Політики, ЗМІ та громадськість: як реагують партнери на корупційний скандал в Україні

Про те, як на ці події реагують дипломати, політики й донори, в ефірі 24 Каналу розповіла журналістка, заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко. Вона зазначила, що за публічною підтримкою України може ховатися значно стриманіша непублічна позиція, яка впливає на масштаби фінансування та готовність продовжувати окремі програми.

Як корупційний скандал б'є по довірі партнерів?

Тетяна Ніколаєнко розповіла, що про нинішній корупційний скандал вже написали багато міжнародних медіа, і Україна опинилася у центрі уваги.

Що відомо про справу Міндіча?
10 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки у топпосадовців та в офісах "Енергоатому" в рамках операції "Мідас", яку готували понад 15 місяців. Фігурантами стали міністри, топчиновники та бізнесмен Тимур Міндіч. НАБУ встановило керівника злочинної організації, "ідеолога" схеми та робочих виконавців, серед яких Герман Галущенко ("Професор"), Ігор Миронюк ("Рокет") та Дмитро Басов ("Тенор"). Вони організовували систематичні відкати від контрактів "Енергоатому" та відмивання коштів через довірені особи. Під час обшуків зафіксовано десятки мільйонів доларів та євро готівкою. Частина коштів, за свідченнями фігурантів, мала передаватися до Росії, а більшість розмов на плівках велась російською мовою. САП та НАБУ підготували підозри колишньому віцепрем'єру Олексію Чернишову ("Че Гевара") та іншим учасникам схеми.

Через це в суспільствах країн-партнерів з'являються сумніви і роздратування, люди починають ставити своїм політикам незручні запитання про подальшу допомогу.

Україна зараз у центрі корупційного скандалу, і в суспільствах виникає дискомфорт – навіщо ми їх фінансуємо, якщо вони корупціонери,
– сказала вона.

За її словами, посольства не обмежуються лише публічними заявами про підтримку. Дипломати уважно стежать за кожною такою історією, збирають деталі у депутатів, громадських організацій та журналістів, щоб мати повну картину того, що сталося.

Посольства завжди дуже ретельно стежать за всіма корупційними скандалами і намагаються дізнатися подробиці, які не можна публікувати, щоб розуміти, як з цим кейсом працювати далі,
– пояснила Ніколаєнко.

Вона згадала приклад із посольством Швеції, де виникали сумніви, чи варто далі вкладатися у так звану датську модель підтримки, пов'язану із закупівлями безпілотників. НАЗК минулого тижня презентувало кілька критичних моментів у відборі цих безпілотників.

НАЗК виділило кілька критичних моментів, які фактично дозволяють корупцію на цьому напрямку, і ми як громадська антикорупційна рада також говоримо, що саме ці критерії створюють корупційні ризики,
– наголосила вона.

У підсумку партнери можуть публічно говорити про підтримку України, але непублічно коригувати обсяги допомоги. Нам можуть погодити, умовно, 1,4 мільярда і не дати 6 мільярдів, на які розраховує Київ, або просто відкласти рішення, доки ситуація не стане прозорішою.

Що відомо про реакцію партнерів України на корупційний скандал?

• НАБУ проводило консультації з американським ФБР у справі корупції в енергетиці, яка стосується розкрадання 100 мільйонів доларів, що зачіпає американську фінансову систему та закони про відмивання грошей.
• Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє повідомив, що викриття українських корупціонерів показує ефективність антикорупційних органів у державі, а посол ЄС Катаріна Матернова підкреслила важливість підтримки та контролю за незалежними інституціями.
• Представник уряду Німеччини Штефан Корнеліус заявив, що Берлін довіряє Україні та уважно стежитиме за розвитком подій, а при необхідності може вжити заходів.
• Представниця ЄС Кая Каллас назвала корупційний скандал в енергетиці "надзвичайно прикрим" і закликала Київ серйозно поставитися до розслідування, зазначивши, що оперативні дії влади важливі для захисту державних фінансів і довіри громадян.