Вчені вперше зафіксували початок вибуху наднової: зірка набула форми “оливки”

Міжнародна група вчених за допомогою Дуже Великого Телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії вперше спостерігала наднову буквально через добу після початку вибуху, повідомляє Reuters. Зірка, маса якої у 15 разів перевищує масу Сонця, розташована в галактиці NGC 3621, приблизно за 22 мільйони світлових років від Землі в напрямку сузір’я Гідри.

Астрономам вдалося зафіксувати момент, коли зоряний матеріал уперше прорвав поверхню, що передувало яскравому спалаху. Вибух спричинив деформацію зорі – замість того, щоб розірвати її на частини, він витягнув її форму у вертикальну фігуру, схожу на оливку. 

Дослідження, опубліковане у журналі Science Advances, очолив астрофізик І Ян з Університету Цінхуа в Китаї. Його команда виявила вибух 10 квітня 2024 року й уже через 26 годин спрямувала телескоп на спостереження. 

“Геометрія вибуху наднової дає фундаментальну інформацію про еволюцію зірок і механізми цих космічних феєрверків”, – пояснив Ян.

Зірка, яку спостерігали вчені, належить до типу червоних надгігантів і мала вік близько 25 мільйонів років – у масштабах космосу це дуже коротке життя. Її діаметр у момент вибуху був у 600 разів більшим за сонячний. Частина маси розлетілася в космосі, а решта, за словами співавтора роботи Дітріха Бааде з Європейської південної обсерваторії, перетворилася на нейтронну зорю – надщільний залишок, який не зникає після колапсу ядра.

На ранній фазі VLT зафіксував, як ударна хвиля проривається крізь фотосферу зірки, вивільняючи колосальну кількість енергії. Саме в цей момент наднова стає видимою, і її форму ще можна вивчити до того, як вибух взаємодіє з навколишнім газом і пилом.

Спостереження показали, що вибух почався в області зоряного ядра та мав виражену осьову симетрію – на відміну від багатьох теоретичних моделей, які передбачали сферичну форму. Це відкриття, за словами Яна, ставить під сумнів чинні моделі колапсу масивних зірок і може змінити уявлення про те, як у Всесвіті народжуються нейтронні зорі й чорні діри.

Раніше астрономи виявили незвичайний сплеск концентрації радіоактивного ізотопу берилію-10 у донних відкладеннях Тихого океану віком 10 мільйонів років, що може бути слідом відносно нещодавнього вибуху наднової зорі поблизу Землі. Після перевірки вчені встановили, що ймовірність вибуху наднової в межах 326 світлових років від Сонця в цей період становить близько 68%.