Проект на $30 млрд без згоди партнера: авантюра "Газпрому" з Китаєм

Російський "Газпром" витрачає мільярди доларів на підготовку до будівництва газопроводу "Сила Сибіру – 2", хоча Китай офіційно не підтвердив участь у проекті і сторони досі не узгодили ціну на газ.

Про це пише Financial Times з посиланням на три джерела, знайомі з перебігом підготовки.

Голова правління "Газпрому" Олексій Міллер позиціонує майбутній газопровід як найдорожчий газовий проект у світі. Експерти оцінюють його вартість приблизно у 30 мільярдів доларів. При цьому лише на розробку проектної документації може піти від 1 до 3 мільярдів доларів.

У вересні 2025 року, під час візиту Володимира Путіна до Китаю, Міллер заявив російським журналістам про підписання юридично обов'язкового меморандуму щодо "Сили Сибіру – 2". Однак деталей угоди оприлюднено не було, а китайські державні медіа цю інформацію майже проігнорували. Незважаючи на це, інженери "Газпрому" приступили до розробки технічного завдання.

Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії, пояснив Financial Times, що попереднє проектування передбачає створення "сотень томів" технічної документації. Зазвичай на цю роботу витрачають від 5% до 10% загальної вартості проекту.

Топ-менеджер російського енергетичного сектору, з яким спілкувалося видання, назвав такі витрати незвичними за відсутності твердих гарантій реалізації проекту: "Такі витрати незвичні, якщо тільки немає твердої впевненості в тому, що гроші витрачаються по справі й інвестиції безпечні".

Інший російський консультант з енергетики припустив прозаїчнішу причину: "Газпрому" просто потрібно завантажити роботою свої проектні підрозділи, "а що ще залишається?".

Рональд Сміт, засновник Emerging Markets Oil and Gas Consulting Partners та колишній нафтогазовий аналітик провідних фінансових установ, разом із Вакуленко оцінює максимальну вартість "Сили Сибіру – 2" понад 30 мільярдів доларів. Обидва експерти застерігають, що остаточна сума може бути меншою.

Парадокс проекту полягає в його економіці. Для Китаю це буде найдешевше джерело російського газу, що й пояснює готовність "Газпрому" вкладати величезні кошти. Однак для самої російської компанії проект обіцяє бути збитковим.

Цифри це підтверджують. За базовим прогнозом Міністерства економічного розвитку РФ, середня ціна російського газу для Китаю у 2025 році становитиме 248,7 долара за тисячу кубометрів. Це на 38,1% дешевше порівняно з постачаннями до Туреччини та європейських країн, де ціна сягає 401,9 долара. На період 2026-2028 років прогнозована різниця становить 31,7%.

Більше того, Пекін наполягає на ще більшій знижці саме для "Сили Сибіру – 2". Це означає, що "Газпром" повинен буде не лише знайти десятки мільярдів доларів на будівництво в умовах західних санкцій, але й погодитися на ціну, яка не покриватиме витрат.

Консультант з енергетики, з яким спілкувалося Financial Times, впевнений, що в "Газпромі" розраховують на те, що Китай зрештою не зможе відмовитися від найдешевшого газу: "Це ж буде найдешевший газ для них. Саме тому 'Газпром' готовий інвестувати серйозні гроші, і я не думаю, що вони сильно помиляються".

Проте поки що з боку Пекіна немає жодних публічних підтверджень готовності до реалізації проекту, що робить багатомільярдні інвестиції "Газпрому" на етапі проектування надзвичайно ризикованими.

Характеристика газопроводу "Сила Сибіру – 2"

Газопровід "Сила Сибіру – 2" є стратегічно важливим проєктом для Російської Федерації, розробленим для переорієнтації значних обсягів газового експорту з європейського ринку на азійський, головним чином до Китаю.

Проєктна потужність: Магістраль розрахована на транспортування 50 мільярдів кубометрів газу на рік (млрд м³/рік). Цей обсяг становить майже половину того газу, який Росія постачала до Європи трубопровідним шляхом до 2022 року.

Ресурсна база: На відміну від першої "Сили Сибіру", ресурсною базою для "Сила Сибіру – 2" мають стати газові родовища Західного Сибіру, зокрема, Ямальського півострова (Бованенково та Харасавей). Саме ці родовища раніше були орієнтовані на європейський ринок.

Маршрут та довжина: Загальна довжина проєкту орієнтовно становить 6700 км. Маршрут пролягатиме через Ямальський півострів, Красноярський край, Іркутську область, Бурятію, а потім через Монголію (транзитна секція відома як "Союз Восток") і завершиться на півночі Китаю, де з'єднається з внутрішньою газотранспортною системою КНР.

Діаметр труб: Планується використання труб великого діаметра — 1420 мм.

Стратегічне значення

Заміщення Європи: Головна мета проєкту — замістити значну частину втраченого російського експорту газу до Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення в Україну. Проєктна потужність 50 млрд м³/рік становить майже половину обсягу експорту російського трубопровідного газу до ЄС, що існував до 2022 року.

Використання Західносибірського газу: На відміну від першої "Сили Сибіру" (яка використовує газ зі Східного Сибіру), "Сила Сибіру – 2" має транспортувати газ із Ямальських родовищ. Ці ж родовища раніше забезпечували значну частину поставок до Європи.

Переговори з Китаєм: Росія прагне прискорити проєкт, але Китай займає вичікувальну позицію, домагаючись більш вигідних цінових умов і, ймовірно, не потребуючи такого обсягу газу до середини 2030-х років.

Секція через Монголію: Ділянка, що проходить територією Монголії, має назву "Союз Восток" і є ключовим елементом маршруту. Проєкт передбачає, що цей маршрут дозволить частково газифікувати міста Монголії.