В цей час люди старіють швидше: названо два ключові вікові періоди

Старіння / © pexels.com

Всупереч поширеній думці, що старіння — це поступовий процес, нове дослідження Стенфордського університету виявило, що організм переживає два різкі стрибки вікових змін у середньому близько 44 і 60 років. У ці періоди відбувається драматична зміна складу ключових біомолекул, пов’язаних із метаболізмом ліпідів та роботою серцево-судинної системи.

Про це повідомляє Science Alert.

Якщо одного дня ви прокинулися, подивилися у дзеркало і вам здалося, що ви різко постаріли — можливо, ви маєте рацію. Згідно з дослідженням 2024 року, присвяченим молекулярним змінам, що супроводжують старіння, людський організм переживає два різкі стрибки вікових змін: перший — у середньому близько 44 років, другий — приблизно у 60.

«Ми не просто поступово змінюємося з часом; відбуваються дійсно драматичні зміни. Виявилося, що середина 40-х — це період різких змін, як і початок 60-х. І це справедливо незалежно від того, який клас молекул ви розглядаєте», — зазначив генетик Майкл Снайдер зі Стенфордського університету, коментуючи результати дослідження.

Старіння — складний біологічний процес, який супроводжується зростанням ризику розвитку різних захворювань.

Команда під керівництвом Снайдера досліджувала механізми старіння, щоб краще зрозуміти, які саме зміни відбуваються в організмі і як можна їх сповільнити чи компенсувати. Для цього вони спостерігали за 108 дорослими добровольцями, які протягом кількох років регулярно здавали біологічні зразки.

Науковці звернули увагу, що ймовірність деяких хвороб, таких як Альцгеймер чи серцево-судинні недуги, різко зростає після певного віку, а не поступово з роками.

Тож дослідники вирішили зосередитися на біомаркерах старіння, щоб виявити, коли саме в організмі відбуваються подібні стрибки. Використовуючи зібрані зразки, вони проаналізували різні типи біомолекул — РНК, білки, ліпіди та мікроорганізми з кишківника, шкіри, носа й ротової порожнини. Загалом було досліджено 135 239 біологічних показників.

У середньому кожен учасник надав 47 зразків протягом 626 днів, а найдосвідченіший учасник — 367. У підсумку науковці отримали понад 246 млрд даних, які потім проаналізували для виявлення закономірностей.

Попередні дослідження також показували, що зміни на молекулярному рівні відбуваються нерівномірно — стрибкоподібно, і це спостерігається не лише у людей, а й у тварин, таких як миші, щури, дрозофіли чи риби-зебри.

Команда Снайдера виявила дві чіткі фази, коли у людському організмі спостерігається суттєва зміна складу молекул.

Близько 81% усіх досліджених біомолекул змінювалися в один або обидва ці періоди. Перший пік спостерігався у середині 40-х років, другий — на початку 60-х, при цьому зміни мали дещо різні молекулярні профілі. Під час першого піку — у середині 40-х — найбільше змінювалися молекули, пов’язані з метаболізмом ліпідів, алкоголю та кофеїну, а також із роботою серцево-судинної системи, шкіри та м’язів. Другий пік, який припадає на початок 60-х, характеризувався змінами у вуглеводному та кофеїновому метаболізмі, роботі серця, шкіри, м’язів, імунної системи та нирок.

Перший період змін частково збігається з менопаузою або передменопаузою у жінок, проте дослідники виключили цей фактор як головний, адже подібні зміни відбувалися і у чоловіків.

«Це свідчить про те, що хоча менопауза або передменопауза можуть частково пояснювати зміни у жінок середнього віку, ймовірно, існують інші, вагоміші чинники, що впливають на процеси старіння і у чоловіків, і у жінок. Визначення та вивчення цих факторів має стати пріоритетом для подальших досліджень», — пояснила метаболомістка та перша авторка дослідження Сяотао Шень, колишня дослідниця Стенфорда.

Науковці також підкреслили, що дослідження має обмеження — вибірка була невеликою, а біологічні зразки отримані лише від людей віком від 25 до 70 років.

Майбутні роботи зможуть поглибити розуміння цього явища, залучивши більшу кількість учасників і ширший спектр біомаркерів, щоб точніше простежити, як людський організм змінюється з віком.

До слова, група корейських вчених встановила, що клітинне старіння в організмі поширюється подібно до хвороби — через кров. Це відкриття може змінити підхід до боротьби з віковими змінами.