Испытание Эпштейном: как Дональд Трамп столкнулся с самым большим кризисом своего президентства

Дональд Трамп переживає зараз, напевно, найбільшу політичну кризу за часи обох своїх каденцій.

Публікація матеріалів у справі сексуального злочинця Джеффрі Епштейна стала справжньою віхою – не лише для мемів та вкрай непристойних (але виправданих) жартів у соціальних мережах та медіа, а й для всього американського істеблішменту.

На тлі скандалу, який зараз займає думки всієї світової спільноти, посилилися і відцентрові настрої в межах, здавалося б, непохитної цитаделі підтримки MAGA – фанати Трампа починають втрачати віру в його зірку.

Яскравим прикладом цього є відкритий конфлікт 47-го президента США та сенаторки Марджорі Тейлор Грін.

Відома в Україні своїми антиукраїнськими настроями, вона також прославилася безапеляційною вірністю президенту Трампу та його кампанії, проте зараз вона неформально очолює те крило MAGA-республіканців, яких Трамп перестав влаштовувати.

То що ж відбулося? Чи дійсно скандал з Епштейном став причиною фронди республіканських політиків? І чи дійсно ця криза є такою загрозливою?.

Давайте про все по черзі.

Епштейн, Трамп… та таємничий Буба.

Варто трохи піти в історію та розібратися, хто такий Джеффрі Епштейн, в чому його вплив та які були його відносини з Трампом.

Епштейн – американський фінансист і мільярдер, який став скандально відомим після звинувачень та засудження за сексуальні злочини, включно з торгівлею людьми та зловживаннями щодо неповнолітніх.

Його арешт у 2019 році, а згодом смерть у в'язниці, спровокували низку розслідувань щодо його мережі впливових контактів.

Серед цих контактів тривалий час фігурує ім'я Дональда Трампа.

Епштейн і Трамп підтримували соціальні та професійні стосунки, що почалися наприкінці 1980-х і тривали до початку 2000-х: вони разом відвідували вечірки, включно з курортом Трампа Мар-а-Лаго, і навіть літали на приватному літаку Епштейна.

Сам Трамп у 2002 році називав Епштейна "чудовим хлопцем" і визнавав, що вони обидва любили "красивих жінок, і багатьох з них молодших".

Згодом Трамп публічно дистанціювався від Епштейна, стверджуючи, що їхні шляхи розійшлися за багато років до арешту фінансиста, і заперечуючи будь-яку обізнаність про його злочинну діяльність.

І це не дивно.

Значне місце у таборів MAGA-прихильників Трампа посідають члени конспірологічного руху QAnon, які вірять, що верхівка Демократичної партії та зірки Голлівуду насправді є сектою педофілів, що поклоняються сатані, і що Епштейн був пов'язаний із ними.

Тим небезпечнішим для Трампа стало недавнє оприлюднення частини файлів Епштейна та його листування.

Адже в документах з'являються твердження, що нинішній президент США нібито "знав про дівчат", що він категорично спростовує.

Окрім того, він був додатково там згаданий більше 1600 разів.

Проте найбільший резонанс викликало листування Джеффрі Епштейна з його братом Марком, де той питає, посилаючись на Стівена Беннона (конспіролога, другого головного ідеолога MAGA та гарного друга і Трампа, і Путіна), чи передав Беннон російському диктатору якісь світлини, на яких Трамп нібито задовольняє когось на прізвисько "Буба".

Мало того, що такий закид сам по собі є, м'яко кажучи, неординарним в історії американського президентства, підживлюючи підозри, що кроки назустріч Путіну Трамп робить внаслідок певного компромату.

А на додачу оглядачі пригадали, що "Буба" – це прізвисько експрезидента-демократа Білла Клінтона серед його колег-політиків та журналістів.

Мережі наповнилися купою мемів (переважно не дуже пристойних), а табір фанатів Трампа зазнав дійсно нищівного удару.

А головне, відкритим залишається питання: що ще може очікувати нас у ще не опублікованій частині файлів?.

Шлях від "воїтельки" до "зрадниці".

Ще в липні 2023 року Трамп публічно називав конгресменку Марджорі Тейлор Грі, відому своїми антиукраїнськими заявами, "справжньою воїтелькою, мабуть, останньою з таких" – вона була найбільш медійною, найбільш впізнаваною та найбільш радикальною його соратницею.

Звісно, не всі її виступи були корисними Трампу – чого варта лише заява про "великий єврейський лазер на орбіті Землі", проте саме Грін беззаперечно вважалася справжньою спікеркою MAGA.

Однак за останні місяці Грін почала змінювати власні позиції.

Що найгірше – вона почала ставити багато запитань.

ЇЇ бачення розвитку руху "великої Америки знову" почало відрізнятися від бачення 47-го президента, а для таких персоніфікованих культів це вже зрада засадничого принципу.

Тому і не дивно, що Трамп написав у себе в соцмережі Truth Social 16 листопада: "Марджорі "Зрадниця" Грін – ганьба для нашої ВЕЛИЧНОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ!".

Того самого дня, там же він заявив, що відкликає свою підтримку сенаторки Грін на всіх майбутніх виборах та загалом у її політичній діяльності.

Грін не відставала, і вже протягом місяця публічно критикує майже кожну нову ініціативу президента – настільки, що в жовтні встигла стати ледь не постійною коментаторкою на CNN (так-так, тих самих "брехливих і фейкових новинах", які вона раніше просто терпіти не могла).

То що ж не сподобалося "воїтельці та зрадниці" Грін?.

Вона має до Трампа декілька серйозних запитань.

По-перше, їй не подобається, що відбувається у зовнішній політиці – Трамп якось занадто активно і навіть "авантюрно" (слово взято в інших консервативних коментаторів) займається зовнішньою політикою без огляду на вартість його авантюр, бажань та планів.

Крім того, зовнішня політика ніколи не була пріоритетом для MAGA – навпаки, ці самоназвані ізоляціоністи завжди вболівали за примат внутрішніх проблем, власного розвитку та власних перспектив над будь-якими зобов’язаннями перед світом (навіть перед союзниками).

А по-друге, причиною кризи стали файли Епштейна.

Річ навіть не в тому, що Трамп там з’являється так багато разів і не в дуже гарних контекстах.

Чесно кажучи, республіканці готові були йому багато що пробачити – варто подивитися хоча б ефіри Fox News за останні три місяці й побачити, як ведучі буквально наперебій переконували Трампа публікувати все, бо вони все зрозуміють і приймуть!.

Проте шок навіть від першої партії матеріалів був настільки великий і настільки серйозний, що його просто так не вдається перетравити.

"Трамп знав усе про дівчат", "Трамп був там", "З усіх жахливих людей Донні – найгірший покидьок" – та інші знакові цитати братів Епштейнів.

Не кажучи вже про історію близькості Трампа і когось на прізвисько "Буба" – яка вже розлетілася і в консервативній частині інтернету та створила справжній фурор.

Лише з моменту публікації цих файлів рейтинг Трампа серед власне його виборців впав майже на 13%.

І при цьому жодного повноцінного коментаря від Білого дому так і не надійшло, а це залишило простір для найбільш "яскравих" інтерпретацій….

Проте є ще один важливий момент – для провідних трампістів рух "Зробимо Америку великою знову" має, власне, концентруватися на самій Америці та на американцях.

Він має піклуватися про підтримку традиційних цінностей, про захист країни від мігрантів, усіляких ліваків та інших прогресивістів.

Натомість, починаючи з 2024 року, MAGA опікується лише Дональдом Трампом.

Сама Марджорі і стала автором нового антитрампівського гасла: "Він вже не робить Америку великою знову – він за наш рахунок робить Трампа великим знову!".

Як би дивно це не звучало, але у найбільш ідеологічних послідовників культу Трампа патріотизм почав переважати суто над персональним шармом власного лідера.

І такі настрої вже відобразилися на рейтингу Трампа, який почав стрімко знижуватися.

Трамп тримає удар.

Звісно, виникає питання: що з цього всього буде?.

І тут не зайвим буде згадати, що це далеко не перша така ситуація.

Від самого початку Трамп був не надто любий "старій добрій партії", але в 2016 році всі зрозуміли, що лише подібний антисистемний та антиелітарний кандидат може принести ту перемогу, якої республіканці так довго чекали.

Дуже вдало подібну ситуацію в межах партії описав Кріс Крісті – колишній губернатор штату Нью-Джерсі і, свого часу, керівник виборчого штабу Трампа.

Під час інтерв'ю для одного політико-розважального шоу він сказав, що партія замкнена в один величезний ліфт на верхньому поверсі хмарочоса.

Трамп зумів залізти в цю набиту кабіну, але, будучи агентом хаосу, як і завжди, він просто зірвав гальма ліфта.

І вся партія з диким криком і нажаханими очима понеслася ліфтовою шахтою у безодню.

Проте кабіна не розбилася на друзки, а зупинилася на найнижчому поверсі, а за дверима виявилася величезна крамниця цукерок, де саме для республіканців все було безкоштовно.

Тому Трамп, з усіма своїми небезпеками та проблемами, все ж приносить партії перемогу, раз за разом.

Такою у сприйнятті багатьох республіканців стала перемога Трампа у 2016 році.

І такий само карколомний, але жахаючий успіх Трамп зміг їм подарувати знову в році минулому.

Але протягом всього цього часу Трамп не переставав дошкуляти своїм однопартійцям – когось він відкрито звинувачував у надуманих злочинах, когось просто цькував, над кимось в'їдливо насміхався, а когось підставляв під удар правосуддя замість себе.

Список цих людей є дійсно великим, навіть якщо просто пройтися по найвідоміших прізвищах.

Болтон, Комі, Крісті, Круз, Тіллерсон, Помпео – це лише частина тих людей, які в певний момент потрапили під гарячу руку президента (і про кожного з них можна окремий розбір писати – що багато хто з них зробив у своїх мемуарах).

Та чи розкололо це партію? Чи піддало це серйозному сумніву поточне лідерство Трампа?.

Чи поставило це хрест на його політичній кар'єрі?.

Вибори минулого року більш ніж ілюстративно показали, що ні.

Саме тому зарано ставити хрест на Трампі, і тим паче на його лідерстві, явно зарано.

Рух MAGA вже переживав втрату десятків власних лідерів, тому наразі набагато більші проблеми є в конгресменки Грін, аніж у президента Трампа.

Крім того, атакувальна позиція президента щодо файлів Епштейна – буквально днями він все ж закликав Республіканську партію голосувати за "повну та прозору публікацію" всіх документів – повертає йому лідируючу позицію в цьому дискурсі.

Дональд Трамп вже вимастився цим скандалом з ніг до голови – і саме тому тепер готовий атакувати всі білі пальта, які нібито не причетні ні до чого.

Великий скандал американської політики тільки набирає обертів!.

Автор: Олександр Краєв,.

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма".