/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2Fcbc496da819488641c2266f8e414e0ea.jpg)
Історичний борг: Поляки наполягають на перегляді суми репарацій за збитки часів Другої світової
Майже дві третини поляків підтримують вимогу репарацій від Німеччини за збитки, завдані під час нацистської окупації в роки Другої світової війни.
Згідно з дослідженням державного опитувального інституту CBOS, 63% поляків хочуть, щоб Німеччина виплатила більше репарацій за втрати та збитки, завдані нацистською окупацією їхньої країни під час Другої світової війни з 1939 по 1945 рік, передає DW.
Це на п'ять відсоткових пунктів більше, ніж результати аналогічного опитування два роки тому.
Проте існують значні розбіжності залежно від політичної орієнтації респондентів:
- 85% людей, які виступають проти лівоцентристського уряду Дональда Туска, підтримують вимогу репарацій
- Лише 31% прихильників Туска дотримуються такої ж думки
Релігійність також відіграє роль: поляки, які відвідують церкву принаймні раз на місяць, частіше виступають за німецькі репарації, ніж ті, хто менш релігійний або нерелігійний.
Заява президента Навроцького: "Беззастережно вимагаю"
Президент Польщі Кароль Навроцький офіційно заявив про беззастережну вимогу виплат на суму €1,3 трильйона, закликаючи уряд підтримати цю ініціативу на міжнародній арені. Ця сума була встановлена польською парламентською комісією у звіті 2022 року.
"Щоб побудувати партнерство, засноване на правді та добрих відносинах, ми маємо вирішити питання про репарації від Німеччини, які я, як президент Польщі, беззастережно вимагаю заради спільного блага. Репарації не стануть альтернативою історичній амнезії, але Польща, як держава на передовій, як найважливіша країна на східному фланзі НАТО, потребує справедливості, правди та зрозумілих відносин з Німеччиною, і їй потрібні репарації від німецької держави", - заявив Навроцький.
Президент також закликав уряд підтримати вимогу про репарації від Німеччини:
"Я вірю, що прем'єр-міністр і польський уряд зміцнять голос президента на міжнародній арені, і ми разом із нашими західними сусідами збудуємо наше справді безпечне майбутнє".
Історія питання: від 2017 року до звернення в ООН
Уперше про намір звернутися до Німеччини про виплату воєнних репарацій у Польщі заявили в 2017 році. Тоді в Сеймі Польщі було створено групу з оцінки втрат, завданих країні німецьким агресором у роки Другої світової війни, яку очолив заступник глави МЗС Польщі Аркадіуш Мулярчик.
3 січня 2023 року Варшава офіційно звернулася до керівництва ООН щодо підтримки польської ініціативи виплат Німеччиною воєнних репарацій Польщі за завдані кривди під час Другої світової війни.
"Я звертаюся до лідерів ООН про співпрацю і підтримку наших зусиль щодо отримання воєнних відшкодувань, завданих Польщі Німеччиною", - заявив Мулярчик.
Він зазначив, що з боку Берліна не спостерігається бажання співпраці з цього питання. Відтак, Польща ініціює це питання на міжнародному рівні.
Мулярчик повідомив, що він звернувся до: Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, Голови Генасамблеї ООН Чаби Кьорьоші, Голови Ради ООН з прав людини Вацлава Балека, Верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка.
Польща провела інформаційну кампанію серед країн ООН, щоб ознайомити їх з підставами звернення Варшави щодо відшкодувань з боку Берліна. Варшава також надіслала схожі листи до 50-ти лідерів країн НАТО, ЄС та Ради Європи.
Польський дипломат підкреслив, що Варшава ніколи не відмовлялася від німецьких репарацій і ніколи їх не отримувала.
Мулярчик повідомив, що Польща направила до Німеччини дипломатичну ноту у справі відшкодувань, але не отримала жодної офіційної відповіді. Він закликав німецьку владу здійснити системні кроки щодо врегулювання цієї проблеми.
Позиція Німеччини: питання закрите
Німецький уряд відмовляється від додаткових виплат. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр заявив ще у вересні, що це питання юридично врегульоване з точки зору Німеччини.
Німецька влада заявляє, що вважає це питання для себе закритим.
Позиція уряду Туска: обережність
Прем'єр-міністр Дональд Туск обережний у цьому питанні, вважаючи разом зі своїм урядом, що Варшава не зможе просунути таку вимогу в жодному міжнародному суді через тривалий період часу - понад вісім десятиліть - що минув з моменту закінчення конфлікту.
1 вересня 1939 року фашистська Німеччина напала на Польщу, розпочинаючи Другу світову війну. Згодом, 17 вересня 1939 року, на підставі таємних протоколів до пакту Молотова-Ріббентропа, свої війська на територію східної частини Польщі ввів СРСР.
Питання воєнних репарацій давно напружує відносини між двома сусідами і залишається гострим питанням у польсько-німецьких відносинах.