Новий законопроєкт щодо боржників в Україні: у кого точно заберуть майно і як він працюватиме

В Україні стягнути борги стане швидше та простіше. Боржники автоматично потраплятимуть до реєстру і до його сплати не зможуть розпоряджатися своїм майном.

Верховна рада проголосувала за законопроект, який спрощує стягнення боргу через цифровізацію виконавчого провадження. Після потрапляння людини до Єдиного реєстру боржників — угоди з нерухомістю чи іншим майном автоматично стануть не можливими, а банки заблокують рахунки. Законопроект прийнято лише у першому читанні, а навколо нього вже купа галасу.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Валентини Доброти.

Реєстр боржників в Україні

На сайті Міністерства юстиції є реєстр боржників щодо яких відкрито провадження. Він існує вже 9 років і нині у цьому нескінченому списку можна знайти навіть прізвища чинних народних депутатів.

Найбільше боржників поміж любителів швидкої їзди. Орієнтовно 600 тисяч проваджень щодо не сплачених адмінштрафів. Ще півмільйона — це не платники аліментів. На третьому місці, за даними Міністерства юстиції, комунальні боржники, яких майже чверть мільйона українців.

Борги за комунальні послуги

«Станом на 1.11.2025 року загальна заборгованість населення міста Києва перед нашим підприємством становить 6,3 мільярди гривень», — каже директор структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін.

Костянтин Лопатін працює у компанії, яка постачає киянам гарячу воду і тепло. Тим хто не платить за ці послуги, спочатку про борг нагадують у платіжках, особистих кабінетах і пропонують реструктуризацію. Коли заклики до сумління не спрацьовують — йдуть до суду.

«Ось, наприклад, є квартира площею 276 квадратних метрів на вулиці Мокрій. Сума заборгованості дійсно шокуюча — 730 тисяч гривень», — каже він.

Посадовець зазначає, комунальні послуги тут не платили від 2019 року.

«Є квартира на вулиці Інститутській з заборгованістю, зараз також в суді знаходиться з заборгованістю в 600 тисяч гривень, площа квартири, вибачте, 995 квадратних метрів», — каже він.

Саме власники елітної нерухомості у центрі Києва є найбільшими боржниками за тепло та гарячу воду. Загалом, «Київтеплоенерго» нині судиться з шістнадцятьма з половиною тисячами киян.

Майже три тисячі боржників навіть після рішення суду відмовилися платити. З них гроші стягуватимуть примусово. Для цього і заарештовують майно, авто та рахунки.

Олег Лях керує ОСББ в одному з будинків на лівому березі столиці. Він каже,
що вже тричі судився з власниками квартир через борги за утримання будинку. Адже саме за ці внески і підтримується життєздатність багатоповерхівки.

Олег Лях каже: через завантаженість судів на стягнення боргу може піти рік. Та якщо законопроект 14005 приймуть, каже голова ОСББ — процес пришвидшиться.

Що каже адвокат про законопроєкт

Адвокат Олег Чорнобай на прохання ТСН проаналізував пропозиції законодавців.

«Автоматом внесення в реєстр боржників, автоматом переводить режим майна в таке, яке арештоване, Тому що червоною лінією по цьому законопроекту проходить так звана заміна поняття арешт майна і звернення стягнення на майно. Тобто передбачається, що включення особи в реєстр боржників автоматом розповсюджує режим арештованого майна на все його майне, яке зареєстроване, яке відомо. Це нерухомість, земельні ділянки, як один із видів нерухомості, це транспортні засоби, це акції, це якісь корпоративні права. Інше питання, що в законі міститься в тому числі поняття недобудоване майно, існує набір будівельних матеріалів і дуже багато судових рішень, які визнавали право власності не на недобудоване майно, а на будівельні матеріали. Як вони будуть виконуватися, це рішення наразі невідомо», — каже він.

У законопроекті, наголошує адвокат, йдеться про будь-які борги: скажімо, між фізичними особами, банками чи кредитними спілками. Та саме комуналка під час війни стала злободенною темою. Оплату комунальних за зруйноване чи пошкоджене, за даними Міністерства розвитку громад, остаточно ще не врегульовано. Якщо людина виїхала із зони активних бойових дій, там де жити нестерпно — за опалення та утримання будинку платити все одно треба. На тимчасово окупованих територіях, заборгованість до окупації — залишається на обліку. Позбутися єдиного житла за борги можна і нині. Щоправда, сума має перевищувати двадцять мінімальних зарплат, зараз це 160 тисяч гривень.

Арештоване майно на аукціоні реалізовують лише після відмови добровільної сплати боргу.

Андрій Гайченко каже: нововведення насамперед удосконалять взаємодію Єдиного реєстру боржників з іншими держреєстрами, банками та нотаріусами. А після сплати боргу — боржнику не доведеться шукати державного виконавця, щоб той прибрав прізвище з реєстру боржників та зняв обмеження з майна. Це все буде автоматично.

«Деталізація процедури, яка присутня в цьому законі, вона певною мірою, скажімо так, мінімізує ризик певних корупційних хабарницьких схем в галузі виконавчого провадження. Чому? Тому що, коли деталізована процедура, як повинен діяти виконавець, і там буквально прописано, що він протягом дня, протягом трьох днів, декількох днів виносить постанову і так далі, то невчинення ним дій протягом цього періоду часу вже автоматично свідчить про певні порушення», — каже адвокат Олег Чорнобай.

Яким буде остаточний текст законопроекту — не відомо. Його лише готують до другого читання. Правники кажуть, щоб не потрапляти до боргової ями, треба працювати ще й над правовою та фінансовою грамотністю людей. Жити в борг простіше, але платити доведеться навіть спадкоємцям.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 новини 14 листопада. Наслідки масованої атаки на Київ! Жахіття у Чорноморську!

Вибухи у Воронежі після атаки дронів / © ТСН.ua Володимир Зеленський / © Associated Press Дрон / © Getty Images У Стокгольмі автобус в’їхав у зупинку з людьми