Усе що ми вже знаємо про найбільший сонячний спалах року: як це було і які наслідки після X5

Хроніка найбільшого сонячного спалаху: як це було?

Рекордний спалах 2025 року виник близько 12 години дня 11 листопада (за Києвом) з активної області сонячних плям AR4274, яка протягом попереднього тижня демонструвала виняткову активність. Згідно з даними Європейського космічного агентства та бельгійського Королівського метеорологічного інституту, потужність цього спалаху в 3-5 разів перевищила всі попередні події 2025 року, а за енергетичним виходом виявилась у 10 – 20 разів сильнішою, пише 24 Канал.

Важливо зазначити, що цього року Сонце спалахувало й на рівні X9.0, але той вибух трапився на зворотному боці Сонця й жодним чином не вплинув на нас. Тому науковці не враховують його в своїх імпровізованих "рейтингах потужності". Вони звертають увагу на ті події, що стаються на оберненому до нас боці зорі та/або впливають на Землю.

Активна область плям AR4274 тривалий час демонструвала складну бета-гамма-дельта магнітну конфігурацію, яка є найнебезпечнішою з погляду генерації потужних спалахів. За даними спостережень, раніше ця зона виросла майже на 50 відсотків лише за одну добу, що надзвичайно багато. Місце вибуху розташувалося на південний схід від основної сонячної плями, де перетиналися ділянки з протилежною магнітною полярністю.

Ця велика група сонячних плям все ще має дуже складну структуру, як можна побачити на порівнянні. Синій і червоний у центральному зображенні позначають протилежні магнітні полярності. Третє фото показує зображення у повному ультрафіолетовому діапазоні (FUV) у момент піку спалаху. Білий колір – це сам спалах / Фотоколаж Solar-Terrestrial Centre of Excellence Search

Перші наслідки сонячного спалаху Земля відчула майже негайно. Рентгенівське та ультрафіолетове випромінювання, яке подорожує зі швидкістю світла, досягло Землі за вісім хвилин. Це призвело до іонізації верхніх шарів атмосфери над Європою, Африкою та Азією, які на той момент перебували на денному боці планети. Зареєстровано сильні порушення радіозв'язку рівня R3 за класифікацією NOAA, які тривали близько години. В цілому спалах ініціював помірний радіаційний шторм рівня S2.

За даними сайту Solar Influences Data Analysis Center Королівської обсерваторія Бельгії, радіовибух, що супроводжував подію, досяг безпрецедентної інтенсивності 53 тисячі одиниць сонячного радіопотоку на частоті 1415 мегагерців, що стало найсильнішим радіовибухом з усіх попередніх спалахів у цій активній області AR4274. Це спричинило порушення роботи супутникових навігаційних систем і авіаційного радіозв'язку.​

Перші наслідки спалаху – радіаційна буря та перешкоди в радіозв'язку / Фото SpaceWeatherLive

Планетарні нейтронні монітори також зафіксували підвищення рівня наземного випромінювання (Ground Level Enhancement, GLE), тобто збільшення фонового випромінювання на рівні Землі. Наразі в цьому сонячному циклі було лише чотири випадки GLE, а спалах X5.16 перевершує їх у 3 – 7 разів.

GLE можна виміряти в тих випадках, коли сонячні заряджені частинки мають достатню енергію, щоб проникнути крізь захист магнітного поля планети й добратися до поверхні Землі. Такі події вимагають енергій вище 400 Мегаелектронвольт (МеВ). Зазвичай сонячні енергетичні частинки надходять до нас з енергією 10 – 100 МеВ, але цього разу потік перевищував 500 МеВ.

Корональний викид маси: швидкість і траєкторія

Менш ніж за годину після піку спалаху коронографи супутників SOHO і GOES-19 почали фіксувати ледь помітну тінь коронального викиду маси (КВМ). Ще трохи згодом було остаточно підтверджено, що викид відбувся.

• Аналіз радіовибухів типу II та IV показав, що швидкість ударної хвилі викиду становила близько 1350 кілометрів на секунду.
• За іншими оцінками, корональний викид рухався зі швидкістю до 1450-1950 кілометрів на секунду.

Для порівняння, типові корональні викиди подорожують зі швидкістю 500 – 700 кілометрів на секунду і долають відстань до Землі за три доби. Попередні викиди від цієї ж активної області 9 і 10 листопада мали швидкості 650 і 1150 кілометрів на секунду відповідно й досягали планети за дві доби. Таким чином, викид 11 листопада виявився найшвидшим із серії.​

Отож, згодом коронографічні зображення показали повнодискове гало, спрямоване просто до Землі. Спостереження з космічного апарата STEREO-A підтвердили виняткову швидкість події – так звані J-графіки демонстрували зростаючий нахил послідовних ліній, що вказувало на прискорення викидів.

Ця надзвичайна швидкість скоротила час прибуття плазмового потоку. Замість очікуваних трьох діб викид мав досягти Землі вже ввечері 12 листопада або на початку доби 13 листопада.

Наслідки КВМ

Спалах X5.16 став третім у серії потужних подій. Перші два спалахи класів X1.7 і X1.2 відбулися 9 і 10 листопада відповідно, і кожен супроводжувався власним корональним викидом. Усі три викиди рухалися в напрямку Землі, створюючи загрозу об'єднання й посилення одне одного. Існувала ймовірність, що їхнє поєднання призведе до посилення магнітної бурі з передбаченого рівня G4 до максимального G5.

• На щастя, цього не сталося. X1.7 і X1.2 прибули на початку дня 12 листопада. Британська геологічна служба підтвердила, що перші два викиди об'єдналися ще в міжпланетному просторі ще до прибуття на Землю.
• Але третій викид, від X5.16, прибув окремо. За оцінками спеціалістів Європейського космічного агентства, він не встиг повністю злитися з двома попередніми викидами й просто запустив свої власні збурення.

Магнітна буря

• Центр прогнозування космічної погоди NOAA видав попередження про суворий рівень геомагнітної бурі G4 на 12 листопада. Це другий за силою рівень у п'ятибальній шкалі.
• Британське метеорологічне управління навіть попереджало про можливість досягнення екстремального рівня G5 протягом доби.

Перші два корональні викиди спричинили магнітну бурю рівня G4. Протягом усієї першої половини дня вони коливалися, але здебільшого утримувались на G3.

Коли ж настав час наступної бурі, спричиненої X5.16, магнітометри показували Kp-індекс (загальна кількість сонячного вітру, яка в конкретний момент взаємодіє з магнітним полем) на рівні 7, що відповідає бурі рівня G3.

Попри всі побоювання, що буря зросте до максимального рівня, вона так і не вийшла за межі G3, який залишається актуальним і 13 листопада (станом на 8:30 ранку).

Наслідки

Попередження про геомагнітні бурі високого рівня змусило космічне агентство Blue Origin відкласти запуск місії ESCAPADE через потенційний вплив на космічний апарат. Оператори енергомереж, радіосистем і супутників отримали завчасні сповіщення для підготовки до можливих збоїв. Але чи були випадки аварій, наразі невідомо.

На цей момент єдиними наслідками магнітної бурі, які можна було спостерігати, стали яскраві полярні сяйва, яка охопили регіони планети аж до 30 градуса широти, де знаходиться Флорида. В Україні про них не повідомляли, але сяйва бачили у Чехії та Австрії.

Ці полярні сяйва спостерігали жителі Міннесоти, що у США / Фото Алекси Хансен та Джо Нельсона

Ще більше знімків з Міннесоти, де сяйва були одними з найепічніших на планеті / Фото @gtzhutch на X та @erikjfritsch на X

Ще одне фото опублікували з агломерації Тайнсайд, що у Північно-Східній Англії. На знімку видно маяк Святої Марії:

Полярне сяйво в Тайнсайді, Англія / Фото Пола Епплбі