Як російська пропаганда лякає українців демографічною кризою та мігрантами

Насправді Україна, як і решта європейських країн, особливо східноєвропейських, переживає демографічні проблеми. Загальна кількість населення держави зменшується з 1993 року. До повномасштабного вторгнення Росії, у 2021 році коефіцієнт народжуваності — показник, що відображає середню кількість дітей, яку одна жінка народила б за все життя за умови збереження сучасних рівнів народжуваності в Україні — складав, за даними Міністерства соціальної політики, 1,16. При цьому норма відтворення, тобто збереження (а не приріст) населення — 2,1—2,2. До такого рівня Україна після 1993 року була найближче у 2012 році, тоді коефіцієнт становив 1,53. Проте після повномасштабного вторгнення коефіцієнт народжуваності в Україні впав до найнижчих значень в історії — 0,8—0,9. Такі показники є також одними з найнижчих у світі — менше лише у Південної Кореї та Тайваню.

Низький рівень природного відновлення населення доповнюється також підвищеною смертністю через війну та її наслідки, а також міграцією з країни. За оцінками Центру економічної стратегії, станом на листопад 2024 року, за кордоном залишалося 5,2 млн українських біженців. Переважна більшість тих, хто виїхав, — це люди працездатного віку та діти, що посилює тенденцію старіння населення і, відповідно, податкове навантаження на тих, хто залишається працювати в Україні.

За оцінками ексзаступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, а нині заступниці міністра економіки, дефіцит працівників в економіці складе 4—5 млн у найближчі роки. Така демографічна ситуація в країні зокрема є наслідком розпочатих Росією бойових дій. Через необхідність у додатковій робочій силі в Україні почалися дискусії про залучення мігрантів з інших країн. Поки в країні тривають активні бойові дії, це питання залишається значною мірою гіпотетичним.

Утім, російська пропаганда вже використовує цю тему для того, щоб залякати українців, деморалізувати і розколоти суспільство, а також перекласти відповідальність за катастрофічні наслідки війни на саму Україну. Для цього використовуються як зовнішні інформаційні «вкиди», так і внутрішні страхи українців перед «напливом іноземців». Українська ксенофобія та російська пропаганда йдуть рука об руку.

Центр досліджень «Детектора медіа» фіксує зростання кількості публікацій у російських і пропагандистських телеграм-каналах із дезінформацією та маніпуляціями щодо можливого прибуття до України трудових мігрантів з інших держав.

Потижнева динаміка публікацій у 224 пропагандистських телеграм-каналів із ключовими словами про завезення в Україну мігрантів з інших держав від 1 січня 2025 року до 18 листопада 2025. Дані надала компанія LetsData

Від 1 січня 2023 року до 18 листопада 2025 року ми зафіксували 811 публікацій у російських і проросійських телеграм-каналах, які стосуються гіпотетичного залучення мігрантів на ринок праці України. З них 346 з’явилися за час від 1 січня до 18 листопада 2025 року. Пошуковий запит був російською мовою. Він містив: назву держави Україна й вигадані варіанти її назви, які вживають у російській пропаганді; похідні від дієслів: завезення, привезення, залучення; а також похідні від понять «мігрант» та «іммігрант».

«Демографічний ленд-ліз» із найбідніших країн світу

Одним із найпоширеніших наративів у пропагандистських телеграм-каналах є пряме залякування аудиторії перспективою «заміщення» українців мігрантами. Ці твердження будуються навколо тези, що влада в Києві буцімто свідомо «здає» країну іноземцям, щоби розв’язати нагальні демографічні й економічні проблеми, водночас знецінюючи життя й майбутнє корінного населення. Страх втрати робочих місць, культурної ідентичності та статусу «господаря на своїй землі» подається як реальність, яку вже ніщо не зупинить.

Типовий набір аргументів виглядає так: українці масово гинуть, тікають або відмовляються працювати через мобілізацію, від цього економіка руйнується. І замість того, щоб стимулювати повернення біженців і народжуваність, влада обирає «найпростіший шлях» — «завозить» дешеву робочу силу з Азії та Африки. Усе це супроводжується емоційними формулюваннями на кшталт «Україна без українців», «територія для мігрантів», «дешевий ринок робочої сили», «Україна — країна для перетримки мігрантів», «українець непотрібний» тощо.

Канал «Резидент», який має 999 тисяч підписників і, за інформацією Служби безпеки України, координується російськими спецслужбами, писав: «Втрата населення — це вже не наслідок війни, а фінальна стадія багаторічного процесу, який почався задовго до воєнного конфлікту. Людський ресурс не заповнити ні ленд-лізом, ні дотаціями». При цьому пропагандисти наголошували, що «час грає проти Банкової». У іншому дописі цього каналу йдеться про те, що начебто демографічна криза має лише політичні причини, а її розв’язання залежить від «політичної волі» Офісу президента: «У Зеленського тримають курс на заміщення свого населення мігрантами. Країна лише за кілька років ризикує перетворитися на територію без власного майбутнього — де замість українців, які виїхали (як і загиблих на фронті) працюватимуть мігранти, а сама ідея національного відродження залишиться лише в промовах популістів».

У причетному до російських спецслужб каналі «Легітимний» (1.1 млн підписників) залякували: «Все йде до того, що масово замінятимуть українців на мігрантів (азіатів та арабів). Кабмін пропонує спростити процедуру працевлаштування іноземців в Україні Коротше, при офіційному працевлаштуванні відразу дадуть ПМП (статус постійного місця проживання — ДМ)».

Пропагандисти зі ще одного пов’язаного з російськими спецслужбами телеграм-каналу «Сплетница» (158 тис. підписників) «попереджають»: «Зеленський планує вивезти мільйони молодих, часто неосвічених чоловіків із країни з високим приростом населення. Яким буде результат через одне-два покоління? Ми станемо національною меншиною на власній землі. Конфліктів не уникнути. А хто їх буде розв’язувати? Наша поліція, яка і так із корупцією не справляється?».

Авторка каналу «Монтян!» (399 тис. підписників) переконує, що в Україні настільки несприятливі для життя умови, що мігранти просто не захочуть сюди їхати. В Україну хіба що приїдуть найбільш «люмпенізовані азіати чи африканці», і, мовляв, ситуацію тільки погіршать: «Україна надто бідна для того, щоб масово залучити мігрантів: умови тут такі, що спокусять хіба що жителів зовсім зубожілих країн Африки й Азії, залучення яких створить більше проблем, ніж їх розв’яже».

У дописі тг-каналу із мережі утримуваних російськими пропагандистами платформ «Наблюдатель» (103 тис. підписників) запевняли, що «кваліфіковані фахівці обирають Польщу та Німеччину, а до нас приїдуть ті, хто готовий працювати за копійки. За їжу. Україна перетвориться на дешевий ринок робочої сили, де своїх дітей народжувати невигідно, а чужих вигідно використовувати».

Це повідомлення побудоване на класичному наборі пропагандистських технік: теорія «великого заміщення» етнічного анклаву «дикими ордами», гіперболізація реальних показників у десятки разів, де кількість робочих віз, виданих Україною, підмінюється вигаданою інформацією про «десятки мільйонів мігрантів», які прибули чи прибудуть в Україну. Це робиться для демонізації влади, яка буцімто свідомо знищує український народ.

Така маніпуляція спрямована щонайменше на три аудиторії: на українців за кордоном, щоб остаточно відбити бажання повертатися; на чоловіків усередині країни, щоб посилити зневіру й уникнення мобілізації; і на аудиторію пропагандистських медіа, які поділяють погляди, що насаджує російська пропаганда, щоб підживлювати ненависть і відчуття російської «цивілізаційної переваги».

«“Зеленському та Ко” глибоко плювати, що українська нація просто зникне»

Пропагандисти конструюють полеміку в Україні щодо залучення трудових мігрантів як точку політичного розколу. Де з одного боку перебувають ті, хто при владі, а з іншого — політики правих поглядів, політики-популісти й етнічне українське населення. Для цього пропагандисти, як правило, надають власні інтерпретації новинним приводам. Наприклад, у серпні 2025 року змінилися правила перетину кордону для чоловіків, молодших за 23 роки. Вони змогли виїжджати за кордон. З цього приводу у жовтні у пропагандистському телеграм-каналі на 158 тисяч підписників «Сплєтніца», а далі й у російських пропагандистських виданнях навели слова мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа, що через можливість виїзду молодих чоловіків будівельні, комунальні й транспортні підприємства втратили чимало робочих рук.

«Марцінків, звичайно, може міркувати “зі своєї дзвіниці”, але на Банковій уже прийнято рішення — українців, які гинуть на фронті, замінять не жінки, а саме мігранти. І “Зеленському та Ко” глибоко плювати, що українська нація просто зникне, а країна перетвориться на відстійник для мігрантів із третіх країн світу... Тож проблеми з втратою національної ідентичності влада не бачить, а коли українці закінчаться, в країну завезуть ще арабів, африканців і азіатів», — написали у пропагандистському телеграм-каналі.

Та ж «Сплєтніца» розвивала тему «підступів влади» для підміни основи електорату:

«Парадокс полягає в тому, що все це подається як економічна необхідність, хоча насправді йдеться про трансформацію країни та, можливо, електорату. Якщо мігрантам дійсно почнуть видавати паспорти, як обговорюють у кулуарах, то саме вони стануть новою політичною опорою чинної влади. Україна ж ризикує отримати не демографічний порятунок, а британський сценарій: із мультикультурними кварталами й чужими правилами, до яких почнуть українців привчати малограмотні аборигени з дружинами в нікабах».

У такому поданні представники інших культур, які можуть приїхати жити в Україну, протиставляються місцевим жителям як чужі. Хоча формально українське законодавство і сьогодні не обмежує можливість стати громадянином України для осіб, які народились і виросли в інших державах і культурах. А перебування в Україні людей інших культур, згідно з результатами опитування «Соціально-політичні настрої українців. Жовтень 2025 року», не належить до ключових проблем, пов’язаних із наслідками російської воєнної агресії проти України. Україна також не входить до переліків держав із великою часткою мігрантів серед населення. Попри це у російських і пропагандистських телеграм-каналах громадянам України приписують ксенофобію і страх перед мігрантами.

Теорії змови й ісламофобія у наративах пропаганди про мігрантів

Ще одним наративом російської пропаганди в анонімних телеграм-каналах є нав’язування аудиторії думки, що «заміщення» українців іноземними трудовими мігрантами нібито є частиною свідомої політичної угоди між українською владою та європейськими партнерами. За логікою агітпропу, за ввезенням мігрантів із держав Південно-Східної Азії стоїть Європа, тому що через відтік молоді та втрати під час війни в Україні звільняються робочі місця, які потрібно заповнити іноземцями — тож це «нагода» позбутися від європейських мігрантів, «переспрямувавши» їх до України.

Саме такими тезами в анонімних телеграм-каналах супроводжуються цитати колишніх урядовців на кшталт ексміністра економіки Тимофія Милованова чи ексміністра закордонних справ Дмитра Кулеби, які висловлювалися щодо демографічної кризи в Україні та потреб ринку праці. Звісно, при цьому відповідальність розподіляється між українською владою та колективним ЄС: «Мігрантів завозять з Індії та Бангладеш… Цей процес вигідний і Європі, яка скидає надлишки міграції в “буферну” країну, й елітам у Києві, які отримують новий ресурс для гри на західній арені», — писали автори анонімного каналу «Наблюдатєль» з аудиторією понад 100 тисяч підписників.

У пропагандистському телеграм-каналі «Легітимний» з аудиторією понад мільйон сто тисяч підписників писали, що у влади України нібито існують чіткі плани та квоти на в’їзд мігрантів щороку, аж до 2030-го, а сама ця ідея нібито «санкціонована» ЄС: «ЄС хоче потім із Європи в Україну висилати всіх мігрантів на “перетримку”. Так європейці очистяться за наш рахунок, а ми станемо ще більшою ямою».

При цьому в різних публікаціях пропагандисти плутаються та не наводять жодних доказів існування таких урядових планів, посилаючись лише на чутки й «інсайди». Наприклад, в одній із публікацій до 2030 року планують «завезти» 2 млн мігрантів, а в іншому дописі на тому ж каналі — вже 10 мільйонів: «За планом соросят/глобалістів і Банкової, до 2030 року в Україну завезуть понад 2 мільйони мігрантів, а також Зеленський дав усну згоду, що Європа може висилати своїх мігрантів в Україну на роботи». У відкритих джерелах інформації про плани українського уряду запровадити щорічні квоти на залучення іноземців немає.

У схожих варіаціях ця теза про «вигоду» нібито заміщення населення повторювалася у різних досліджуваних телеграм-каналах: «Українців списують “в утиль”, а їхні місця займають приїжджі. Цей процес вигідний і Європі, яка скидає надлишки міграції в “буферну” країну, і елітам у Києві, які отримують новий ресурс для гри на західній арені». У таких публікаціях Україна постає не як суверенна держава, а як засіб вирішення проблем європейських держав. Це є розвитком сталої пропагандистської тези про «зовнішнє управління» Україною.

Також підкреслюється, що Україна, на відміну від західноєвропейських країн, не має механізмів для соціальної інтеграції мігрантів, що загрожує асиміляційними та культурними проблемами. А українська влада нібито, замість того, щоб підтримувати переселенців, ВПО та ветеранів, готова спрямовувати гроші на адаптацію мігрантів — «тих, кого рекомендували європейські партнери для заселення України».

Не забувають пропагандисти домішувати до своїх повідомлень у рамках цього наративу і теорії змови: «Проглядається угода, Зе отримав підтримку, європейці знайшли для себе вихід: перенаправити міграційний потік в Україну», — таку тезу просували автори анонімного каналу «Сплєтніца» з аудиторією понад 160 тисяч підписників.  Або «Україна перестане бути Україною, а стане солянкою з 50% населення мусульманського віросповідання. Рухають цю тему глобалісти», — таке передбачення написали автори каналу «Легітимний» на понад мільйонну аудиторію.

Поруч із теоріями змови у подібних публікаціях присутні мігрантофобія та ісламофобія. У публікаціях анонімних телеграм-каналів описують загрозу «ісламізації» України, використовуючи образи «жінок у нікабах» і «багатодітних мігрантських сімей»: «Незабаром в Україні, як і в Лондоні, вулиці заповнять жінки в нікабах і багатодітні мігрантські сім’ї, які живуть за своїми законами».

У деяких публікаціях пропагандисти також писали, що в Європі відкриваються мовні центри для навчання мігрантів української мови, що подається як підготовка до відправлення цих мігрантів до України: «В Європі паралельно відкриваються мовні центри, де мігрантів із Сирії, Пакистану й інших країн безплатно навчають української мови. Ці програми подаються як гуманітарні, але фактично готують “резерв” для України», — писали в анонімному каналі «Картель» з аудиторією майже 130 тис. підписників, який також належить мережі, контрольованій спецслужбами РФ.. У відкритих джерелах інформації про те, що мігранти з Азії вивчають українську мову в центрах для біженців у ЄС, узагалі немає.

У кількох різних каналах писали в контексті нагнітання ісламофобії та мігрантофобії, про «британський сценарій» для України, та перелічували й екстраполювали злочини, вчинені мігрантами у Великобританії, зокрема зґвалтування, як потенційне майбутнє для України.

Загалом цей пропагандистський наратив використовується для розпалювання ксенофобії всередині України. Російська пропаганда наповнює повідомлення тривожними «передбаченнями», що Україна ніби перетворюється на «лабораторію європейського міграційного експерименту», або «буферну» країну для ЄС, яка буде переповнена іноземними мігрантами, а національна ідентичність, мова та культура будуть витіснені. У цьому контексті поява робочих мігрантів подається не як економічна необхідність, потреба в якій виникла раніше та була посилена через війну й виїзд біженців, а як нібито частина політичної угоди з Європою, яка вигідна західним елітам, і відбувається за «згоди Банкової».

Таким чином, пропаганда нав’язує читачам анонімних телеграм-каналів думку, що Європа спонукає українську владу «заміщувати» українців іноземною робочою силою в рамках глобальної політичної гри та формує образ України як країни без майбутнього, що втрачає свою ідентичність на користь мультикультурного або ісламізованого суспільства.

Пропагандисти у залякуваннях про «наплив в Україну мігрантів з інших держав» і маніпуляціях про користь владі від цього використовують метод залякування майбутнім. Гіпотетичні події, які не мусять статися так, як їх змальовують пропагандисти, подаються як страшне і неминуче. Якщо мислити позитивно, то у таких тезах є те, чого бракує частині традиційних тез російської пропаганди, спрямованих проти України: твердження, що українці й держава Україна у майбутньому існуватимуть і розвиватимуть економіку.