Медіавійна проти НАБУ і САП. Як топові телеграм-канали намагаються знищити репутацію антикорупційних інституцій

Якщо подивитися на хронологію тем публікацій, стає помітно, що атаки майже ніколи не виникають "з повітря" – вони чіпляються за реальні інфоприводи, але емоційно розкручуються для дискредитації та підриву довіри до інституцій.

Обшуки в НАБУ, затримання "крота" ФСБ, конкурси на керівника БЕБ, справа Пивоварського, ДТП за участю детектива, підозри співробітникам НАБУ, заяви Центру протидії корупції – у кожному з цих кейсів канали запускають серії дописів, де одна й та сама подія подається як доказ "російського впливу", "хаосу й анархії" в НАБУ, "тотальної корумпованості" детективів або "змови грантоїдів". Реальні новини тут виступають лише приводом, щоб посилити вже готові наративи.

Окрема лінія – атаки на союзників антикорупційних інституцій. У стрічці регулярно з'являються кампанії проти журналістів-розслідувачів із використанням мови ненависті, сексуалізованих звинувачень та апеляцій до "зради армії".

Інша стійка тема – вимоги "закрити" або "розігнати" НАБУ, показати його як структуру, що "паралізує державу", "працює на ворога" або "коштує мільярди без результату". Усе це не поодинокі емоційні сплески: хвилі накочуються одна на одну, підтримують ключові меседжі кампанії й регулярно перезапускають негатив, щойно з'являється зручний інфопривід.

Повну хронологію ключових тем, дат і прикладів дописів ми винесли в окремий публічний документ – з нею можна ознайомитися за цим посиланням.

Такі хвилі з'являлися в середньому кожні три з половиною дні. Ми бачимо, що атаки почалися не влітку. Вони були постійними, активізувалися з 5 червня, а в липні досягли свого апогею, що свідчить про довгостроковий і спланований характер кампанії.

Наймасштабнішими атаки були 21–22 липня – під час обшуків у співробітників антикорупційних інституцій та ухвалення сумнозвісного закону № 4555.

Варто зауважити, що 25–26 липня, в розпал протестів за незалежність антикорупційних інституцій, не було негативних публікацій. Але вже 30 липня вийшла нова хвиля з ключовим меседжем: "Боротьба НАБУ з корупцією не влаштовує нікого, – юристи про необхідність реформ".

Наступна потужна хвиля критики була опублікована після затримання 6 вересня в ОАЕ нардепа-втікача Федора Христенка, який нібито є джерелом російського впливу всередині НАБУ.

Ще одна масована хвиля була пов'язана з ДТП за участю детектива НАБУ у вересні. Остання хвиля негативу з'явилася у дні реалізації спецоперації НАБУ та САП "Мідас" – із викриття топкорупції в енергетиці.

Показово, що серед усіх хвиль найбільш масова та однорідна – та, де критика НАБУ використовується для просування політикині Юлії Тимошенко – загалом понад 30 публікацій із критикою надмірної участі іноземців в управлінні державою, зокрема антикорупційними інституціями.

"Перли" маніпуляцій

Копірайтери, очевидно, дуже старалися просувати ці наративи такими публікаціями, щоб "чіпляли", ігноруючи будь-які стандарти журналістської етики та подекуди здоровий глузд. Ось лише кілька прикладів маніпулятивних формулювань, які синхронно поширювалися мережею:

"Галюцинації, сліпота та амнезія: активіста Шабуніна вкотре спіймали на брехні та відбілюванні корупціонерів" – Адвокат Права (11.09.2025).

"Детективи НАБУ влаштували диверсію проти України та працювали на ворога: три роки намагались знищити виробника тепловізорів світового рівня" – Інсайдер ЗСУ (09.16.2025).

"10 "досягнень" НАБУ: секс, наркотики, допомога злочинцям та бездумне витрачання бюджету" – Україна Online: Новини | Політика (17.04.2025).

"У назві ВАКС знайшли три помилки. Правильно буде – НКВС" – Реальна Війна | Україна | Новини (20.03.2025)

"У НАБУ свідків примушують до сексу з детективами: директор Бюро має понести відповідальність" – Times of Ukraine: Новини | Україна (14.03.2025)

"Національне антикорбюро перетворилося в засраний мухами райвідділок, де ганяють бабусь в переходах, а не ловлять корупціонерів" – Всевидящее ОКО: Україна (6.02.2025)

Для підсилення своїх тез канали активно цитують одних і тих самих "експертів". Цікаво, що більшість із них фігурують у базі псевдосоціологів і політичних коментаторів, які беруть участь у прихованих піар-кампаніях, зібраній виданням texty.org.ua.

Наприклад, за участі Олега Постернака, політичного коментатора та члена "незалежного пулу експертів" ІНПОЛІТ, опубліковано 62 негативні матеріали. У базі "Текстів" згадується, що Постернак піарив Віталія Кличка, Юлію Тимошенко, Олександра Вілкула, Віктора Медведчука та Вадима Рабіновича. Отримував гонорари за позитивні згадки партії Анатолія Шарія під час телеефірів.​

Політичний блогер Михайло Шнайдер (18 негативних матеріалів) коментує, що "“Грантоеды” закрывают глаза даже на госизмену и "фсбшных кротов" в НАБУ". У ЗМІ також можна знайти згадки, що раніше він піарив Віктора Медведчука та інших проросійських політиків.

Сергій Іванов (17 негативних матеріалів про НАБУ та САП) – журналіст, ймовірно, тому "Texty" не внесли його до бази псевдоекспертів. 

Микола Мельник (12 негативних матеріалів) – політичний експерт, генеральний директор аналітичної групи "Левіафан", неодноразово був помічений у піарі Юлії Тимошенко. Також фігурує в проєктах компанії Seetarget, що завищувала рейтинги нині забороненої проросійської ОПЗЖ.​

Володимир Бондаренко (12 негативних матеріалів). У базі псевдосоціологів вказано, що дає коментарі для ЗМІ як "військовий експерт", і згадується, що в 2007 році він за гроші оприлюднив фальшиві результати соціологічних опитувань.​

"Джентльменський набір" із топ-10

Аналіз показує, що негативні матеріали з'являються синхронно та з ідентичними формулюваннями одразу у 8 telegram-каналах із топ-10 за охопленням. Якщо виключити особисті (Лачен та Ваньок), то це буквально вся топова десятка:

1. INSIDER UA
2. Україна Сейчас | УС: новини, політика
3. Україна Online: Новини | Політика
4. Times of Ukraine: Новини | Україна
5. Реальна Війна | Україна | Новини
6. Адвокат Права
7. Телеграмна служба новин - Україна
8. Всевидящее ОКО: Україна

Згідно з нашими підрахунками, INSIDER UA є абсолютним лідером за кількістю публікацій, де згадується НАБУ – 221 допис. З них 142 (64,25%) – негативні. Однак за відсотком негативу до загальної кількості згадок лідирують Times of Ukraine (77,71%) та Всевидящее ОКО: Україна (75,81%).

Варто зауважити, канал "Київ ІНФО | Новини Україна UA" за вказаний період не опублікував жодного негативного поста про НАБУ.

Чистка цифрових слідів

Окремої уваги заслуговує канал "Труха⚡️Україна". Згідно з даними моніторингу, цей ресурс є рекордсменом за кількістю видалених негативних постів про НАБУ. Лише 8 серпня було видалено 15 таких матеріалів, а загалом за період дослідження – 21. Це може свідчити або про зміну редакційної політики, або про спробу приховати участь у скоординованій кампанії після досягнення її піку.

Що ми знаємо про ці телеграм-канали?

Більшість telegram-каналів, особливо великих, є анонімними та непрозорими. Вони масово виросли під час повномасштабної війни, коли попит на швидкі новини перевищив довіру до традиційних медіа.

Telegram став головною платформою оперативної інформації – але разом із цим і середовищем для маніпуляцій, фейків і прихованих інформаційних кампаній.

Попри відсутність редакційної відповідальності, саме ці канали для багатьох українців стали майже основним джерелом новин. Їхня анонімність, швидкість і візуальний стиль створюють ілюзію незалежності, хоча в реальності вони часто є інструментом політичного або комерційного впливу. Хто ж стоїть за цими медіаресурсами?

• INSIDER UA: За даними розслідування ГО "Нон стоп", адміністратором каналу є Андрій Сахаров. Розслідувачі пишуть, що він є власником БО "МБФ "Інсайдер Хелп" та однойменного ФОП, який спеціалізується на наданні рекламних послуг. Достовірних даних про реального власника каналу немає. Канал неодноразово був помічений у поширенні маніпуляцій та замовних матеріалів.
• Україна Сейчас | УС: Власником є Вадим Інгеров, підприємець, який також володіє медіахолдингом "Інформатор". За даними видання "Коментарі", Інгеров, в минулому журналіст, є співзасновником ТОВ "Дніпроглобалдизайн", володіє часткою (10%) у ТОВ "Шторм діджитал" і зареєстрований як ФОП.
• Україна Online: Анонімний канал, який, за статистичними даними, має аномально високий відсоток трафіку з російських IP-адрес (59,3%).
• Times of Ukraine: Анонімний канал, який за рік виріс із 430 тисяч до понад 2 мільйонів підписників.
• Реальна Війна | Україна: Повністю анонімний канал, який був особливо активним під час обшуків СБУ в НАБУ 21 липня.
• Адвокат Права: Анонімний канал, що позиціонується як юридичний.
• Телеграмна служба новин – Україна: За даними "1+1 медіа", канал був створений для імітації офіційного ТСН, а його власники, ймовірно, перебувають на території Росії.
• Труха⚡️Україна: Офіційним власником каналу називає себе харків'янин Максим Лавриненко, проте розслідування пов'язують канал із харківським бізнесменом Володимиром Литвином і сином ексміністра внутрішніх справ Олександром Аваковим.
• Всевидящее ОКО: Україна: Анонімний канал. За даними ІМІ (2021 рік), канал обслуговувало Aldo Agency з модератором Aldoking, який представлявся як "Владислав Уважаемый". Це агентство має серед клієнтів ще 11 інформаційних бізнесів.

Cui bono / Кому це вигідно?

Отже, чи може інформаційна війна, яка тягнеться щонайменше весь 2025 рік, бути одноразовою ініціативою "нового піарника НАБУ"? Дані говорять протилежне.

Наш аналіз масиву публікацій у найбільших (головно анонімних) новинних телеграм-каналах показує: йдеться не про випадкові емоційні сплески, а про системну, довготривалу й добре скоординовану кампанію з дискредитації антикорупційних інституцій. У ній задіяні ключові новинні ресурси українського telegram, які щодня формують порядок денний для мільйонів користувачів.

За 9 місяців 886 негативних публікацій (не враховуючи позиції фігурантів) зібрали 257,8 мільйона переглядів. Це не схоже на хаотичні реакції – більше нагадує дуже дорогий і наполегливо підтримуваний інформаційний проєкт. Такий масштаб неможливий без залучення значних фінансових та/або організаційних ресурсів і чітко вибудуваної інфраструктури розгону.

Наші дані не дозволяють чітко назвати одного "режисера" цієї кампанії. Але вони дозволяють окреслити коло можливих бенефіціарів.

Щонайперше – частина української владної еліти й українські політичні гравці, які бояться реальних кримінальних справ. Для цієї когорти незалежні антикорупційні органи – це не інституційна гарантія для країни, а постійний ризик для власного майбутнього.

По-друге, ймовірно, також беруть участь російські структури впливу, яким вигідно підірвати довіру до будь-яких українських інституцій, що здатні доводити справи до вироків, зокрема й щодо колаборантів і корупціонерів із "російським шлейфом".

І найнебезпечніший сценарій – коли ці інтереси не конкурують між собою, а нашаровуються. Коли російські медійні мережі, локальні політичні проєкти, окремі групи впливу всередині країни і бізнес, що заробляє на "зливних бачках" в telegram, працюють не проти, а паралельно один одному, підсилюючи той самий результат: знищення довіри до антикорупційної інфраструктури.

На четвертий рік повномасштабної війни ми досі не маємо прозорої відповіді, у чиїх руках зосереджені найвпливовіші новинні майданчики в telegram. Найпопулярнішим каналом отримання новин залишається сервіс із російським корінням, а мільйони українців щодня читають стрічки, де власники й редакційна політика лишаються в тіні.

На цьому тлі запитання "кому це вигідно?" перестає бути суто риторичним, стаючи екзистенційним. Бо саме тієї миті, коли НАБУ та САП проводять гучні розслідування проти верхівки української влади, повертають у бюджет мільярди та демонструють реальні результати, в telegram-стрічках їх послідовно перетворюють на "ворогів", "зрадників" і "дармоїдів".

Один із аргументів критиків – що боротьба з корупцією під час війни – це розбрат, який створює ризик програти війну. Але якщо ми не будемо виявляти та карати тих, хто розкрадає наші вкрай обмежені ресурси, це вже не ризик, а практично гарантія поразки у війні в довгостроковій перспективі.

Ми можемо не знати напевно, хто саме стоїть за кожним конкретним каналом. Але ми точно бачимо результат. І якщо антикорупційні інституції послаблять або зроблять керованими, виграш отримає не українське суспільство. Виграш отримає той, хто роками будував корупційні схеми в Україні й дуже не хоче, щоб їх довели до вироків – незалежно від того, сидить він у Києві, Москві чи десь в іншому місті.

Рух "Люди з картонками". Зінаїда Аверіна, Анастасія Безпалько, Софія Півторак