В NYT розповіли, про що свідчить рішення Зеленського усунути колишнього мера Одеси Труханова

Коли президент України Володимир Зеленський минулого місяця звільнив одеського мера, чия репутація була затьмарена скандалами, можна було б очікувати, що містяни будуть радіти цьому. Для багатьох жителів Одеси Геннадій Труханов уособлював стару корумповану політику — із підозрами у кримінальних зв’язках, корупційними справами та минулим у проросійській партії. Звільняючи його, Зеленський звинуватив мера в тому, що той має російське громадянство.

Проте повалення Труханова викликало здебільшого занепокоєння — навіть серед його давніх опонентів. Багато одеситів вважають докази про його російське громадянство сфабрикованими, і це породило побоювання, що йдеться про ширшу спробу президента позбутися політичного конкурента, пишуть кореспонденти The New York Times.

Зеленський діяв дуже швидко. Він позбавив Труханова українського громадянства, що автоматично усунуло його з посади, а потім утворив Одеську міську військову адміністрацію та призначив її очільником Сергія Лисака, який раніше був головою Дніпропетровської обласної військової адміністрації. 

"Я була б рада, якби Труханова замінили в результаті виборів або на підставі судового рішення, винесеного на основі доказів, у демократичний і прозорий спосіб. Але таким чином? Це просто не правильно", — сказала Олександра Ковальчук, заступниця директора Одеського національного художнього музею.

Централізація влади

Аналітики вважають відсторонення Труханова ознакою того, що Зеленський почав використовувати свої повноваження воєнного часу, щоб посилити контроль над містами, якими керує опозиція, можливо з огляду на майбутні післявоєнні вибори. До війни за результатами місцевих виборів більшість міст залишалася під контролем опонентів партії Зеленського.

У нещодавній статті для вашингтонського аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace політичні експерти описали "тривожну тенденцію" — зростаючу концентрацію влади в Офісі президента, що посилює тиск на місцеві органи влади та мерів ключових міст, особливо тих, які не бажають політично приєднатися до Зеленського".

Особливе занепокоєння викликає те, що під час воєнного стану у містах, які регулярно зазнають російських атак, влада призначає очільників військових адміністрацій. Формально вони мають зміцнювати оборону. На практиці, за словами представників громадянського суспільства, вони стали інструментом консолідації президентської влади.

Розслідування The New York Times показало, що половина з 22 очільників військових адміністрацій у містах, які й надалі повністю контролює Україна, пов’язані з партією Зеленського або походять зі спецслужби СБУ.

Зеленський минулого місяця заявив, що відставка Труханова "не є політичним кроком", а спрямована на те, щоб "керівники на місці справді змогли захищати Одесу". Сергій Лисак, новопризначений голова Одеської міської військової адміністрації й колишній співробітник СБУ, заявив, що працюватиме разом із місцевою владою.

Звинувачення проти Труханова

У 2018 році розслідування BBC посилалося на італійську поліцію, яка пов’язувала Труханова з бандою, підозрюваною у контрабанді наркотиків та зброї в 1990-х роках. Поліція заявляла, що він навчав членів банди рукопашному бою та стрільбі зі снайперської зброї. Труханов заперечував ці звинувачення і ніколи не був офіційно притягнутий за ці кримінальні справи.

Він також обвинувачується у незаконному захопленні земельних ділянок у іншій справі, яка досі розглядається, але і це заперечує. Найчастіше обговорюють його нібито російське громадянство: у 2018 році Panama Papers показали, що він зареєстрував офшорні компанії, використовуючи російський паспорт, що він теж заперечує, стверджуючи, що будь-які паспорти на його ім’я видані незаконно.

Попри всі звинувачення, Труханов тричі перемагав на виборах мера, включно з 2020 роком, коли він обійшов проросійського кандидата, а партія Зеленського посіла четверте місце.

"Під час війни Труханов позиціонує себе як українського патріота та здебільшого утримується від критики Зеленського. Водночас він виступав проти окремих рішень, наприклад, демонтажу пам’ятників, пов’язаних з імперською Росією", — додають кореспонденти.

Коли Зеленський позбавив його громадянства, Труханов сприйняв це як політичний хід для усунення конкурента. Через два тижні після цього йому висунули обвинувачення у недбалості через смертельні повені в Одесі та помістили під домашній арешт, проте питання його депортації залишається невирішеним, і він все ще вважає себе законним мером, готуючи апеляцію до Верховного Суду України.

На диво, найсильнішим козирем Труханова стала заява одного з найактивніших критиків Кремля. Христо Грозев, журналіст-розслідувач заявив, що доказ, який надали українські силові структури — фото нібито російського паспорта Труханова — є "очевидно фальшивим".

На фото він майже не схожий на Труханова, ім'я вказане з помилками, а серійний номер збігається з паспортом росіянки, зазначив Грозев, посилаючись на російські бази даних. Він додав, що раніше Труханов справді мав два російські паспорти.

"Справжня мета — захоплення влади"

Призначення голови міської військової адміністрації в Одесі, далеко від зони бойових дій, викликало занепокоєння серед мешканців, тоді як ближчий до фронту Харків обходиться без такої посади.

За словами Олега Кіпера, голови Одеської обласної військової адміністрації, це пояснюється стратегічним значенням міста та нібито недоліками Труханова в укріпленні оборони.

Петро Обухов, член міської ради та опонент Труханова, зазначив, що забезпечення оборони міста не входить до обов’язків мера.

"Мер відповідає за вивіз сміття, громадський транспорт, водопостачання. Справжня мета — захоплення влади", — додав Обухов.

Олександр Славський, член ради від партії Зеленського, припустив, що можуть існувати військові загрози, які виправдовують призначення голови військової адміністрації, але зазначив, що його роль лишається незрозумілою, а спосіб призначення "дещо загрожує демократії".

"У інших містах подібні призначення призводили до проблем: у Чернігові в.о. мера минулого року пішов у відставку, стверджуючи, що голова військової адміністрації узяв місто в заручники, а в Києві мер звинуватив очільника військові адміністрації у втручанні у цивільні питання, зокрема у рішення щодо будівництва", — пишуть кореспонденти.

Детальніше про те, як Банкова бере під контроль Одесу, читайте у статті "Одеська трагікомедія: чому Труханов став ідеальною мішенню для Банкової" Олександра Сергієнка.