The Atlantic пояснив повний провал у переговорах Трампа та Путіна

Президент США Дональд Трамп явно розчарований своєю неспроможністю завершити російсько-українську війну.

Як передає "Хвиля", про це пише The Atlantic.

Видання зазначає, що Трамп вважав, що зможе укласти угоду простою транзакцією, яка визнає територіальні здобутки Росії та апелює до її економічних інтересів. Глава Білого дому не розумів, наскільки російський диктатор Володимир Путін відданий ідеї знищення незалежної української держави, і наскільки складно буде змусити його прийняти щось менше.

Там також нагадали, що нещодавно Трамп намагався змінити динаміку: він сказав російському диктатору, що може дати Україні ракети великої дальності "Томагавк", і намагався змусити президента Володимира Зеленського поступитися територією, але марно. Трамп скасував заплановану зустріч із Путіним, пояснивши журналістам: "Ми маємо знати, що укладемо угоду. Я не збираюся витрачати свій час. У мене завжди були чудові стосунки з Володимиром Путіним, але це було дуже розчаровуюче".

Високопосадовці адміністрації Трампа стверджують, що вони були дуже близькі до врегулювання війни, якби лише сторони поводилися розумно. Вони, здається, розглядають фундаментальний конфлікт як простий і підвладний компромісу: Росія хоче решту територій, які не контролює на Донбасі; Україна хоче надійних гарантій безпеки. Але насправді проблема набагато складніша й глибша.

На початку другого терміну Трампа Росія відхилила угоду, яка б заморозила лінії бойових дій, зняла санкції з Росії та залишила Україну поза НАТО. Якби Трамп розумів глибший контекст війни, він би не очікував нічого іншого. Москва розглядає вільну, незалежну та військово спроможну Україну як неприйнятну загрозу.

"Якщо війна закінчиться на будь-яких інших умовах, окрім повного підпорядкування України Росії, усе більш озлоблена й мілітаризована Україна відновиться економічно й відбудує свою оборону за підтримки Заходу. Москва вважає такий результат неприйнятним, і її єдиний план боротьби з ним - знищити українську державу. Саме це Москва має на увазі, коли говорить про усунення "корінних причин", - йдеться в статті.

У матеріалі також зазначається, що для Путіна надзвичайно висока ціна продовження війни вартує того, що вона заплатила, оскільки це запобігає можливості Україні будь-коли знову піднятися на ноги. Він не змінить думку лише тому, що граничні витрати санкцій зростають, або тому, що Україна здійснює більше ударів у глибокому тилу.

"Ось чому російська позиція майже не змінилася з моменту вступу Трампа на посаду: Росія робить пропозицію, яку Зеленський може лише відхилити. Вона вимагає поступок, які знищать українського президента політично, таких як здача нових територій і демілітаризація України", - пише видання.

Нейт Рейнольдс, науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace і колишній аналітик американської розвідки, зазначив, що єдина значна зміна в позиціях сторін під час адміністрації Трампа надійшла від України. Коли Джо Байден був президентом, Україна вимагала залізних гарантій безпеки від США в обмін на завершення війни. Після конфлікту в Овальному кабінеті з Трампом у лютому Київ прийняв ідею безумовного припинення вогню, можливо, щоб відновити відносини з Вашингтоном. Це був розумний крок, який показав, що саме Росія є перешкодою для миру. Однак Трамп не продовжив серйозного тиску на Москву, і сторони залишаються так само далекими одна від одної, як і раніше.

Що може зробити Трамп

Видання звертає увагу, що Трамп не зможе завершити війну найближчими місяцями, але він міг би почати створювати військові та дипломатичні умови для успішних переговорів пізніше під час свого терміну. Це навіть не вимагало б радикальної зміни курсу.

Глава Білого дому має продовжувати допомагати Україні переконувати Путіна, що в нього немає надії досягти своїх цілей на полі бою. Андрій Загороднюк, який обіймав посаду міністра оборони України до війни, називає цю стратегію стратегічною нейтралізацією - Україна прагнутиме паралізувати наступальні можливості Росії на суші, морі й у повітрі, щоб, навіть якщо вона може воювати, вона не могла перемогти.

Рік тому Україні бракувало живої сили, і вона надмірно розтягнулася, вторгшись у Курську область Росії. Російські сили повільно просувалися вперед, ціною величезних втрат. Час не був на боці України. Київ побоювався, що якщо війна затягнеться, він програватиме поступово. У травні цього року Росія спробувала використати цю перевагу великим наступом.

Результати виявилися невтішними. Недавнє дослідження The Economist показало, що Росія захопила лише 0,4% української території під час літнього наступу. Російські війська нещодавно прорвали оборону міста Покровськ, але це не змінює стратегічної картини й, зрештою, було прогнозованим. За нинішніх темпів Росії знадобиться 103 роки, щоб завоювати всю Україну.

"Тим часом, за оглядом доступних даних того ж дослідження, російські втрати зросли на 60% у 2025 році, сягнувши від 984 000 до 1 438 000, включно з 190000-480000 убитих. Один американський чиновник сказав мені, що кількість українських втрат становить приблизно чверть або третину від російських", - зазначає стаття.

Зокрема, російські втрати зросли переважно через зміну характеру лінії фронту за останній рік. Раніше війська використовували лісосмуги чи природні бар’єри для захисту від невеликих наступів. Зараз лінія фронту - це велика "зона смерті", де дрони вражають усе нерухоме протягом хвилин. Обидві сторони використовують дрони, але вони стали особливо ефективним інструментом для України, яка компенсує ними нестачу живої сили та артилерії.

"Позиція України зараз більш стійка, ніж була. На початку цього року Києву бракувало зброї, оскільки запаси, надані адміністрацією Байдена, вичерпалися. Трамп частково вирішив дефіцит, продавши зброю НАТО для передачі Україні (хоча засобів ППО все ще бракує). Трамп також нещодавно запровадив санкції проти російського енергетичного сектору, що допоможе посилити фінансовий тиск на військові зусилля Росії", - підкреслює видання.

Глобалізація мирних зусиль

Однак те, чого Трамп справді прагне, - це не стільки допомогти Україні перемогти у довгій війні, скільки відновити свою дипломатію заради мирної угоди. І для цього він може зробити ще дещо: глобалізувати свій мирний проєкт, можливо, закликавши до мирного саміту, і тиснути на інші країни, щоб ті підтримали негайне припинення війни вздовж поточних ліній.

The Atlantic зазначає, що Україна вже проводила мирні саміти та брала в них участь, але їй було складно залучити країни Глобального Півдня до своїх ініціатив щодо врегулювання конфлікту. Той факт, що Зеленський нині приймає безумовне припинення вогню, значно полегшує це завдання. Бразилії, Саудівській Аравії, Південній Африці, Сенегалу, Індії та іншим країнам, які наполягають на мирі, буде важко відхилити чітку перспективу його досягнення, особливо тепер, коли Трамп виключив членство України в НАТО.

"Метою Трампа може бути об’єднання більшості країн світу, щоб закликати до негайного й безумовного припинення вогню, з деталями реалізації, які мають бути вироблені сторонами. Росія виступить проти цього, але буде змушена пояснювати, чому. Процес підкреслить абсурдність вимог Путіна щодо додаткових територіальних поступок і демілітаризації України. Як найближчий союзник Росії, Китай не розірве з Москвою, схваливши безумовне припинення вогню, але йому буде незручно пояснювати цей вибір. Трамп міг би зарахувати певний прогрес, коли країни приєднаються, а Україна отримає моральне піднесення на початку довгої та важкої зими", - йдеться в матеріалі.

У статті також підкреслюється, що війна в Україні навряд чи закінчиться одним вражаючим проривом. Але ці кроки та трохи терпіння можуть допомогти створити умови для рішення з часом - такого, яке не передбачає знищення й підкорення Росією свого сусіда.

Раніше у Путіна назвали головні "інтереси" у переговорах щодо України.