«Туалетні схеми» Київради. Фігурант найгучнішого корупційного скандалу повернувся до роботи

Понад 9 місяців минуло з моменту оприлюднення «плівок Комарницького» – частину фігурантів звільнили з посад, дехто отримав підозру, а Михайло Терентьєв встиг і в СІЗО побувати, і до роботи в Київраді повернутися. 

З початку каденції в 2020 році до кінця 2024-го депутат не мав жодного пропуску пленарного засідання. Операція «Чисте місто» стала першою і єдиною причиною його відсутності за весь час. Проте законотворча активність Терентьєва була меншою – всього 21 ініціатива за п'ять років.

Лідер у голосуваннях за так звані «туалетні схеми» досі очолює земельну комісію та навіть після можливої зміни її голови, ймовірно, залишиться у складі. 

Проте чи має фігурант одного з найгучніших корупційних скандалів залишатися в Київраді, впливати на порядок у столиці та входити до ключової комісії? 

Яким чином Терентьєв досі в Київраді?

«Чисте місто» стало відоме громадськості на початку лютого. Тоді Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили, що викрили схеми заволодіння столичною землею. Серед підозрюваних і ключових фігурантів опинився і Михайло Терентьєв. Депутат з’явився на «плівках Комарницького», коли узгоджував зі «смотрящим» питання порядку денного та шукав нові земельні ділянки. 

На земельний скандал відреагував і міський голова Віталій Кличко. Так 13 березня на пленарному засіданні він повідомив, що разом із низкою інших фігурантів із посади директора КП «Інженерний центр» звільнили Михайла Терентьєва. Щодо депутатського мандату мер столиці зазначив:

«Також фракція партії «Удар» розпочала процедуру відкликання його з депутатів Київради (оскільки він є підозрюваним у кримінальному провадженні».

Кілька днів по тому Терентьєв разом із іншими фігурантами справи вийшов із СІЗО під заставу в 20 мільйонів гривень. За словами колишнього секретаря Київради Володимира Бондаренка, депутат також написав заяву про вихід із фракції «Удар». Вперше у списках поіменних голосувань Терентьєв з’явився серед позафракційних на засіданні 15 квітня, проте сам тоді ще був відсутній. 

Справа з позбавленням його мандату так і не реалізувалася. Попри те, що наприкінці травня «Удар» на партійному з’їзді ухвалив відповідне рішення, незабаром Михайло Терентьєв оскаржив його у суді та фактично тимчасово заблокував своє відкликання до завершення розгляду справи. Таким чином територіальна виборча комісія та Київрада не можуть позбавити його мандату. 

Тож уже в жовтні 2025 року голова земельної комісії повноцінно повернувся до виконання своїх депутатських обов’язків і з’явився в сесійній залі після кількамісячної відсутності. Зазначимо, що навіть у цей проміжок часу він продовжував свою діяльність. 

Так колишня депутатка від фракції «Слуга народу» Євгенія Кулеба в червні повідомила, що підпис Терентьєва з’явився на документі про перенаправлення проєкту з будівництва на Пейзажній алеї з екологічної комісії до земельної. Тобто попри відсутність у сесійній залі депутат продовжував використовувати свій статус, щоб просувати інтереси забудовників і контролювати спірні ініціативи. 

Імітація активності в Київраді

Протягом років присутність Терентьєва на пленарних засіданнях була відмінною – жодного пропуску в період з грудня 2020 року до початку лютого 2025-го. Єдиною причиною відсутності в сесійній залі стало розслідування щодо причетності до «Чистого міста», тож він пропустив 8 засідань із 12, які відбулися цьогоріч. 

Натомість законотворча активність Михайла Терентьєва разюче відрізнялася. Маючи статус голови ключової комісії та багаторічний досвід на посаді, депутат подав усього 21 ініціативу. 

Показово, що всі вони були зареєстровані у співавторстві з іншими депутатами, а не самостійно. Так переважну більшість складають звернення до Верховної Ради, Кабміну чи президента, які подавали депутати в коаліції або окремо винятково від фракції політпартії «Удар». 

Зокрема, всі ініціативи 2021 року були лише зверненнями різного характеру: щодо необхідності впровадження механізму закупівель лікарських засобів, збільшення розміру державного медичного забезпечення або ж вирішення ситуації із законопроєктом «Про місто Київ – столицю України». 

Тоді саме 2021 рік став лідером за кількістю земельних питань – майже 5000 проєктів опинилися в порядках денних засідань. Деякі з них додавалися до цього числа за процедурою включення невідкладних, тож цифра потенційно є ще більшою. Найбільше проєктів містила категорія «відмова у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою» – плану на конкретне використання земельної ділянки.

Зазначимо, що 15 з поданих Терентьєвим ініціатив таки ухвалили депутати. 8 із них – звернення Київської міської ради, про які йшлося раніше. Єдині «профільні» рішення з’явилися аж у 2024 році – розроблення детального плану території в Солом’янському районі Києва та вирішення питання про передачу у власність і користування комунальною землею особами, що перебувають під впливом РФ. 

Єдиний проєкт 2025 року з’явився на сайті Київради наприкінці жовтня. Він стосується створення тимчасової комісії з перевірки реалізації проєктів з відновлення об’єктів, які були пошкоджені внаслідок російської агресії. Його суб’єктами подання стали понад 30 депутатів від усіх фракцій. 

Спроби «оживити» земельну комісію

Перед поверненням до сесійної зали Михайло Терентьєв намагався зібрати земельну комісію – одну з ключових у столиці, яка фактично призупинила свою роботу після того, як оприлюднили «плівки Комарницького». На сайті Київради з’явився порядок денний із майже сотнею запитань, 93-м із яких присвоїли гриф «Для службового користування» («ДСК»). 

Про це також повідомила депутатка «Європейської Солідарності» Вікторія Пташник, яка пізніше завітала на заплановане засідання з прямою трансляцією. Проте ні сам Михайло Терентьєв, ні більшість членів земельної комісії не з’явилися. 

«Члени земельної комісії, тобто пан Терентьєв з його командою, скликали людей, повідомили, що будуть начебто розглядатися їхні питання – знаючи, що кворуму не має бути», – зазначала Пташник. 

Провести позачергове засідання комісія намагалася ще 28 жовтня, проте вже не з ініціативи Михайла Терентьєва. Положення про постійні комісії Київради передбачає, що можливо зібратися «на письмову вимогу не менше однієї третини членів» – та, попри зібрані підписи, кворуму так і не було. 

Реанімувати земельну комісію нещодавно намагався і сам мер столиці. Зокрема, він став автором проєкту, який передбачає замінити поточного голову земельної комісії на Олеся Маляревича – депутата «Удару» та чинного військовослужбовця полку «Ахіллес».

Показово, що пояснювальна записка до проєкту не містить жодної згадки про скандальну операцію «Чисте місто» чи саму персоналію Михайла Терентьєва, який є сумнівним кандидатом на подальше членство в комісії. 

У розмові з «Чесно» Олесь Маляревич про можливу посаду зазначив: «Мені це буде реально важко – суміщати військову службу і комісію. Але ми колегіальний орган, і зараз така ситуація склалася, що або я, або ніхто. Ніхто не хоче торкатися цієї теми. Але це ж важлива комісія, їй треба працювати».

Земельна комісія Київради сьогодні перебуває в критичному стані. Насамперед за весь рік вдалося зібратися всього двічі – на початку січня та у квітні, коли засідання тимчасово проводив сам Олесь Маляревич. Попри наявність альтернативного проєкту, комісію все ще очолює Михайло Терентьєв, навіть після виключення з фракції «Удар» та невдалої спроби позбавлення депутатського мандату. А отже, він досі має вплив на розгляд проєктів. 

Якщо ж навіть на найближчому пленарному засіданні Київрада ухвалить існуючу ініціативу та замінить голову на Олеся Маляревича, проблема повноцінно не вирішиться, оскільки Терентьєв залишиться у складі комісії та братиме участь у виділенні столичної землі. 

До того ж земельна комісія потребує регулярної роботи та частих засідань, що складно поєднати з військовою службою Маляревича в «Ахіллесі». Серед інших членів комісії залишаються лідери в підтримці «туалетних схем»: Дмитро Калініченко, Анатолій Шаповал, Олена Овраменко та інша фігурантка «плівок Комарницького» Олена Марченко. 

Дев’ять місяців після земельного скандалу, а жодних організаційних змін не відбулося. Зазначимо, що Положення про постійні комісії передбачає: якщо голова не може виконувати свої повноваження, його функції здійснює перший заступник голови – у земельній комісії таких троє. 

Тож комісія може легко відновити свою роботу, якщо на це буде воля столичних депутатів. Так само зі зміною голови та виключенням зі складу Михайла Терентьєва – наразі це вимога часу, щоб не повертатися до «земельного дерибану». 

Аміна Лікар, «Чесно.Київ»