"Смесь счастья и грусти". Будет ли ЕС наказывать власти Украины после коррупционного скандала

"Чому зараз, чому у найгірший можливий момент, коли ми шукаємо для вас гроші на зиму?" – подібні запитання "Європейська правда" почула цього тижня від кількох західних дипломатів з різних країн та різних вертикалей.

Після того як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили дані про масштабну корупційну схему, що діяла передусім в "Енергоатомі", але також зачепила інші галузі енергетики і навіть оборонку – перед європейськими партнерами України постало питання, як на це реагувати.

Та якщо у перші два дні панівною реакцією у ЄС була розгубленість – і Брюссель, і держави-члени утримувалися від будь-яких коментарів, не розуміючи, що саме відбувається і що буде далі, – то починаючи від середи позиція Європи почала оформлюватися.

І вектор, обраний європейськими партнерами, точно є не найгіршим для офіційного Києва.

Викриття схем розкрадання державних коштів на самій верхівці влади є позитивним знаком, бо свідчить про ефективність роботи антикорупційної системи в Україні, заявляють тепер у Євросоюзі.

Крім того, країни ЄС офіційно запевняють: підтримка України з боку Європейського Союзу, насамперед фінансова, не постраждає і не зменшиться.

Але непублічно багато хто з європейських бюрократів та дипломатів констатує:.

негативні наслідки теж є, хоча їхній масштаб ще не зрозумілий.

Головна проблема – брак певності у тому, що керівництво країни не було причетне до цієї схеми.

Ґрунт для сумнівів дає липнева спроба обмежити повноваження НАБУ і САП, щодо якої у Брюсселі немає сумнівів, що її ініціював президент, тому і зараз публічне відсторонення Зеленського не поспішають сприймати на віру.

Зараз у ЄС не приховують, що будь-які покарання України послаблять її позиції на полі бою, тому такий сценарій не є на розгляді.

Понад те, у дипкорпусі є навіть ті, хто не у захваті від "антикорупційного серіалу" від НАБУ та САП, наголошуючи на тому, що це загрожує підтримці України, та у публічну площину це не виходить.

Утім, надалі дуже багато залежатиме від реакції влади, кажуть дипломати.

Чи повториться історія з відставкою Галущенка і Гринчук, яка була запізнілою – але зрештою все ж відбулася? Чи будуть наступні кроки рішучими і такими, що дозволять відновити довіру?.

Багато європейських відтінків сірого.

Треба визнати, що позиція литовського міністра виявилася співзвучною до думки його колег.

Європейські політики дійшли майже консенсусу (якщо не брати послідовних противників України на кшталт Віктора Орбана), що допомога має зберегтися.

Ключові столиці одна за одною виходили із заявами про те, що фінансова допомога Україні не постраждає.

Деякі держави, як-от Німеччина, навіть заявили, що зберігають довіру до України.

Дуже важливим індикатором була позиція Данії – і не лише через те, що ця держава зараз головує в ЄС, а і через те, що саме вона є головним європейським драйвером антикорупційних програм в Україні.

У четвер, перед міністерською зустріччю у Брюсселі, Данія оголосила, що Євросоюз продовжить підтримку України попри скандал з корупцією в енергетиці.

Так, Угорщина виступила за припинення будь-якої допомоги Києву, але уряд Орбана завжди був проти, тож тут нічого не змінилося.

І якщо для кола друзів України, як-от литовців, достатнім був аргумент "у нас просто немає іншого варіанта, окрім як підтримувати Київ", то для інших столиць було потрібне сильніше пояснення.

І воно знайшлося – після того, як українське керівництво підтримало діями розслідування НАБУ і САП.

Друзі України отримали підстави говорити, що розкриття корупційної схеми – це позитив, а не негатив.

Зрештою, те, що корупція в Україні дійсно існувала та існує – ні для кого не є несподіванкою.

А головна новина – те, що Україна з нею бореться.

Так, європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, відповідаючи на запитання "Європейської правди", заявив, що вважає нинішній корупційний скандал свідченням ефективної роботи антикорупційної системи в Україні.

"З одного боку, можна розглядати це як великий корупційний скандал.

З іншого боку, це також можна сприймати як доказ того, що антикорупційна система в Україні насправді дає результати і що українські антикорупційні органи спроможні розглядати корупційні справи, включно на найвищому рівні", – сказав комісар "Євро.

Він підкреслив, що ЄС "дуже серйозно" ставиться до питання боротьби з корупцією в Україні.

"Наша фінансова підтримка… завжди пов’язана з умовами, що стосуються антикорупційних заходів.

Фактично вся антикорупційна інституційна система в Україні розвивалася у тісному зв’язку з цією фінансовою підтримкою з боку ЄС, а також МВФ", – нагадав єврокомісар.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова надіслала додатковий сигнал підтримки Києву, провівши зустріч з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, і також наголосила на тому, що вважає позитивом це антикорупційне розслідування.

"Важливо, що розслідування триває, за підтримки влади.

Це сильний сигнал, що українські незалежні інституції працюють і що корупція не буде толеруватися, навіть серед топпосадовців".

Привертає увагу те, що всі ці позитивні заяви з'явилися лише у другій половині тижня.

Тобто – після початку "зачистки" фігурантів справ у владі.

Так само у четвер, відповідаючи на питання журналістів (і також із позитивним меседжем), нарешті вийшов із позицією щодо України речник Єврокомісії: за його словами, корупційний скандал показав, що антикорупційні органи в Україні працюють.

Але, надсилаючи позитивні сигнали до Києва, Брюссель також попередив: "роль незалежних антикорупційних органів в Україні як майбутній державі-члені ЄС має бути захищеною".

"Комісія продовжить моніторинг ситуації", – наголосив речник ЄК Гійом Мерсьє.

Рух до вступу в ЄС? Наразі без наслідків.

На окрему увагу заслуговує питання про те, як скандал зі "схемою Міндіча" вплинув на перспективи просування України до вступу в ЄС.

Наразі немає жодних підстав говорити, що тут з'явилася нова перепона, хоча остаточні висновки не зробили ані у Брюсселі, ані в інших європейських столицях.

Кілька співрозмовників "Європейської правди" наголосили, що надзвичайно важливе значення матиме подальший розвиток подій.

А наразі "справа Мідаса" створила не тільки виклик, а й, хай як дивно це може звучати – додатковий стимул для прискорення інтеграції України до ЄС.

До слова, відповідальна за розширення єврокомісарка Марта Кос теж заявила про "суміш щастя і суму" через корупційний скандал в Україні.

"Це справді скандал, але корупція трапляється по всій Європі, – пояснила вона.

– Почуття змішані, але я вважаю, що Україна, разом із Європейським Союзом, який постійно підтримує ці реформи, рухається у правильному напрямку".

Держави-члени ЄС теж наголошують, що розраховують побачити продовження реформ.

"Україні доведеться постійно працювати над реформами, що також стосується антикорупційної частини", – кажуть у данському головуванні.

І хоча європейські ЗМІ з посиланням на дипломатичні джерела відзначають, що Угорщина використовуватиме цю антикорупційну справу для підриву руху України до ЄС, але європейський мейнстрим має іншу думку.

"Міндіч-скандал" не лише не виправдовує блокування відкриття переговорів з Україною, а й навпаки, є стимулом зробити цей крок.

Адже першим має відкритися кластер "Основи", що включає і антикорупційні положення.

"Відкриття цього кластера дало б нам важелі для моніторингу прогресу України", – цитує брюссельське видання Politico одне зі своїх дипломатичних джерел.

Точно такі сигнали про користь від початку вступних переговорів надходять до Брюсселя та до столиць і від дипмісій у Києві.

Інша річ, що угорське вето наразі лишається без змін – що зі справою Міндіча, що без неї.

Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди".

Тетяна Висоцька, кореспондентка "Європейської правди" в Брюсселі.