В чому саме НАБУ підозрює Міндіча: журналісти виклали повний текст

НАБУ підозрює бізнесмена Тимура Міндіча у створенні злочинної організації, відмиванні грошей, отриманих злочинним шляхом та в незаконному впливі на Рустема Умєрова — ексміністра оборони, чинного секретаря РНБО.

Про це йдеться у тексті підозри, який опублікувала «Українська правда».

Справу, в якій НАБУ оголосило підозру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Бізнесмена підозрюють у скоєнні таких злочинів:

створення злочинної організації та керівництво нею (ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України);
відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом, вчинене злочинною організацію в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 ККУ);
вплив на членів Кабінету міністрів з метою добитися ухвалення незаконних рішень (ч. 1 ст. 344 ККУ).

Створення злочинної організації та керівництво нею

Щодо підозри у створенні злочинної організації, то за даними слідства, протягом 2025 року були встановлені факти злочинної діяльності Міндіча у сфері енергетики. Це відбувалося шляхом впливу на тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка. Злочинна діяльність бізнесмена в «оборонці» проявлялася через вплив на Умєрова.

За даними слідства, ефективність злочинної діяльності значною мірою ґрунтувалася на тому, що Міндіч мав особисті контакти з міністрами та іншими впливовими посадовцями і регулярно зустрічався з ними у власному помешканні.

У повідомленні про підозру зазначається: «Вказана комунікація забезпечувала Міндічу Т. М. можливість безперешкодного отримання як особисто так й підконтрольними йому підприємствами значних сум грошових коштів за сприяння міністра оборони України Умерова Р .Е., міністра енергетики України Галущенка Г. В ., а також інших осіб».

Слідчі встановили, що за участю Галущенка Міндіч впливав на фінансові потоки енергетичного сектору, а сам тодішній міністр енергетики отримував особисту вигоду — протекцію Міндіча.

Щоб координувати збирання, розподіл і «відмивання» коштів, отриманих у незаконний спосіб в енергетичній сфері, Міндіч створив і очолив злочинну організацію, залучивши як співорганізатора бізнесмена Олександра Цукермана.

За участю Цукермана до групи ввійшли Леся Устименко, Людмила Зоріна, Ігор Фурсенко та інші невстановлені особи. Завдяки підтримці Галущенка до організації долучилися тодішній радник міністра енергетики Ігор Миронок і виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки держкомпанії «Енергоатом» Дмитро Басов.

Слідство вважає, що Міндіч, Цукерман, Устименко, Фурсенко, Зоріна, Миронюк, Басов та інші особи від 15 січня 2025 року отримували неправомірні вигоди за дії в інтересах контрагентів «Енергоатому», а надалі легалізували ці кошти.

У тексті підозри зазначено, що не пізніше 14 травня Басов за сприяння Миронюка отримав 53 тис. дол. від невстановленої особи, яка діяла від імені ТОВ «Еласт Атом», в обмін на дії в інтересах компанії — зокрема, забезпечення оплати за договорами від «Енергоатома».

У період від 10 лютого до 9 травня Устименко та Фурсенко, діючи під керівництвом Цукермана та контролем Міндіча, «відмили» 1 млн 227 тис. 300 дол та 96 тис. 700 євро — загалом 55 млн 144 тис. 841 грн — після чого передали ці кошти тодішньому віцепрем’єр-міністру — міністру національної єдності Олексію Чернишову.

Крім того, від 12 лютого до 21 травня Устименко, Зоріна та Фурсенко легалізували ще 5 млн. 563 тис. 523 дол. та 450 тис. євро, які, за версією слідства, були отримані від Миронюка.

У підозрі також зазначено, що один із високопосадовців прокуратури, будучи членом злочинної організації, від 16 до 26 жовтня передавав її учасникам дані досудового розслідування, тобто попереджав про можливість викриття детективами НАБУ і прокурорами САП.

Відмивання коштів

Слідчі дійшли висновку, що головною метою організації було відмивання коштів із різних секторів економіки та отримання прибутку від цих операцій. Винагорода учасників становила від 0,2% до 8% від суми легалізованих коштів.

За даними слідства, частина операцій здійснювалася в інтересах Чернишова. Загалом під керівництвом Міндіча та Цукермана було легалізовано та передано Чернишову 55 млн 144 тис. 841 грн.

Процес відмивання коштів здійснювався за участю Миронюка і включав:

переміщення готівки до офісу організації,
змішування та маскування незаконних коштів,
переведення їх на рахунки компаній (зокрема й нерезидентів) або передання фізичним та юридичним особам,
конвертаційні операції,
купівлю/переказ криптоактивів.

Загальна сума легалізованих коштів за участю Миронюка — 256 млн 97 тис. грн.

У підозрі зазначено: «Загальна сума легалізованих злочинною організацією під керівництвом Міндіча Т.М. та Цукермана О.Д. коштів становить 311 241 925, 45 грн».

Вплив на членів Кабінету міністрів

За даними слідства, 8 липня 2025 року Міндіч намагався домогтися від Умєрова незаконного рішення щодо приймання Державним оператором тилу бронежилетів, які не пройшли контроль якості, аби отримати матеріальну вигоду.

У тексті підозри наведено цитати Міндіча:

«Прошу тебе не піди ну бронежилети це великі гроші»;
«Просто нехай прийомку підпишуть. Все. Ну це тобі один дзвінок *бана в рот просто скажи, я не хочу більше чути від Тимура про бронежилети, а я з ним зустрічаюся двічі на тиждень»;
«Ну це одна твоя команди і все»;
«Виріши це питання прошу тебе чи це пидець якийсь буде»;
«Просто там 7 чи 6-300 мільйонів вкладено, половина моїх грошей».

Також цитата Умерова: «Я почув, викличу знову скажу, дивіться, що від мене потрібно, що б ви зробили».

Станом на 20 серпня продукція так і не була поставлена, тому 29 серпня ДОТ повідомив ТОВ «МІЛІКОН ЮА» про розірвання договору.

Директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив УП, що текст підозри був вручений Міндічу 10 листопада: його надіслали на контакти, за адресами проживання і передали житлово-експлуатаційній організації, згідно із законом.

Кривонос додав, що після вручення документ не є обмеженим у доступі: підозра перебуває у сторони захисту та може бути оголошена у відкритому судовому засіданні.

Також він уточнив, що НАБУ і САП не поширювали текст підозри: «Зміст підозри та деталі справи можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу».