Чи отримують клуби компенсацію, якщо їхні гравці травмуються під час міжнародних матчів?

Це найгірший кошмар для кожного клубного тренера: відпустити ключового гравця на початку міжнародної паузи, а через 10 днів він повертається після матчів збірної з травмою, яка виведе його з ладу на найближчі поєдинки.

Це одна з небезпек у спорті, де співіснує діяльність клубів та національних збірних, і повністю захиститися від цього майже неможливо.

Достатньо запитати Арсенал, який із хвилюванням очікує новин після того, як Габріел вибув у суботньому товариському матчі Бразилії проти Сенегалу (2:0). "Нам дуже шкода і ми розчаровані", – сказав репортерам після гри тренер збірної Бразилії Карло Анчелотті. "Чи погано? Я не знаю. У нього травма привідного м'яза, медичний персонал повинен перевірити".

Цього сезону Габріел був частиною майже непробивної оборони Арсенала, і команда Мікеля Артети захоче повернути його якнайшвидше, враховуючи, що їм доведеться зіграти з Тоттенгемом і Челсі в Прем'єр-лізі протягом наступних двох тижнів, а також провести матч Ліги чемпіонів проти Баварії.

Ньюкасл Юнайтед пережив подібне розчарування у вересні, втративши літнього новачка Йоана Віссу через травму коліна, отриману під час перебування у збірній ДР Конго, лише через кілька днів після його переходу. Або Баварія, яка в березні втратила Альфонсо Девіса на тривалий термін через розрив передньої хрестоподібної зв'язки коліна, отриманий під час гри за Канаду.

Однак у подібних ситуаціях для клубів є певна розрада, про що ми пояснюємо нижче.

Чи отримують клуби компенсацію, коли гравці травмуються, граючи за національні команди?

У 2012 році ФІФА, керівний орган світового футболу, визнала, що існує проблема, яку необхідно вирішити. Багаторічна напруженість між клубними та міжнародними матчами призвела до впровадження страхового полісу перед тогорічним Чемпіонатом Європи, який спільно приймали Польща та Україна.

Асоціація європейських клубів (ECA, орган, що представляє найбільші команди континенту, і тепер відома як "Європейські футбольні клуби") наполягала на новій угоді, а згодом назвала це "знаковим моментом у зміцненні відносин між клубами та національними асоціаціями".

Ключ криється у назві: Програма захисту клубів ФІФА (Club Protection Programme, CPP). З часом вона допомогла заспокоїти роботодавців, які відправляють працівників, чию зарплату вони платять, ризикувати на міжнародній арені на користь інших.

Будь-який гравець, який отримує травму, через яку вибуває на 28 днів або довше, має право на компенсацію через CPP, при цьому ФІФА бере на себе покриття зарплати цієї особи. Це мало допомагає усунути незручність відсутності гравця, але принаймні є фінансова підтримка, щоб пом'якшити удар.

Поточна версія CPP від ФІФА, розрахована на чотири роки (з 2023 до кінця 2026 року), гарантує, що будь-який професійний футболіст, працевлаштований у клубі, застрахований, коли він перебуває у національній збірній. Покриття починається з моменту, коли він залишає базу свого клубу, і до моменту повернення, охоплюючи всі міжнародні матчі, тренування та поїздки.

Будь-яка серйозна травма — або те, що ФІФА називає "тимчасовою повною непрацездатністю" — що випадково виводить гравця з ладу, активує CPP.

На яку суму можуть розраховувати клуби?

На значні суми. Згідно з циркуляром для асоціацій-членів, підписаним тодішнім генеральним секретарем ФІФА Фатмою Самурою влітку 2023 року, одна травма може дозволити клубу вимагати до 7,5 мільйонів євро (£6,6 млн, $8,7 млн) на покриття зарплати цього гравця протягом року, що становить обмежену денну ставку в 20 548 євро.

Ця сума призначена для покриття лише базової зарплати травмованого гравця, виключаючи бонуси та права на зображення, і нічого більше, наприклад, медичних витрат.

Отже, якщо гравець із зарплатою £20 000 на тиждень отримує травму підколінного сухожилля, граючи за свою країну, що виводить його з ладу на 12 тижнів, ФІФА виплатить його клубу £240 000 для покриття його зарплатних потреб протягом періоду відсутності. Водночас шестимісячна відсутність гравця із зарплатою £40 000 на тиждень принесе компенсацію трохи більше ніж £1 мільйон ($1,3 млн).

Чи існують обмеження в схемі?

Компенсаційної системи ФІФА має бути достатньо для повного покриття переважної більшості гравців національних збірних, але найбільші зірки з найвищими зарплатами виходять за її межі. Ця обмежена ставка гарантує, що максимальна сума, яку може заробляти гравець і його зарплата буде повністю покрита ФІФА, становить приблизно £120 000 на тиждень.

Таким чином, у разі травми таких світових зірок, як Ерлінг Голанд із Манчестер Сіті та Мохамед Салах із Ліверпуля, під час перебування у збірних Норвегії та Єгипту, буде покрита лише невелика частина їхньої зарплати. Саудівський клуб Кріштіану Роналду Ан-Наср, своєю чергою, зможе претендувати лише на частку його зарплати, якщо проблеми виникнуть, коли він виконуватиме обов'язки у збірній Португалії.

ФІФА також захищає себе через CPP. Її річний ліміт становить лише 80 мільйонів євро, тому, якби стався неймовірний потік серйозних травм гравців на міжнародній службі, не кожен клуб зміг би відшкодувати зарплату своїх гравців, які вибули з ладу.

CPP покриває чоловічі та жіночі міжнародні матчі, але варто зазначити, що вона не компенсує втрату гравця, який виступає за свою країну на молодіжних рівнях, включаючи футбол U-21.

Це означає, що, наприклад, Брентфорд не мав права на виплату після того, як Антоні Міламбо отримав травму — розрив передньої хрестоподібної зв'язки, граючи за збірну Нідерландів U-21 у жовтні. Півзахисник, підписаний із Феєноорда на батьківщині за £16 мільйонів у липні, цього сезону більше не зіграє.

Чи це окремо від Програми виплат клубам ФІФА (Club Benefits Programme)?

Так, це окрема програма. Вона була розроблена для Чемпіонату світу з футболу серед чоловіків, і сотні клубів по всьому світу отримують вигоду, коли найбільший спортивний турнір грається кожні чотири роки. Нагороду отримують не лише клуби, які безпосередньо відпускають гравців для участі у Чемпіонаті світу, але й ті, хто брав участь у недавньому розвитку гравця, також отримують свою частку.

На останньому чоловічому Чемпіонаті світу 2022 року ФІФА виділяла приблизно $10 000 на кожного гравця за кожен день, який він провів далеко від свого клубу. Будь-який гравець, який дійшов до фіналу Аргентина – Франція, незалежно від його участі, приніс своєму клубу виплату в розмірі близько $370 000.

Загальний фонд у $209 мільйонів покрив витрати на запозичення гравців для тих фіналів, при цьому виплати отримали 440 клубів із 51 асоціації-члена ФІФА.

Ця цифра для Програми виплат клубам буде ще вищою на Чемпіонаті світу 2026 року. На тих фіналах, які проходитимуть у Сполучених Штатах, Мексиці та Канаді, ФІФА розподілить між клубами $355 мільйонів, що становить збільшення майже на 70 відсотків.

Вперше це включатиме виплати за гравця, задіяного у кваліфікаційних матчах Чемпіонату світу, але фонд також потрібно було збільшити, оскільки у розширеному турнірі наступного червня та липня братимуть участь 48 команд, на відміну від 32-х, які ми бачили з 1990-х років.

Припускаючи, що будуть склади з 26 гравців, як у 2022 році (порівняно з попереднім лімітом у 23), компенсації потребуватимуть клуби 1248 гравців.