В Україні створили профільний симулятор для командного тренування "мисливців" на дрони

В Україні розроблено унікальний профільний тренажер для командної роботи розрахунків дронів-перехоплювачів.

Експерт Ігор Бєлов в інтерв'ю АрміяInform пояснив, що симулятор вирішує головну проблему традиційних інструментів — їхню орієнтацію лише на індивідуальні навички пілота.

"Тренують екіпажі по-різному, зокрема й із застосуванням спортивних симуляторів або військових, але з обмеженим функціоналом. Проблема в тому, що більшість інструментів або орієнтовані на індивідуальні навички пілота, або мають обмежений функціонал тактичної взаємодії. Саме на цьому ми сфокусувалися, розробляючи профільний симулятор. Тренажер одразу прорахований під роботу розрахунку, у ньому два повноцінні робочі місця: пілот і штурман", - зазначив експерт.

Бєлов пояснив, що пілот бачить лише відеопотік із камери БПЛА — його завданням є маневрувати, візуально локалізувати ціль і виконати захід. Штурман працює з тактичною картою, даними радарів і супутніми індикаторами: він відстежує контакти, фільтрує хибні цілі, обирає тип перехоплювача для конкретного завдання та розраховує точку перехоплення.

"Це скоординований цикл: розвідка, розрахунок точки, підводний маневр, візуальне підтвердження, ураження. Для успіху потрібні й високі пілотні навички, і відточена робота штурмана: тільки така зв’язка дає реальну ефективність", - наголосив він.

Сценарії тренування екіпажів на симуляторі

Під час тренування штурман повинен у режимі реального часу визначити, коли та куди спрямувати пілота, враховуючи швидкість і маневреність "Шахеда", залишок енергії в батареї перехоплювача, ризики ураження цивільної інфраструктури тощо.

Пілот має за вказівками штурмана вийти на потрібний ешелон і курс, виконати складні заходи на ціль, зберігаючи енергетичний бюджет платформи й не пошкодивши апарат, і після візуальної ідентифікації завершити ураження.

"У базі є попередньо підготовлені сценарії, зібрані на основі записів реальних перехоплень (маневри цілей, раптові зміни курсу тощо). Інструктор може вибрати готовий сценарій або створити власну вправу, змінюючи параметри. Також тренажер підтримує зміну погодних умов та часу доби. Це дозволяє відпрацьовувати, зокрема, нічні місії з тепловізійною камерою або складні візуальні умови. Окрім цього, наразі в розробці модулі для генерації хибних цілей та імітації впливу РЕБ", - пояснив інструктор.

За словами Бєлова, на практиці екіпажі зрідка мають більше ніж один-два заходи на ціль під час вильоту, тому головний критерій готовності — кінцевий результат чи знищена ціль.

"У тренажері ми відтворюємо ключові обмеження реальної операції, зокрема модель розряджання батареї конкретного типу платформи, яка залежить і від технічних характеристик апарата, і від стилю пілотування", - зазначив він.

Типи та характеристики дронів-камікадзе "Shahed", які Росія застосовує проти України

Росія використовує в атаках на Україну три основні версії баражуючих боєприпасів "Shahed" іранського виробництва, а також постійно впроваджує технічні вдосконалення для підвищення їхньої бойової ефективності.

Shahed-136 (російське позначення "Герань-2")

Найпоширеніший тип ударного безпілотника, який масово застосовується в атаках на українську інфраструктуру.

Силова установка: поршневий двигун внутрішнього згоряння
Крейсерська швидкість: 150-180 км/год
Маса бойової частини: 40-50 кг
Особливості: через невисоку швидкість польоту та характерний гучний звук двигуна (нагадує звук мопеда) порівняно легко виявляється візуально та акустично. Застосовується масово для виснаження системи протиповітряної оборони України.

Shahed-131 (російське позначення "Герань-1")

Компактніша модель баражуючого боєприпасу, призначена для точкових ударів та додаткового навантаження на українську ППО.

Силова установка: поршневий двигун внутрішнього згоряння
Швидкість польоту: приблизно 170 км/год
Маса бойової частини: 10-15 кг
Особливості: компактніші розміри ускладнюють візуальне виявлення, але значно менша потужність бойової частини обмежує можливості ураження. Акустична сигнатура схожа на Shahed-136, але помітно тихіша. Ймовірно, має меншу дальність польоту.

Shahed-238 (реактивна версія)

Найновіша високошвидкісна модифікація, розроблена для прориву ешелонованої системи ППО.

Силова установка: турбореактивний двигун
Швидкість польоту: 500-600 км/год
Маса бойової частини: точні дані відсутні, ймовірно менша за Shahed-136 через габарити реактивного двигуна
Особливості: висока швидкість робить цей тип практично неуразливим для мобільних вогневих груп з переносними зенітно-ракетними комплексами та зенітними установками. Для перехоплення потрібні зенітно-ракетні системи середнього радіусу дії, що значно дорожче. Звукова сигнатура - характерний свист реактивного двигуна, набагато тихіший за поршневі версії.

Технічні вдосконалення та модифікації

Російська сторона систематично модернізує конструкцію баражуючих боєприпасів:

Зниження помітності: Застосування чорного матового покриття або композитних матеріалів на основі вуглепластику для зменшення радіолокаційної та візуальної помітності. Використання теплоізоляційних матеріалів для зниження інфрачервоного сліду.

Удосконалення бойових частин: Встановлення бойових частин з готовими уражаючими елементами (кульковими підшипниками) та композитними осколками для збільшення радіусу ураження. Такі бойові частини призначені для виведення з ладу енергетичної інфраструктури та розширення площі ураження.

Протидія РЕБ: Постійна модернізація систем навігації та керування для підвищення стійкості до засобів радіоелектронної боротьби, які застосовують Збройні Сили України.