Марс міг колись підтримувати життя – нове дослідження перевертає уявлення

Марс міг бути теплішим у давнину, ніж вважалося раніше, а вулкани планети могли формувати атмосферу, придатну для рідкої води. До такого висновку дійшла команда Техаського університету після моделювання хімії марсіанської магми та аналізу метеоритів.

Робота опублікована в журналі Science Advances.

Вчені проаналізували склад марсіанських метеоритів і провели понад 40 комп’ютерних моделювань, щоб визначити, які гази вивільнялися під час вивержень 3–4 млрд років тому. Моделі показали перевагу відновлених форм сірки (H₂S та S₂) замість диоксиду сірки (SO₂), що раніше вважався домінуючим. Такі гази могли утримувати тепло, створювати тумани та сприяти появі потужних парникових газів, що робить клімат Марса більш теплим і стабільним.

У цих умовах на поверхні планети могла існувати рідка вода, а відновлена сірка могла забезпечувати енергією потенційні мікробні організми. Моделювання також пояснює відмінності між сіркою в метеоритах і на поверхні Марса. Додатковим підтвердженням стали дані марсохода Curiosity, який вперше виявив елементарну сірку у кратері Гейл — ту форму, яку залишає газ S₂ після конденсації.

На основі цих результатів дослідники планують вивчати, чи могла вулканічна активність Марса не лише зігрівати планету, а й поповнювати її водні резервуари та забезпечувати енергією потенційне життя.