FT: У разі війни, перекидання основних сил НАТО із заходу на східний фланг наразі займе… 45 днів

Розвалені мости, різна ширина колії та лабіринти бюрократії залишаються серйозними перешкодами для перекидання військ Європою. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року Франція не змогла відправити танки до Румунії найкоротшим сухопутним маршрутом через Німеччину й мусила везти їх Середземним морем, пише Financial Times.

Ці приклади нагадують: європейська гонка озброєнь — це не лише закупівля зброї чи створення великих армій. Треба ще й швидко перекидати війська, техніку й боєприпаси із заходу — де зосереджена основна маса сил НАТО — на східний фланг альянсу. Наразі перекидання армії зі стратегічних портів заходу до країн, що межують із Росією чи Україною, займає приблизно 45 днів, оцінюють чиновники ЄС, готуючи нову пропозицію щодо «військової мобільності». Мета — скоротити цей термін до 5 або навіть 3 днів.

Але перш ніж війська НАТО почнуть рухатися континентом, головною перешкодою буде політичне визнання кризи, що насувається. Коли Росія накопичувала війська на кордоні з Україною перед вторгненням 2022 року, деякі західні лідери сумнівалися, що Путін віддасть наказ. «Як швидко ми зможемо зрозуміти, що вони почали? — питає американський генерал Бен Годжес. — Потім — швидкість ухвалення рішень: політики кажуть «треба мобілізуватися, витягати боєприпаси зі складів». Час іде, і треба встигнути до того, як росіяни вдарять».

Європейським лідерам також доведеться узгодити з президентом США характер загрози та відповідь НАТО. Коливання Дональда Трампа щодо Росії викликають у Європі сумніви щодо глибини участі США, хоча Вашингтон заявляє про відданість альянсу та статті 5.

Щойно НАТО дасть «добро», почнеться рух військ і техніки на схід. Точні цифри та маршрути — таємниця. Але дипломати НАТО підтверджують, що оцінки аналітиків — близько 200 тисяч військових, 1500 танків і понад 2500 інших бронемашин із США, Канади та Британії — загалом правильні.

«Військова мобільність — ключовий елемент ефективної безпеки й оборони. Правильна інфраструктура дозволяє союзникам доставити потрібні сили в потрібне місце в потрібний час», — каже представник НАТО.

Європа лише зараз починає розуміти масштаб проблем. «Треба перевірити, які тунелі в Європі придатні для цього», — каже Альберто Маццола з європейської залізничної асоціації CER. Європейський стандарт габариту вантажних поїздів замалий для військової техніки. Нахил колій теж може бути проблемою: «Якщо вантаж важкий, він може просто впасти», — пояснює чиновник ЄС.

Щоб усунути невідповідність колії в Балтії, Естонія, Латвія та Литва реалізують проєкт Rail Baltica вартістю €24 млрд — з урахуванням саме військових перевезень і надгабаритних вантажів. Інша колія на Піренейському півострові створює аналогічні проблеми для Іспанії та Португалії.

Багато роботи й на автодорогах, особливо в Німеччині — ключовій країні, де дислоковано 37 тисяч американських військових. Торік у Дрездені обвалилася 100-метрова секція мосту Карола — символ жалюгідного стану німецьких доріг.

Французькі танки Leclerc до Румунії 2022 року їхали тижнями замість днів, бо німецька митниця відмовила в проїзді — надто важкі для доріг. Довелося везти морем із Марселя до грецького Александруполіса, а звідти — залізницею.

По всьому ЄС країни позначили близько 2800 «гарячих точок» інфраструктури, що потребують термінового ремонту; у Брюсселі звузили список до 500 пріоритетних проєктів. Країни НАТО (окрім Іспанії) у червні домовилися до 2035 року довести витрати на оборону до 5% ВВП, з яких 1,5% можна спрямувати на інфраструктуру. У Німеччині військові лобіюють, щоб ключові маршрути потрапили до плану модернізації доріг, мостів і залізниць на €500 млрд.

Одна з дивних особливостей руху військ на схід — вони перетинатимуть країни, які не воюють, тож доведеться дотримуватися митних правил і трудового законодавства щодо годин водіїв вантажівок. «Якщо оголошена справжня війна — усі бюрократичні перепони зникають, — каже Яннік Гартманн із Коледжу оборони НАТО. — Але якщо ми дочекаємося такого оголошення — буде вже запізно. Це і є ключова проблема».

Тому створюють «військовий Шенген» — принаймні для уніфікації правил переміщення армій. Німеччина, Польща та Нідерланди вже підписали угоду про спрощення військових перевезень між собою.

Французький депутат Франсуа Кальфон зазначає: для одного й того ж конвою в кожній країні може бути свій набір вимог. Цифровізація документів малоймовірна — НАТО боїться кібератак, тож перевагу надають паперовим копіям.

Нагадаємо, що після посилення гібридних атак з боку РФ військові та чиновники НАТО все більше впевнюються в тому, що війна з РФ — неминуча. Як інформує німецьке видання Welt, ексвисокопоставлений генерал Альянсу заявив, що сьогодні організація вже перебуває у фазі "нуль" у протистоянні з Москвою. Втім, очікується, що небезпека російського нападу, особливо на країни Балтії, значно зросте після завершення війни в Україні.