Як на "справу Міндіча" відреагували у ЄС і які наслідки для України вона матиме

Після того як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили дані про масштабну корупційну схему, що діяла передусім в "Енергоатомі", але також зачепила інші галузі енергетики і навіть оборонку – перед європейськими партнерами України постало питання, як на це реагувати.

Після кількох днів розгубленості позиція Європи почала оформлюватися: викриття схем розкрадання державних коштів на самій верхівці влади є позитивним знаком, бо свідчить про ефективність роботи антикорупційної системи в Україні.

Крім того, країни ЄС офіційно запевняють: підтримка України з боку Європейського Союзу, насамперед фінансова, не постраждає і не зменшиться.

Але непублічно багато хто з європейських бюрократів та дипломатів констатує, що негативні наслідки теж є.

Про можливі наслідки гучного корупційного скандалу для підтримки України – в статті Сергія Сидоренка і Тетяни Висоцької з "Європейської правди" "Суміш щастя і суму".

Чи буде ЄС карати владу України після корупційного скандалу.

Далі – стислий її виклад.

Мабуть, найбільш щиру публічну реакцію на корупційний скандал в Україні продемонструвала висока представниця ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас, одна з найбільших друзів України у Брюсселі.

Коментуючи ситуацію на полях саміту міністрів закордонних справ G7 у Канаді, Каллас назвала корупційний скандал "надзвичайно прикрим" та зауважила, що для корупції в Україні "немає жодного місця, особливо зараз".

"Йдеться буквально про кошти людей, які мають надходити на передову", – обурилась головна дипломатка ЄС.

Друзів України у ЄС щиро непокоїла загроза для допомоги Україні, бо саме цього тижня представники європейських столиць, а також представники G7 вирішували питання фінансової підтримки Києва.

Зустріч "сімки" у Канаді та зустріч міністрів фінансів держав ЄС у Брюсселі щодо "репараційного кредиту" під заставу заморожених активів РФ.

Одночасно – конференція з питань відбудови України у Варшаві.

А ще – менш публічні, але дуже активні консультації держав ЄС щодо порятунку української енергетики та закупівлі газу для того, щоб Україна змогла пройти зиму після руйнування більшої частини видобутку за останні місяці.

Європейські політики дійшли майже консенсусу (якщо не брати послідовних противників України на кшталт Віктора Орбана), що допомога має зберегтися.

Ключові столиці одна за одною виходили із заявами про те, що фінансова допомога Україні не постраждає.

А після того, як українське керівництво підтримало діями розслідування НАБУ і САП, друзі України отримали підстави говорити, що розкриття корупційної схеми – це позитив, а не негатив.

Зрештою, те, що корупція в Україні дійсно існувала та існує – ні для кого не є несподіванкою.

А головна новина – те, що Україна з нею бореться.

Привертає увагу те, що позитивні заяви з'явилися лише у другій половині тижня.

Тобто – після початку "зачистки" фігурантів справ у владі.

Але, надсилаючи позитивні сигнали до Києва, Брюссель також попередив: "роль незалежних антикорупційних органів в Україні як майбутній державі-члені ЄС має бути захищеною".

"Комісія продовжить моніторинг ситуації", – наголосив речник ЄК Гійом Мерсьє.

На окрему увагу заслуговує питання про те, як скандал зі "схемою Міндіча" вплинув на перспективи просування України до вступу в ЄС.

Кілька співрозмовників "Європейської правди" наголосили, що надзвичайно важливе значення матиме подальший розвиток подій.

А наразі "справа Мідаса" створила не тільки виклик, а й, хай як дивно це може звучати – додатковий стимул для відкриття переговорів про вступ до ЄС.

Оскільки першим після відкриття переговорів має відкритися кластер "Основи", що включає й антикорупційні положення.

"Відкриття цього кластера дало б нам важелі для моніторингу прогресу України", – цитує брюссельське видання Politico одне зі своїх джерел.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка і Тетяни Висоцької "Суміш щастя і суму".

Чи буде ЄС карати владу України після корупційного скандалу.