Борці з прозорістю: хто з парламентарів голосував за обмеження відкритих даних

З моменту повномасштабного вторгнення доступ до понад 400 важливих публічних наборів даних був обмежений. Спільно з проактивною громадськістю, представниками медіа та бізнесу, суспільству вдалося домогтися відкриття Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, фінансової звітності підприємств від Держстату, Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, часткового відкриття Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, перед сферою постійно з'являються нові виклики. Аналітики та юристи YouControl дослідили останні болючі обмеження щодо відкритих даних, які посилюють корупцію та загрожують існуванню демократичного суспільства як такого. 

Що стоїть за новими обмеженнями відкритих даних

Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів №11533 від 29.08.2024. 

Статус: ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом.

231 парламентар проголосував “за”.

Потенційні виклики: Закон передбачає, що протягом дії воєнного стану та року після його припинення чи скасування доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи та інших відомостей, пов’язаних із забезпеченням нацбезпеки і оборони. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Закон встановлює, що в інформації з ДРРП в електронній формі можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок (для об’єктів у власності юридичних осіб) тощо.

Які ризики Закону. Тимчасове або постійне обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю за діяльністю органів влади, суб’єктів господарювання з державною часткою та осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це позбавить громадян можливості здійснювати перевірку належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів, що прямо впливатиме на реалізацію права на доступ до інформації, гарантованого статтею 34 Конституції України. Така практика суперечитиме також принципу прозорості, закріпленому в міжнародному праві, зокрема, в Директиві (ЄС) 2019/1024 про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору. Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними суб’єктами, ускладнить процеси комплаєнсу, due diligence та внутрішнього фінансового моніторингу, передбаченого Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Відсутність вільного доступу до публічних джерел унеможливить ефективне виявлення пов’язаних осіб і схем ухилення від оподаткування, ускладнить розслідування правопорушень у сфері економіки та корупції, а також моніторинг перетину інтересів під час публічних закупівель. Це створює додаткове навантаження на державні системи фінансового моніторингу й обмежує потенціал співпраці з міжнародними партнерами у сфері прозорості та антикорупційної політики.

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025. 

Статус: ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом.

260 парламентарів проголосували “за”.

Потенційні виклики: У період дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування загальний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, Державного реєстру України промислових зразків, Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів, Державного реєстру України винаходів, Державного реєстру України секретних винаходів, Державного реєстру України корисних моделей, Державного реєстру України секретних корисних моделей, Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір, та інших визначених Кабінетом Міністрів України публічних електронних реєстрів обмежується держателем відповідного реєстру в частині інформації (відомостей) про резидентів Дефенс Сіті в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Які ризики Закону. Бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливлює незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції, підвищує ризик корупційних практик та зменшує довіру інвесторів.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень №7033-д від 13.01.2023.

Статус: проголосований у першому читанні.

Потенційні виклики: суттєво посилює уже наявні проблеми щодо необґрунтованого та непропорційного обмеження доступу до судових рішень. Попри те, що Закон України “Про доступ до судових рішень” прямо передбачає, що обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади допускається настільки, наскільки це необхідно для захисту інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення, у пояснювальній записці автори посилаються на існуючу практику щодо обмеження загального та повного доступу до судових рішень на підставі постанов слідчих органів. Така практика не відповідає вимогам закону.

Ризики прийняття законопроекту. Передбачене проектом закону обмеження публікації даних у текстах судових рішень створює ризики для реалізації конституційного принципу гласності правосуддя. Без відкритого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень громадяни не зможуть відстежувати практику судів, що послаблює довіру до судової системи й обмежує реалізацію права на інформацію щодо здійснення правосуддя. Неможливість перевіряти судову історію потенційних контрагентів суттєво ускладнить процеси комплаєнсу, управління ризиками та юридичної перевірки перед укладенням господарських договорів. Це підвищить ризик залучення до співпраці суб’єктів із непогашеними зобов’язаннями або зловживаннями в минулому, що негативно вплине на інвестиційну привабливість країни. Обмеження доступу до судових рішень зменшить ефективність антикорупційних і фінансових розслідувань, унеможливить аналітику судової практики та моніторинг рішень у справах про злочини у сфері економіки. Це також негативно відобразиться на співпраці з міжнародними структурами, які використовують відкриті судові дані для оцінки рівня верховенства права в державі.

Законопроекти у сфері захисту персональних даних. В Україні триває процес адаптації законодавства у сфері захисту персональних даних до стандартів ЄС. Однак, внесені до Парламенту законопроекти № 8153 «Про захист персональних даних» та № 6177 «Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації» мають істотні недоліки. Вони передбачають створення спеціально органу з надмірно широкими контрольними повноваженнями, включно із правом втручання у сферу відкритих даних та накладенням штрафів фантастичного розміру: на фізичних осіб – до 20 млн грн, на юридичних осіб – до 150 млн грн, або до 8% загального річного обороту. Це суперечить загальним принципам Загального регламенту Європейського Союзу про захист персональних даних 2016/679, з якого недолуго копіювали ці проекти, оскільки під виглядом «захисту персональних даних» може бути встановлено необґрунтоване обмеження на доступ до інформації, яка є суспільно необхідною.

Ризики прийняття законопроектів. Створення надцентралізованого органу з наглядовими функціями щодо захисту персональних даних може призвести до обмеження доступу до суспільно необхідної інформації, зокрема до відкритих даних про суб’єктів владних повноважень, публічні закупівлі та власність. Це суперечить принципу пропорційності, передбаченому статтею 5 GDPR, і може зменшити рівень підзвітності держави перед громадянами. Запровадження надмірних регуляцій збільшить адміністративне навантаження на суб’єктів господарювання, особливо на малий та середній бізнес, який не має ресурсів для впровадження складних процедур відповідності. Це створює ризики штрафів і нерівних умов конкуренції, а також може знизити інвестиційну привабливість України через непередбачуваність регуляторної політики. Відсутність чіткої межі між захистом персональних даних та обігом публічної інформації може ускладнити доступ до даних, необхідних для розслідування злочинів, моніторингу фінансових потоків і боротьби з корупцією. Це створить правову невизначеність і потенційні конфлікти між нормами про приватність і принципом відкритості, що може призвести до зниження ефективності державного управління та правозастосування.

До прикладу, правоохоронним органам та медіа буде значно складніше розслідувати кейси на кшталт “Міндіча”.

13 листопада 2025 року Президент України підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО про санкції проти Тимура Міндіча, який є одним з кінцевих бенефіціарних власників ТОВ "КВАРТАЛ 95". Аналітики YouControl проаналізували відкриті дані щодо фігурантів справи про корупцію в енергетиці, проти яких введено санкції. Тимур Міндіч — ФОП із видом економічної діяльності: 59.13 “Розповсюдження кіно- та відеофільмів”, пов’язаний із 17 юрособами в Україні.

Аналітики YouControl дослідили, що підписані законопроекти щодо обмеження доступу до відкритих даних (№11533 та №13420) підтримав 201 народний депутат Верховної Ради 9 скликання. А саме: 164 народних обранці зі “Слуги Народу”, по 9 нардепів з “Платформи за життя та мир” та “Відновлення України”. Також 8 позафракційних парламентарів проголосували “за”. Стільки ж голосів в підтримку обох законопроектів віддали народні депутати “Партії “За майбутнє”. І три нардепи з "ДОВІРИ".

Примітка: Корпоративна група — у загальному сенсі це сукупність компаній із фінансової та/або промислової сфер, які належать до одного чи групи кінцевих бенефіціарних власників та здійснюють взаємодію між собою для досягнення спільних цілей, таких як отримання фінансової вигоди чи оптимізація виробничих процесів (надалі вживатимемо “корпоративна група” або “група”). Є аналітичною інформацією YouControl. 

Ініціаторами Проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів №11533 від 29.08.2024 були троє “Слуг Народу”: Сергій Демченко підтримав обидва законопроекти №11533 та №13420, Володимир Ватрас був серед ініціаторів обох законопроектів та віддав за них свій голос. А от один із співавторів законопроекту №11533 Ігор Фріс — за нього не проголосував, але також був ініціатором законопроекту №13420 та віддав свій голос “за”.

Примітно, що в Проекті Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025 зазначено 128 ініціаторів. Серед них 125 співавторів законопроекту — представники фракції “Слуга Народу” (100 з них проголосували за обидва законопроекти №11533 та №13420), один представник з “Партії “За майбутнє” — Богдан Торохтій та двоє позафракційних ініціаторів цього законопроекту: голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко.

Ініціаторами Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень №7033-д від 13.01.2023 виступають 6 народних депутатів з фракції “Слуга Народу” та один представник “Відновлення України” Анатолій Гунько, який проголосував за обидва законопроекти №11533 та №13420. Зазначимо, що законопроекти №11533 та №13420 підтримали четверо народних обранців зі “Слуги Народу”: Денис Маслов, Іван Калаур. Крім того, Микола Стефанчук та Павло Павліш також виступили ініціаторами законопроекту №13420.  

Ініціювали й не проголосували

Народні обранці з фракції “Слуга Народу”: Павло Якименко, що входить до корпоративної групи “Група родини Якименко”, Вікторія Кінзбурська, Артем Нагаєвський та Георгій Мазурашу є співавторами законопроекту щодо внесення змін до Податкового кодексу для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025, однак його не підтримали. Проте вищезгадані 4 парламентарі проголосували за проект закону щодо внесення змін до Цивільного кодексу щодо надання даних із публічних електронних реєстрів Мін’юсту  №11533 від 29.08.2024.

Нардепи та зв’язки з корпоративними групами

Фахівці YouControl з’ясували, що серед парламентарів, які проголосували за обидва законопроекти, є такі, що входять/мають відношення або пов’язані з 37 корпоративними групами в системі YouControl. Зазначимо, що кілька осіб можуть входити або відноситися до однієї корпоративної групи, або одна особа може входити до кількох груп одночасно.

Серед народних обранців, що підтримали законопроекти №11533 та №13420 є член депутатської фракції “Слуга Народу” та Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який є ключовою особою “Групи родини Гетманцевих”. Його колега з фракції Артем Ковальов у 2018 році значився серед учасників ТОВ "ТРК "СТУДІЯ 1+1", що має відношення до корпоративної групи “Приват”. За інформацією “Детектор медіа” “Як канали групи «1+1» стають приватним бізнесом без Коломойського” від 09.11.2023 року, після походу в політику частка пана Ковальова перейшла до фінансової компанії. Представниця фракції “Слуга Народу” Ольга Руденко — колишня менеджерка з маркетингових комунікацій, спеціалістка зі зв'язків з громадськістю ТОВ "Квартал 95", що входить до корпоративної групи “Квартал 95”. 

Ірина Борзова із фракції “Слуга Народу” є пов’язаною особою з “Групою родини Баруля”. За інформацією видання "Радіо Свобода" "Російський слід у «Лізі сміху». Давній соратник Зеленського виявився громадянином РФ із бізнесом у Криму" від 20.12.2023 року, Ірина Борзова є дочкою продюсера гумористичного шоу “Ліга сміху” Наума Барулі, який має громадянство російської федерації. Член депутатської фракції “Слуга Народу” Олександр Сова є ключовою особою “Групи родини Сова”. До цієї корпоративної групи входять ТОВ "СОВА ДЖЕВЕЛРІ ХАУС" та ТОВ "ЮВЕЛІРНИЙ ДІМ "СОВА", що сукупно за 2024 рік заробили 19,4 млн грн. Про це йдеться в дослідженні YouControl “Ринок ювелірних виробів в Україні: 1,23 млрд грн виручки, лідери, географія, ймовірні зв'язки з рф” від 21.10.2025 року. Представниця фракції “Слуга Народу” Ганна Лічман раніше була начальницею управління з корпоративних комунікацій у торговельній корпорації “АТБ”.

Член депутатської групи “Платформа за життя та мир” Віталій Борт є ключовою особою “Групи родини Борт”. Пан Борт два роки поспіль був найзаможнішим в депутатській групі “Платформа за життя та мир”. Торік Віталій Борт мав 43 млн грн сукупного доходу, що на 3 млн більше, ніж у 2023-му. Таке зростання відбулось за рахунок збільшення доходу від дивідендів його дружини Ольги Борт. Про це йдеться в дослідженні YouControl “Найзаможніші депутати 9 скликання: детальний аналіз декларацій за 2024” від 19.05.2025 року. За інформацією видання zaxid.net “Дружина нардепа з реєстру зрадників купила землю під забудову на Львівщині” від 02.01.2025 року, землю за 8,601 млн грн в Городку викупило ТзОВ Логістична компанія “Захід ресурс”, співвласницею якої є Ольга Борт, дружина народного депутата Віталія Борта. Колега Віталія Борта по фракції — Юлій Іоффе є пов’язаною особою з “Групою Юрія Бойка”. За інформацією видання “ЧЕСНО” “Перше засідання Ради відкриє нардеп з партії Бойка-Рабіновича” від 23.07.2019 року, Юлій Іоффе – давній соратник співголови ОПЗЖ Юрія Бойка.  Власне, Юрій Бойко є ключовою особою однойменної корпоративної групи. Крім того, Олександр Качний є ключовою особою “Групи родини Качних”, а Сергій Ларін — ключовою особою “Групи Сергія Ларіна”.

Член депутатської групи “ДОВІРА” — Микола Кучер є пов’язаною особою з корпоративною групою “Миронівський хлібопродукт (МХП)”. За інформацією видання NV “Микола Кучер. Всі депутати нової Ради” від 27.09.2019 року, пан Кучер має дочку Ларису Білозір, яка є дружиною Андрія Білозіра (сина співачки й екс-нардепа Оксани Білозір) і депутатом Ради. Його дочка та водночас колега з депутатської групи Лариса Білозір також є пов’язаною особою  з вищезгаданою групою “МХП” та має відношення до “Групи родини Білозір”.

Член депутатської групи “Відновлення України” — Валерій Гнатенко є ключовою особою “Групи родини Гнатенко”. За інформацією видання “Апостроф” від 28.03.2025 року “Нардепу Гнатенку подарували квартиру на Донеччині, а його дружина відкрила підприємство та отримувала допомогу як ВПО”, дружина депутата задекларувала понад 5 млн гривень доходу, але водночас отримувала допомогу для переселенців.

Ще один представник “Відновлення України” Євген Яковенко є ключовою особою “Групи родини Яковенко”.

Член депутатської групи “За майбутнє” та Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Ігор Молоток є ключовою особою “Групи Ігоря Молотка та Андрія Комара”. За інформацією видання “Слово і Діло” “НАБУ провело обшук у нардепа Молотка та його співмешканки” від 07.08.2025 року, НАБУ провело обшук  у серпні 2025 року у будинку Молотка та його родичів у справі про можливе незаконне збагачення та недостовірному декларуванні. 

Його колега з депутатської групи Юрій Шаповалов є пов’язаною особою з “Групою родини Мовчан”. Пані Ірина Мовчан є ключовою особою “Групи родини Мовчан”. За інформацією видання “ЧЕСНО” “Двоє нардепів передали свій бізнес в управління родичам” від 01.04.2020 року, Ірина Мовчан — сестра Юрія Шаповалова, а Олексій Мовчан є його племінником та нардепом від “Слуги Народу”. До слова, Олексій Мовчан — один із співавторів Проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025, однак був відсутній в парламенті під час голосування. За інформацією видання informator.ua “Мінус сотні мільйонів у бюджеті країни: правоохоронці розслідують, як нардеп Шаповалов допомагав бізнес-партнеру ухилятися від податків” від 28.10.2024 року, Шаповалов, використовуючи свої корупційні зв’язки, у тому числі з міським головою Кременчука Малецьким (який є кумом Марченка), допомагав підприємствам з групи «VM-Groupe», що належать Марченку, вигравати тендери на постачання нафтопродуктів.

Замість висновку

Команда YouControl вважає, що довіру суспільства до органів влади неможливо відновити без прозорості дій і підзвітності. Відкриті дані — це не лише інструмент контролю, а й механізм співпраці між громадянами, бізнесом і державою. Крім того, надмірні обмеження наражають країну на ризики сумнівів і підозр з боку стратегічних міжнародних партнерів і донорів.

Сьогодні важливо зробити кроки назустріч суспільству, відновивши доступ до публічної інформації про:

• Розташування та кадастрові номери нерухомого майна, що не належить до ОПК — для моніторингу доброчесності посадовців;

• Податкові дані — для забезпечення фінансової прозорості бізнесу;

• Екологічні відомості — для контролю впливу на довкілля;

• Повне відкриття ЄДР — для верифікації, аналізу та моніторингу зареєстрованих компаній.

Україна повинна впроваджувати стандарти GDPR із дотриманням принципів балансу між правом на приватність і прозорістю публічної інформації. З цією метою необхідно відмовитися від ухвалення законопроектів №6177 та №8153 у поточній редакції, оскільки їх прийняття створить ризик надмірного державного контролю за інформаційним простором і може бути використане для необґрунтованого обмеження відкритих даних. Доцільним шляхом є розроблення нової редакції законодавства за участю експертної спільноти та громадських організацій із фокусом на європейську модель незалежного нагляду, а не адміністративного регулювання.

Такі дії покажуть готовність держави до діалогу та досягнення спільної мети — відновлення довіри й ефективного управління. Без цього жодна антикорупційна політика не буде стійкою.

Post scriptum

Народні депутати, які проголосували за Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів та за Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу:

"Слуга Народу":

Арахамія Давид Георгійович
Бабак Сергій Віталійович
Бакумов Олександр Сергійович
Безгін Віталій Юрійович
Березін Максим Юрійович
Бондар Ганна Вячеславівна
Борзова Ірина Наумівна
Брагар Євгеній Вадимович
Василів Ігор Володимирович
Васюк Олександр Олександрович
Веніславський Федір Володимирович
Вірастюк Василь Ярославович
Володіна Дар’я Артемівна
Гайду Олександр Васильович
Галушко Микола Леонідович
Герасименко Ігор Леонідович
Герус Андрій Михайлович
Горбенко Руслан Олександрович
Горобець Олександр Сергійович
Гринчук Оксана Анатоліївна
Грищенко Тетяна Миколаївна
Гузенко Максим Васильович
Дануца Олександр Анатолійович
Дирдін Максим Євгенович
Ананченко Михайло Олегович
Арсенюк Олег Олексійович
Бардіна Марина Олегівна
Боблях Андрій Ростиславович
Богуцька Єлізавета Петрівна
Божков Олександр Валерійович
Бондаренко Олег Володимирович
Бунін Сергій Валерійович
Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна
Васильєв Ігор Сергійович
Ватрас Володимир Антонович
Вінтоняк Олена Василівна
Воронов Володимир Анатолійович
Галайчук Вадим Сергійович
Гевко Володимир Леонідович
Герман Денис Вадимович
Гетманцев Данило Олександрович
Горенюк Олександр Олександрович
Гривко Сергій Дмитрович
Гришина Юлія Миколаївна
Гурін Дмитро Олександрович
Демченко Сергій Олексійович
Діденко Юлія Олександрівна
Дубнов Артем Васильович
Жмеренецький Олексій Сергійович
Завітневич Олександр Михайлович
Задорожний Андрій Вікторович
Заремський Максим Валентинович
Зуб Валерій Олексійович
Іванов Володимир Ілліч
Кабанов Олександр Євгенійович
Кальченко Сергій Віталійович
Каптєлов Роман Володимирович
Кицак Богдан Вікторович
Кісєль Юрій Григорович
Ковальчук Олександр Володимирович
Козир Сергій В'ячеславович
Колєв Олег Вікторович
Копиленко Олександр Любимович
Короленко-Усова Валентина Юріївна
Кострійчук Сергій Володимирович
Крейденко Володимир Вікторович
Кузбит Юрій Михайлович
Кузьміних Сергій Володимирович
Кунаєв Артем Юрійович
Лаба Михайло Михайлович
Драбовський Анатолій Григорович
Жупанин Андрій Вікторович
Задорожній Микола Миколайович
Заславський Юрій Іванович
Здебський Юрій Вікторович
Зуєв Максим Сергійович
Іонушас Сергій Костянтинович
Калаур Іван Романович
Камельчук Юрій Олександрович
Касай Геннадій Олександрович
Кисилевський Дмитро Давидович
Клочко Андрій Андрійович
Ковальов Артем Володимирович
Копитін Ігор Володимирович
Костюх Анатолій Вячеславович
Красов Олексій Ігорович
Криворучкіна Олена Володимирівна
Крячко Михайло Валерійович
Леонов Олексій Олександрович
Литвиненко Сергій Анатолійович
Літвінов Олександр Миколайович
Локтіонова Наталія Валентинівна
Мандзій Сергій Володимирович
Марусяк Олег Романович
Марчук Ігор Петрович
Матусевич Олександр Борисович
Мезенцева-Федоренко Марія Сергіївна
Мельнік Сергій Васильович
Мисягін Юрій Михайлович
Мотовиловець Андрій Вікторович
Мулик Роман Миронович
Нальотов Дмитро Олександрович
Негулевський Ігор Петрович
Павліш Павло Васильович
Павлюк Максим Васильович
Пашковський Максим Ігорович
Пушкаренко Арсеній Михайлович
Радуцький Михайло Борисович
Рубльов Вячеслав Володимирович
Семінський Олег Валерійович
Сова Олександр Георгійович
Лічман Ганна Василівна
Любота Дмитро Валерійович
Маріковський Олександр Валерійович
Марченко Людмила Іванівна
Маслов Денис Вячеславович
Медяник В’ячеслав Анатолійович
Мельник Павло Вікторович
Мережко Олександр Олександрович
Михайлюк Галина Олегівна
Мошенець Олена Володимирівна
Нагорняк Сергій Володимирович
Неклюдов Владлен Михайлович
Нікітіна Марина Вікторівна
Овчинникова Юлія Юріївна
Остапенко Анатолій Дмитрович
Пасічний Олександр Станіславович
Перебийніс Максим Вікторович
Пивоваров Євген Павлович
Подгорна Вікторія Валентинівна
Припутень Дмитро Сергійович
Пуртова Анна Анатоліївна
Рєпіна Елла Анатоліївна
Руденко Ольга Сергіївна
Салійчук Олександр В’ячеславович
Скрипка Тетяна Василівна
Соломчук Дмитро Вікторович
Стернійчук Валерій Олександрович
Стріхарський Андрій Петрович
Тарасенко Тарас Петрович
Тимофійчук Володимир Ярославович
Третьякова Галина Миколаївна
Федієнко Олександр Павлович
Фролов Павло Валерійович
Хоменко Олена Вікторівна
Чернєв Єгор Володимирович
Швачко Антон Олексійович
Шипайло Остап Ігорович
Шуляк Олена Олексіївна
Юраш Святослав Андрійович
Яременко Богдан Васильович
Стефанчук Микола Олексійович
Тарарін Микола Олександрович
Тістик Ростислав Ярославович
Ткаченко Олександр Михайлович
Устенко Олексій Олегович
Халімон Павло Віталійович
Циба Тетяна Вікторівна
Чернявський Степан Миколайович
Шинкаренко Іван Анатолійович
Шол Маргарита Віталіївна
Штепа Сергій Сергійович
Янченко Галина Ігорівна
Ясько Єлизавета Олексіївна

"Позафракційні":

Кондратюк Олена Костянтинівна
Костюк Дмитро Сергійович
Безугла Мар’яна Володимирівна
Загородній Юрій Іванович
Корнієнко Олександр Сергійович
Магомедов Муса Сергоєвич
Стефанчук Руслан Олексійович
Яцик Юлія Григорівна

"Платформа за життя та мир":

Борт Віталій Петрович
Іоффе Юлій Якович
Качний Олександр Сталіноленович
Ларін Сергій Миколайович
Мамка Григорій Миколайович
Німченко Василь Іванович
Мамоян Суто Чолоєвич
Павленко Юрій Олексійович
Скорик Микола Леонідович

"ДОВІРА":

Арешонков Володимир Юрійович
Кучер Микола Іванович
Білозір Лариса Миколаївна

"Відновлення України":

Бурміч Анатолій Петрович
Гнатенко Валерій Сергійович
Воронько Олег Євгенійович
Гунько Анатолій Григорович
Іванісов Роман Валерійович
Яковенко Євген Геннадійович
Лукашев Олександр Анатолійович
Славицька Антоніна Керимівна
Юрченко Олександр Миколайович

"Партія "За майбутнє":

Батенко Тарас Іванович
М’ялик Віктор Ничипорович
Рудик Сергій Ярославович
Торохтій Богдан Григорович
Констанкевич Ірина Мирославівна
Молоток Ігор Федорович
Скороход Анна Костянтинівна
Шаповалов Юрій Анатолійович