичним викликом для всієї країни. Постало питання: хто насправді керує найбільшою державною атомною енергогенеруючою компанією України, яка експлуатує всі атомні електростанції? І як збалансувати потребу повного розслідування корупції, не допустивши управлінського вакууму під час війни?

Скандал в "Енергоатомі": як корупція стала каталізатором політичної бурі

Після гучнихвикриттів НАБУ і САП у справі про розкрадання коштів, призначених на будівництво систем фізичного захисту енергетичних об’єктів, енергосектор України опинився у стані подвійної кризи — управлінської та репутаційної.

Захист частини енергооб’єктів досі не добудований, а відповідальні за реалізацію проєкту посадовці втратили свої посади.

НАБУ викрило організовану злочинну групу, яка систематично отримувала 10–15% "відкатів" від контрактів "Енергоатому". Під варту взяли колишнього виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом"Дмитра Басовата інших фігурантів. Проте справа торкнулася не просто чиновників середньої ланки, а й голови Міненерго Світлани Гринчук та міністра юстиції Германа Галущенка, які написали заяви про звільнення. А Кабмін припинив повноваження наглядової ради держкомпанії.

Наразі держслужби здійснюють всебічний аудит "Енергоатому" із метою перевірки закупівель і фінансової діяльності. У цьому контексті та за оцінками експертів, справу АТ НАЕК "Енергоатом" можна вважати найбільшим корупційним скандалом в історії України, особливо враховуючи масштаби збитків — близько 100 млн доларів хабарів і залучення найвищих посадовців.

"Сценарій скандалу" та криза влади: експерти назвали ризики для країни

Скандал вибухнув саме тоді, коли Росія відновила масовані атаки на енергетичну інфраструктуру, і тепер ситуацію розглядають не лише в економічному, а й у політичному вимірі.

"З’ясувалося, що одним із ключових об’єктів енергетики, які безпосередньо впливають на енергетичну безпеку країни, управляють не уряд України, і навіть не наглядова рада, а сторонні фізичні особи — як вітчизняні, так і іноземні, яких туди призначили. Саме ці особи фактично контролювали діяльність "Енергоатому", що стало однією з причин корупційного скандалу", — зазначає народний депутат, перший заступник голови Комітету з енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко.

Він попереджає, що ситуація в енергетиці є системною і вимагає комплексного реагування, інакше можливі ще масштабніші політичні та економічні кризи: "Залишається питання щодо спроможності уряду діяти в умовах воєнної кризи. Політична відповідальність лежить насамперед на уряді і його підтримці. Водночас треба уникнути втрати країни в цей складний час".

Кучеренко застерігає, що наслідки політичної кризи можуть бути дуже серйозними, і наводить історичні приклади того, до яких масштабних катастроф вони призводять.

"Згадаймо історію Російської імперії 1917–1918 років — спочатку були Лютнева та Жовтнева революції, політична криза, воєнний комунізм, а потім Сталін. Це приклад того, до чого можуть призвести подібні політичні потрясіння", — зауважує нардеп.

Вакуум влади і ризики для країни

Політолог Володимир Фесенко додає, що головною метою для влади зараз є встановлення балансу між необхідністю ефективного розслідування корупційної справи та збереженням політичної стабільності в умовах війни.

"Розслідування має бути доведеним до суду і справедливо завершеним. Водночас важливо не допустити дестабілізації, бо це може мати серйозні наслідки для країни", — каже політолог.

Фесенко підкреслює, що політичний вимір скандалу посилюється через фігурантів, які входять до близького кола глави держави.

"Серед них є люди з близького кола президента, що додає політичного виміру справі. Це, ймовірно, позначиться на позиціях влади і рейтингу президента", — зазначає політолог.

Важливо Корупційний скандал в Україні: Зеленський хоче позбавити Міндіча громадянства, — ЗМІ

А ось можливі наслідки непередбачувані: якщо ситуація вийде з-під контролю, ймовірно, виникнуть серйозні ризики, зокрема через урядову кризу — політичний вакуум, що в умовах війни є величезною загрозою.

"Оптимальним варіантом на сьогодні виглядає відсторонення від посад усіх, хто безпосередньо причетний до корупційної справи, і проведення очищення в усіх відповідних структурах, щоб уникнути подальших ризиків", — зазначає Фесенко.

Водночас експерт наголошує на важливості безперервності роботи енергетичних об’єктів: "При цьому важливо уникнути створення вакууму у Міністерстві енергетики та "Енергоатомі". Має бути грамотно організована процедура передачі обов’язків до призначення нового міністра".

Міжнародна підтримка під загрозою? Реакція партнерів

За словами експертів, політична нестабільність може вплинути і на зовнішню міжнародну підтримку України. Водночас, як підкреслює Володимир Фесенко, європейські партнери розуміють важливість допомоги для безпеки Європи та успішного завершення війни,тож допомогу не припинять, але контроль за використанням коштів посилять.

"Російські активи нам просто так не дадуть. Якщо йдеться про використання таких активів, буде створена спеціальна структура, яка займатиметься їхнім розпорядженням. Крім того, контроль за використанням міжнародної та бюджетної допомоги буде посилений — особливо щодо сфери енергетики", — пояснив експерт.

Тим часом справа "Енергоатому" вже сколихнула світових лідерів. Деякі з них висловили занепокоєння через корупційні скандали, але водночас підтвердили готовність продовжувати підтримку.

Висока представниця ЄС з питань закордонних справ Кая Каллас назвала скандал у енергетиці "надзвичайно прикрим", наголосила на неприйнятності корупції, "особливо зараз", а також закликала українську владу діяти "дуже швидко й серйозно".

"Правильна реакція — продовжувати надавати економічну та військову допомогу, а потім допомагати у боротьбі з корупцією", — сказав міністр фінансів Норвегії Столтенберг 13 листопада.

Низка інших європейських чиновників також підтвердила готовність підтримувати Україну.

Так, міністерка Данії Луз зауважила: "Скандал не має похитнути довіру, але Україна повинна продовжити реформи".

Важливо Відставка міністрів, санкції Міндічу: чи може Зеленський оперативно загасити корупційну "пожежу"

Міністр Нідерландів Хейнен зазначив, що боротьба з корупцією є умовою отримання допомоги, а литовський заступник міністра Вайтєкунас нагадав: "Україна бореться за свободу всієї Європи".

Таким чином, міжнародні партнери зберігають підтримку України, але посилюють контроль і вимоги до прозорості, щоб допомога ефективно працювала на зміцнення обороноздатності країни.

Стан захисту енергетичних об’єктів: від добудови до ризику атак

Експерт з енергетики Олексій Кучеренко наголошує, що захист енергетичних об’єктів триває, однак багато робіт залишаються незавершеними: "Витратили гроші, які фактично пішли даремно. Зараз змушені добудовувати, але це обходиться дорого".

За його словами, наразі "Укренерго" контролює процес, а фінансування зберігається приблизно на тому ж рівні, що й раніше.

Водночас Кучеренко застерігає, що навіть сучасні бетонні укриття не гарантують повної безпеки від атак ракет або дронів.

"Вони ловлять частину ударів і збільшують шанси збереження складного обладнання, але повного захисту немає", — пояснює він.

Тим часом, як раніше писав Фокус, 100 мільйонів доларів, "відмитих" у центрі Києва, вистачило б на захист 10 об'єктів. Спорудами можна було прикрити трансформатори потужністю 300 тисяч кВА. Про це розповіла спеціалістка у сфері критичної інфраструктури Анна Мінюкова.