Банк просить оновити дані — не дратуйтесь, це хороша новина

Інформація про вас дорожча, ніж ви думаєте. А застарілі відомості у банку — це подарунок для кіберзлочинців. Тож не поспішайте дратуватися, якщо банк просить вас актуалізувати персональні дані.

Шахраїв цікавить усе

Зловмисники полюють на весь цифровий портрет людини. Їхня мета — зібрати не лише логіни та паролі до особистих акаунтів, а й максимум персональної інформації: повне ім'я, паспортні дані, адресу реєстрації чи проживання, номери банківських карток і рахунків, ідентифікаційні коди, реквізити водійського посвідчення тощо.

Чому це цікавить злочинців? Усе просто, кожна додаткова деталь — це новий інструмент для потенційного шахрайства. Насамперед викрадені персональні дані стають товаром на тіньових ринках. Отримавши їх, шахраї можуть створювати фішингові пастки, здійснювати незаконні покупки на ваше ім'я, отримувати доступ до банківських рахунків і, на жаль, багато чого іншого.

П'ять найпопулярніших способів викрадення даних такі.

Фішинг, смішинг і вішинг — це трійця методів соціальної інженерії, коли злочинці маскуються під банк, держустанову чи іншу поважну організацію. Вони надсилають електронні листи з «терміновими» проханнями, SMS-повідомлення про блокування рахунків або телефонують від імені служби безпеки. Мета одна — змусити вас самостійно розкрити конфіденційні дані.

Скімінг — більш технічний спосіб. Шахраї інтегрують шкідливе кодування на вебсторінки інтернет-магазинів чи платіжних сервісів. Коли ви вводите дані картки для оплати, шахрайський код миттєво перехоплює цю інформацію та передає її зловмисникам.

Незахищений публічний Wi-Fi у кав'ярнях, торговельних центрах чи аеропортах — справжня знахідка для кіберзлочинців. Підключаючись до таких мереж, ви ризикуєте передати всі свої дані через незашифровані канали зв'язку прямо в руки хакерів, які «сидять» на тому самому Wi-Fi.

Шкідливе програмне забезпечення потрапляє на ваші пристрої з інфікованих сайтів, піратських копій ігор, підозрілої вебреклами або навіть через офіційні додатки, які були зламані та заражені вірусами. Після його встановлення ви фактично відкриваєте злочинцям доступ до всієї інформації на телефоні чи комп'ютері.

Втрата або крадіжка гаджетів — найпростіший, але не менш небезпечний спосіб. Якщо ваш смартфон, планшет чи ноутбук не були захищені надійними паролями чи шифруванням, але на них зберігалися банківські дані, паролі та особиста інформація, з їхньою втратою ви автоматично стаєте потенційною жертвою злочинців.

Відкладені ризики

Найстрашніше в цій історії те, що момент викрадення даних майже неможливо відстежити самостійно. Зловмисники працюють методично: збирають інформацію про тисячі людей, формують величезні бази даних, продають їх на чорному ринку, а там своєю чергою вони перепродуються знову і знову.

Існують сервіси, які дають змогу перевірити, чи зустрічається адреса вашої електронної пошти у витоках баз даних даркнету, наприклад, Have I Been Pwned. На жаль, сервіс не розкаже вам, які саме дані і коли були вкрадені, але знання, що ваша інформація могла потрапити до таких баз, — уже привід занепокоїтися.

Від моменту, коли хакери отримали доступ до відомостей про вас, до фактичного злочину може минути кілька місяців, а то й років. За цей час дані встигають «подорожувати» між десятками злочинних груп, поки хтось не вирішить їх використати.

Саме тому регулярне оновлення особистої інформації в банку — це не бюрократична формальність, а реальний захисний бар'єр проти шахрайства. Актуальні дані дають можливість фінансовій установі миттєво реагувати на підозрілі операції, нетипові транзакції або спроби несанкціонованого доступу до вашого рахунку. Що повніша та свіжіша інформація про вас у банківській системі, то надійніший захист ваших фінансів і бездоганніша ваша фінансова репутація.

Масштаб проблеми: цифри, які вражають

За даними НБУ, 2024 року сума збитків від шахрайства з платіжними картками в Україні зросла на 37% і досягла 1,1 млрд грн. Найтривожніша деталь: 84% цих збитків спричинені саме соціальною інженерією — ситуаціями, коли люди самостійно, під психологічним тиском, передають свої персональні дані шахраям. Середня сума однієї шахрайської операції за рік збільшилася на 39% і становить тепер 4247 грн.

Згідно з даними OpenDataBot, за 2025 рік в Україні зареєстровано понад 35 тис. кримінальних справ про шахрайство. Це в 1,5 разу менше, ніж торік, але все одно в 1,8 разу більше, ніж до початку повномасштабної війни. У середньому правоохоронці відкривають близько 4,5 тис. справ щодо шахрайства щомісяця.

Однак статистика судових проваджень менш оптимістична. Лише в 9 тис. випадків цьогоріч були вручені підозри, а до суду спрямували лише 7,6 тис. справ — це всього 21% від загальної кількості. Для порівняння: мирного 2021 року цей показник становив 30%, а в перші два роки війни (2022–2023) упав до 18%.

Представники кіберполіції наголошують: під час дії воєнного стану зловмисники врахували суспільні тренди та адаптували під них свої схеми. Значного поширення набули крадіжки персональної інформації під виглядом надання послуг з оформлення документів для чоловіків призовного віку, організації незаконного перетину кордону, надання волонтерської допомоги або підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Незалежно від легенди, всі ці афери об'єднує одне: вони побудовані на передачі особистих даних людей у руки злочинців. Використовуючи надію, страх або відчай громадян, шахраї збирають максимум персональної інформації, яка згодом стає ключем до банківських рахунків жертв.

Вчасне оновлення даних — не обтяження, а запобіжник

Законодавство про фінансовий моніторинг зобов'язує банки регулярно актуалізувати інформацію про клієнтів, щоб запобігти фінансовим злочинам. Це не формальна вимога, а реальний механізм захисту ваших коштів.

Банки зобов'язані періодично перевіряти та оновлювати інформацію про клієнтів заради їхньої ж безпеки. Тож цілком виправдано, що якщо ви ігноруєте запити фінансової установи або зволікаєте з оновленням документів, ваш рахунок може бути тимчасово заблокований до з'ясування обставин.

Щоб уникнути обмежень у користуванні рахунком, регулярно перевіряйте термін дії документів, своєчасно оновлюйте їх не лише в державних реєстрах, а й у банку. Інформуйте банк про будь-які зміни — зміну прізвища після одруження, нову адресу проживання, втрату документів або зміну контактного номера телефону. Оперативно реагуйте на запити банку щодо актуалізації даних. Зазвичай банки надсилають нагадування через мобільний застосунок, SMS або електронну пошту. Не відкладайте цього на потім.

«Якщо не настала дата актуалізації, банк намагається зробити життя клієнтів максимально спокійним і не вимагає додаткових даних. Більшість клієнтів мають низький рівень ризику, тому, відповідно до законодавства, банк звертається до них раз на п’ять років. Частину інформації банк оновлює автоматично, наприклад через інформацію у сервісі «Дія», іншу клієнти можуть подати самостійно. Ці процеси нині максимально зручні: з допомогою смартфона дані можна оновити будь-де і будь-коли», — додав член правління Приватбанку з питань комплаєнсу Антон Разумний.

Вчасне оновлення даних — це гарантія безперебійного доступу до банківських послуг і захист від шахрайства. Що більше банк має актуальної інформації про вас, то краще він зможе вас захистити, зауваживши підозрілі транзакції чи нетипові дії, а заразом і бути певним у зразковості вашої фінансової репутації.

Тож, коли наступного разу банк попросить вас оновити дані, не дратуйтеся, адже це насамперед у ваших інтересах. Оновлення банківських даних відіграє критичну роль у протидії шахрайству.