Як війна вплинула на людей з цукровим діабетом: захворювання “молодшає”, а ускладнення зростають

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну серед людей із цукровим діабетом 2-го типу зросла кількість тих, хто має ризики ускладнень, йдеться в дослідженні українських вчених.

Результати дослідження і виклики, з якими стикаються пацієнти з цукровим діабетом під час війни, обговорювалися під час експертної дискусії “Цукровий діабет 2-го типу в Україні: як забезпечити доступ до якісного лікування та зменшити ризики ускладнень”.

Згідно з опитуванням пацієнтів, за час повномасштабного вторгнення стан погіршився в кожного четвертого — майже 25% опитаних. Основний показник — високий глікований гемоглобін (середній рівень цукру в крові за останні декілька місяців). Лікарі за цим показником визначають, чи вдається пацієнту тримати глюкозу нормі, або вже є загроза. До лютого 2022 року критичний показник глікованого гемоглобіну (понад 10% при нормі до 7,5%) фіксувався у близько 11% пацієнтів.

За словами науковців, на прогресування діабету значною мірою впливали, зокрема, пережиті обстріли, окупація, вимушене переміщення, хвилювання за поранених чи переживання через загиблих близьких, а також відсутність регулярної перевірки глюкози крові.

Громадська організація “‎Діа-Дзен”, яка допомагає людям із діабетом, зазначає, що сьогодні понад 1,5 млн українців живуть із таким діагнозом, і ще стільки ж людей або більше мають діабет, але не знають про це.

“Ми щодня спілкуємося з людьми з діабетом та їхніми рідними й отримуємо від них звернення по допомогу. Ці люди, на жаль, рухаються до інвалідності та передчасної смерті. І таких пацієнтів багато в наших терапевтичних, хірургічних відділеннях, у  відділеннях діалізу”, — каже виконавча директорка “Діа-Дзен” Юлія Кукліна.

За її словами, цим незворотнім станам почасти можна було б запобігти, якби у пацієнтів і лікарів була можливість забезпечити терапію, рекомендовану протоколами лікування діабету. Втім, на таке в пацієнта часто немає грошей, а Програма медичних гарантій це не покриває.

“Очевидно, що війна погіршує перебіг хронічних захворювань. Тому хотілося б, аби представники держави, які розробляють політики щодо охорони здоров'я, спиралися на науку, на доказові методи, на світові протоколи лікування діабету 2-го типу, які насправді є і в Україні”, — додала вона.

Із підвищенням ”середнього цукру” зростає і загроза ускладнень. Крім серцево-судинних захворювань, загострення діабету без відповідного лікування ризикує призвести до ниркової недостатності, погіршення зору, ураження нервів та ампутації.

У середньому близько 40–50 % людей із діабетом віком 40+ мають принаймні одне серцево-судинне захворювання. Українські лікарі також підтверджують світову статистику і помічають, що останніми роками діагноз значно “помолодшав‎”.

“Якщо раніше ми оцінювали такого пацієнта як людину старшого віку, то зараз ознаки цукрового діабету другого типу мають люди 40–45 років і часто навіть молодші”, — зазначає доктор медичних наук, лікарка-ендокринолог Любов Соколова.

За час повномасштабної війни не просто зросла кількість людей із діабетом, з'явилися й нові категорії пацієнтів, розповіла доктор медичних наук, лікарка-кардіолог Олена Мітченко.

“Кожен третій пацієнт у нашому центрі — воїн ЗСУ. Ми бачимо, як у молодих чоловіків, яким лише 27 чи 32 роки, виникає тяжка гіпертензія і цукровий діабет 2 типу”, — зазначає вона.

За словами Мітченко, багато молоді до 40 років маніфестують діабет через хронічний стрес і бойові дії. 

“Умовно кажучи, цукровий діабет “помолодшав”, — додала вона.

Заступник міністра охорони здоров’я України Євгеній Гончар зазначає, що найбільш клінічно й економічно ефективним в плані профілактики діабету другого типу і його ускладнень є робота над факторами ризику, такими, як контроль ваги, фізична активність, здорове харчування, якісний сон і відмова від шкідливих звичок.

За словами Гончара, в 2026 році МОЗ запускає програму скринінгів здоров'я. Передусім програма буде зосереджена на боротьбі з серцево-судинними захворюваннями і профілактиці цукрового діабету другого типу.

Також у МОЗ і НСЗУ обговорюють можливі зміни в програмі “Доступні ліки”, щоб розширити перелік медикаментів, які пацієнти з цукровим діабетом можуть отримувати безкоштовно чи з незначною доплатою.

Зараз пацієнтам із діабетом 1-го типу держава покриває вартість тест-смужок для вимірювання рівня цукру. Що стосується відшкодувань для решти пацієнтів, це питання дискусійне, сказав Гончар. На цей час наявне фінансування “Доступних ліків” не дозволяє виділяти на це кошти.

В НСЗУ заявили, що спільно з Міністерством охорони здоров’я працюють над тим, щоб розширити програму “Доступні ліки”, шукаючи рішення, які дозволять змінити підходи до ціноутворення і включити більше необхідних препаратів.

14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Цей день покликаний підвищити обізнаність про захворювання, його причини, наслідки, а також важливість профілактики, ранньої діагностики й ефективного лікування. Раніше ми писали, чи можна запобігти розвитку діабету та як розпізнати предіабет.