У Киргизстані російські пропагандисти запускають новий телеканал «Номад»

У Киргизстані російські пропагандисти відкривають новий телеканал «Номад». В основі ресурсу — люди, які працювали в російських медіа, а продюсеркою є колишня кореспондентка пропагандистського каналу RT. Про це повідомила киргизька служба «Радіо Свобода». 

Інформація про створення нового каналу у Киргизстані з'явилася кілька місяців тому. Повідомлялося, що набором співробітників займаються редактори, які працювали в киргизькому офісі російського пропагандистського інформаційного агентства Sputnik. На одну з керівних посад на каналі перейшов головний редактор агентства Sputnik в Киргизстані Еркін Алимбеков. 

За даними «Радіо Свобода», кілька кореспондентів головного державного телеканалу УТРК також перейшли на «Номад». Те, що ресурс залучав співробітників з інших каналів, пропонуючи вищі зарплати, підтвердив і директор «7 каналу» та голова Спілки журналістів Киргизстану Ілязбек Балташев.

З яких джерел отримуватиме гроші новий канал — інформації немає. Балташев зазначає, що «чув, ніби він фінансуватиметься Росією». На можливий зв'язок медіа з Москвою опосередковано вказує його керівництво.

Наприкінці жовтня колишній прем'єр-міністр Киргизстану Темір Саріїв повідомив, що розмовляв із представником «Номад ТБ» та обговорив питання співпраці: «Зустрівся із продюсером нового інформаційно-розважального телеканалу "Номад ТВ" Ганною Абакумовою. Канал розпочинає цілодобове мовлення у Киргизстані і робить ставку на об'єктивний, сучасний контент», — писав Саріїв у фейсбуці.

Анна Абакумова є громадянкою Росії. Вона працювала в пропагандистській медіагрупі Russia Today (RT), у 2022-2023 роках робила репортажі з окупованих Росією територій України — Луганської та Донецької областей, включаючи зруйнований Маріуполь. Пропагандистка також отримала кілька нагород від прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна.

Головна редакторка RT, пропагандистка Маргарита Симоньян, оголошуючи про кампанію зі збору коштів для російських військових, представляла Абакумову як головного продюсера телеканалу і просила переводити кошти на її рахунок. 

«Симоньян — один із ключових ідеологів російської пропаганди. Соловйов, Кисельов, Симоньян — це авангард російської пропаганди. Якщо вони приводять її помічницю, то, схоже, вони користуються нашою свободою інформації і слідом за нами, можливо, прагнуть поширити її і на сусідні країни. Судячи з того, що я чув, вони переманили до себе наших провідних журналістів. Оскільки більшість наших журналістів мають низькі доходи, вони цим користуються і пропонують хороші зарплати. Ймовірно, вони розуміють, що ми не сприймаємо інформацію безпосередньо з Росії і намагаються позиціонувати себе як місцеве медіа», — вважає політолог і медіаексперт Руслан Акматбек. 

За даними джерел «Радіо Свобода», прийнятих на роботу на новий канал співробітників навчають у так званій автономній некомерційній організації «Евразия», доо опікунської ради якої входять голова російської Державної Думи В'ячеслав Володін, депутати Борис Чернишов, Олена Аршинова, пропагандистка Маргарита Симоньян, бізнесмен родом із Молдови Ілан Шор та інші.

Останній нині живе і працює в Росії. У Молдові він був заочно засуджений до 15 років позбавлення волі у справі про банківське шахрайство. 2019 року він втік з-під домашнього арешту і пізніше отримав російське громадянство. 2024-го молдавська влада звинуватила Шора у підкупі виборців на попередніх виборах, але він все заперечує.

Як зауважує «Радіо Свобода», у Киргизстані безперешкодно мовлять десятки російських пропагандистських каналів. У 2014 році, за рік до вступу Киргизстану до Євразійського економічного союзу, де провідну роль відіграє Москва, у Бішкеку розпочала роботу киргизька редакція російського пропагандистського агентства Sputnik. Крім того, в Киргизстані поширюють низку російських газет.

«Вони вважають, що, поширюючи кремлівську пропаганду через свої телеканали, а потім і через місцеві ЗМІ,  матимуть повний вплив у Киргизстані. Тому що лідери країн Центральної Азії вибудовують відносини із Заходом з одного боку, з Туреччиною, з іншого — із Китаєм. Як ми знаємо, Росія мала проблеми з Вірменією та Азербайджаном, а Молдова також намагається вийти з-під її впливу. Ми бачимо війну з Україною. На цьому фоні вони також бояться втратити свою сферу впливу у Центральній Азії», — вважає аналітик Руслан Акматбек.

Закон вимагає від усіх медіа, включно з онлайн-платформами, реєструватися в органах влади. Ресурс вважається зареєстрованим з моменту внесення його до реєстру Міністерством юстиції. Крім того, закон обмежує іноземну власність до 35%. Це правило поширюється на телебачення та радіо, а також на друковані та онлайн-медіа.

У жовтні суд у Киргизстані визнав три провідні незалежні медіа країни Temirov Live, Kloop.kg та Ait Ait Dese «екстремістськими організаціями», фактично заборонивши їхню діяльність. Це перша така заборона в країні, спрямована проти журналістів та медіа. 

Рішення блокує онлайн-діяльність видань та забороняє поширення їхнього контенту. Заборона також поширюється на будь-яку діяльність «під керівництвом або участю» журналістів Болота Темірова та Ріната Тухватшина, керівників двох заборонених медіа.

Ілюстрація: Emis Nurmatov/«Радіо Свобода»