Що буде зі Студією «Квартал 95» і каналом Міндіча

Санкції, накладені на медіавласників, не завжди призводять до закриття, конфіскації та націоналізації їхніх медіа. Після того як 13 листопада Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони щодо запровадження персональних санкцій проти бізнесмена Тимура Міндіча, питанням залишається, що буде з його активами, і зокрема продакшном «Студія “Квартал 95”» та ефірним каналом Kvartal TV.

Адже санкції передбачають:

«2) блокування активів — тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними»;

«9) заборону користування радіочастотним спектром України».

Це не перші санкції з подібним формулюванням, які накладають на прямих чи опосередкованих медіавласників. Приміром, таке ж формулювання було й у санкціях щодо Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго та Влада Ряшина. В усіх цих випадках санкції накладені на фізичних осіб, а не на конкретні компанії. Цим вони відрізняються від санкцій, накладених на Тараса Козака, а також на канали Нестора Шуфрича та Євгена Мураєва, де були вказані переліки всіх юридичних осіб каналів, що призвело до їхньої конфіскації.

У санкціях щодо Тимура Міндича теж не вказані юридичні особи його компаній. Звісно, арешт на них можуть накласти правоохоронні органи. Так було у випадку з Ігорем Коломойським. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наклали арешт на його активи. Однак серед них не було каналів чи медійних компаній із пулу «1+1».

«Детектор медіа» звернувся до НАБУ з запитаннями, чи планується накладання арешту на компанії, якими володіє Тимур Міндич, зокрема на ТОВ «Квартал 95» (юридична особа «Студії Квартал»), ТОВ «Віжн Квартал ТВ» (канал Kvartal TV) та продакшнів ТОВ «Некст Лайн Продакшн» і ТОВ «Драйв продакшн». Наразі відповіді ще не було.

Окрім згаданих медіавласників, санкції з 2021 року накладені також на власника групи «Інтер» Дмитра Фірташа. Ці санкції аж ніяк не заважають роботі каналу «Інтер», який із того часу ніхто не конфіскував і не націоналізував. Лише нещодавно, на початку листопада 2025 року, суд дозволив СБУ оглянути офіс телеканалу «Інтер» у межах кримінального провадження, в якому правоохоронці розслідують обставини зміни власності телеканалу «Інтер». Як ідеться в ухвалі суду, згідно з висновком експерта, на підставі підробленої довіреності за місяць до смерті бізнесмена Ігоря Плужнікова відбулося відчуження акцій телеканалу «Інтер», які йому належали, на користь асоціації «Діловий світ» Валерія Хорошковського. Крім того, у 2015 році бізнесмен Дмитро Фірташ купив 29% акцій телеканалу «Інтер» у російського «Першого каналу» за 100 мільйонів доларів.

СБУ розцінює такі дії як фінансування терористичної діяльності, оскільки «Перший канал» веде антиукраїнську роботу, популяризує терористів і сепаратистів.

Це розслідування може бути приводом до конфіскації каналу державою. Але до цього призвели не санкції щодо власника.

Утім, формулювання у санкціях щодо Фірташа та Міндіча відрізняються. У санкціях проти власника «Інтера» відсутній пункт про «заборону користуванням радіочастотним спектром України».

Це формулювання досить неконкретне. Тому після того, як воно з’явилося в тексті санкцій щодо Порошенка, Жеваго та Коломойського, у юристів був різний погляд на те, як його розцінювати. Приміром, член Нацради Олександр Бурмагін казав, що незрозуміло, як можна заборонити використовувати радіочастотний ресурс конкретній людині та про який саме «радіочастотний спектр» ідеться (мобільний звʼязок, радіо, телебачення). Бо суто формально цю норму можна трактувати як заборону користуватися мобільним телефоном. А членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан пояснювала, що це обмеження стосується саме використання електрокомунікаційних мереж і самого спектру для якоїсь діяльності, й це не може бути персональна заборона використовувати зв’язок в особистих цілях.

Але, на відміну від каналу Ряшина, Kvartal TV є ефірним мовником і транслюється у державному мультиплексі. Як уже писав «Детектор медіа», у 2024 році група «1+1» змінила канали у МХ-7. Замість каналу «Віжн 2», який переміг у конкурсі, розпочав мовити Kvartal TV. І відповідно юридична особа каналу «Віжн 2» — ТОВ «Віжн 2+2» — змінила назву на ТОВ «Віжн Квартал ТВ». Бенефіціарами цієї компанії є Сергій Шефір (25%), Тимур Міндіч (25%) і Руслан Осадчий (26%). Kvartal TV є розважальним мовником, який транслює проєкти з бібліотеки «Студії Квартал».

Питання, чи спонукатимуть санкції до відімкнення каналу, залишається відкритим. «Детектор медіа» вдруге звернувся до пресслужби «1+1 media», цього разу щодо Kvartal TV, і чекає на відповідь.

Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, якій підпорядковується власник державного мультиплексу Концерн РРТ, у відповідь на запит «Детектора медіа» відповіла, що за дотримання ліцензійних умов і застосування санкцій відповідає Національна рада з питань телебачення та радіомовлення.

«Технічне обслуговування цифрової ефірної телемережі МХ-7 здійснює Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ), що перебуває у сфері управління Адміністрації Держспецзв’язку. Припинення трансляції телеканалу в цифровій мережі може відбутися винятково на підставі законного та належним чином оформленого рішення профільного регулятора або іншого уповноваженого державного органу, яке до Адміністрації Держспецзв’язку або Концерну РРТ не надходило. Для отримання роз’яснень щодо впливу згаданих вами санкцій на ліцензію та діяльність телеканалу рекомендуємо звернутися безпосередньо до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення», — йдеться у відповіді Держспецзв’язку.

У коментарі «Детектору медіа» Нацрада відповіла, що персональні санкції, застосовані до фізичної особи Тимура Міндіча, не створюють підстав для анулювання чи зупинення ліцензії телеканалу Kvartal TV, оскільки він (Міндіч) не має юридичного статусу «ліцензіата» або «реєстранта» у розумінні Закону України «Про медіа».

Регулятор посилається на частину дев’яту статті 50 та десяту частину статті 65.

«Прикладом застосування санкцій безпосередньо до юридичних осіб-мовників є рішення РНБО щодо медіапулу ексдепутата Віктора Медведчука. У лютому 2021 року президент ввів у дію рішення РНБО “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке передбачало запровадження заходів проти народного депутата України Тараса Козака та юридичних осіб-ліцензіатів (ТОВ “ТБ Вибір”, ТОВ “ТРК 112-ТВ”, ТОВ “Лідер ТВ”, ТОВ “Новини 24 години”, ТОВ “ТРК Нові комунікації”), які забезпечували діяльність телеканалів “112”, NewsOne і ZIK. Аналогічна ситуація, коли під санкції потрапили компанії-ліцензіати, була і з мовниками “Перший незалежний”, UkrLive, “Наш” і “Максі ТВ”, що належали ексдепутатам забороненої проросійської партії “ОПЗЖ”. Ліцензії всіх цих мовників було анульовано регулятором, оскільки санкції з відповідними обмеженнями і заборонами стосувалися не фізичних осіб співвласників, власників компаній, а самих компаній-ліцензіатів», — ідеться у відповіді регулятора.

Також у Нацраді пояснили, що подальше функціонування підприємств Міндіча з огляду на блокування активів залежить від багатьох факторів: «Вартості частки майна підсанкційної особи в цих підприємствах, наявності інших співвласників і їхніх часток, наявності ресурсів для забезпечення подальшої роботи тощо. Блокування “підсанкційних” активів підприємств, управління такими активами не належить до сфери дії і повноважень Національної ради».

У нашій державі, як показує досвід запровадження санкцій, можливі різні сценарії, але наразі конфіскація або націоналізація медійних активів Тимура Міндіча виглядає малоймовірною. Складно уявити, що держава має намір націоналізувати канал із повторами шоу «Кварталу» чи продакшнів, які мають якусь техніку та бібліотеку контенту, з якої отримує роялті президент Зеленський.

До слова, президент, як указано в його декларації, за минулий рік отримав від ТОВ «Квартал ТВ» роялті у розмірі усього 4 тисячі гривень, і 670 грн — від «Віжн Квартал ТВ».