Рейтинг найкращих роботодавців України 2025 року

Ринок заробітних плат теж змінився. Середня медіана по вакансіях із початку року зросла на 17,3%, досягнувши 22 179 грн (у 2024-му — 18 903 грн). Змінилася й найпоширеніша пропозиція: якщо минулого року зарплати переважно складали 17–24 тис. грн, то сьогодні — 18–27 тис. грн. Окремо варто відзначити, що вакансій із рівнем 35+ тис. грн та навіть 67 тис. грн стало помітно більше.

Але високий оклад вже не гарантує прихильності співробітників. Соціальні пакети перестали бути просто бонусом — вони стали другою зарплатою. Топ-компанії пропонують не лише медичне страхування, а й виплати у складних життєвих ситуаціях, програми підтримки ментального здоров’я та розширені корпоративні навчальні платформи. Соцпакет сьогодні — один із ключових інструментів залучення та утримання талантів.

Гнучкість та безбар’єрність стають не менш важливими, ніж work-life баланс. Для кандидатів це вже не привілей, а стандарт.

Технології остаточно увійшли у повсякденну роботу компаній. 2025-й став роком, коли ШІ-асистенти перестали бути експериментом і перетворилися на реальний робочий інструмент. Від простих чат-ботів до автоматизованих HR-систем для погодження SMART-цілей — компанії активно інтегрують технології, щоб підвищити ефективність і знизити рутину. Частина роботодавців навіть створює внутрішні навчальні курси, щоб допомогти співробітникам опанувати нові інструменти та підвищити продуктивність.

Не менш важливий тренд — робота з кадровими резервами. Компанії більше не лише шукають працівників, а створюють "університети розвитку": high-po програми, корпоративні університети, внутрішні L&D-платформи та індивідуальні плани кар’єрного росту.

Головний висновок 2025 року: ринок праці став людиноцентричним, дорожчим і технологічним. Людей меншає, через що утворюється структурний дефіцит. У цих умовах переможцями стають ті компанії, що поєднують конкурентну зарплату з інклюзією, технологіями та довірою до співробітників. Влада на ринку — за людьми, а успішний бізнес сьогодні — це синергія стійкості, інновацій та турботи про команду.

Промисловість

Війна й надалі суттєво впливає на промисловість України — проте після шоку і падіння у перші роки агресії динаміка потроху змінюється. За офіційними даними Держстату, у 2024 році промислове виробництво зросло на 3,6%, хоча це й повільніше, ніж темп відновлення в 2023 році (6,8%).

У першому півріччі 2025 року промвиробництво зафіксувало падіння — на 3,9 % порівняно з таким самим періодом 2024-го. Зокрема, у добувній галузі та розробці кар’єрів — мінус 12,6 %, у секторах електроенергії, газу, пари — мінус 1,6 %, а в переробній промисловості — мінус 0,6%.

Важливо Від інклюзії до лідерства: як JTI Україна формує культуру майбутнього

Однак в окремих місяцях 2025 року спостерігається відновлення: так, у червні промвиробництво зросло на 2,9 % у порівнянні з червнем 2024 року. Це зростання забезпечили такі сектори, як електропостачання (+7,2%), виробництво комп’ютерів та електроніки (+62,4%), фармацевтика (+36,6%), гумові й пластикові вироби (+13%), меблі (+12,1%) — а також машинобудування (+2,9%) та металургія (+7,5%).

За підсумками першого півріччя 2025 року, обсяг реалізованої промислової продукції становив 1 974,5 млрд грн, з яких 346,7 млрд грн припадало на експорт.

Енергетика

Українська енергетика у 2025 році чи не щодня потерпає від російських атак. Ворожа армія регулярно б’є по енергетичній інфраструктурі, особливо в холодну пору року, коли потреба в генерації максимальна.

За оцінкою UNDP та партнерів, на відновлення української енергетики та видобувної галузі необхідно ≈ 68 млрд дол. США.

Велика частина теплових електростанцій і гідроелектростанцій була пошкоджена або повністю виведена з ладу. Трипільська ТЕС постраждала двічі. Ворог атакував її ще у 2024 році, а в листопаді 2025 року — повторно, що призвело до масштабних пожеж та погодинних відключень електроенергії. Загалом Україна втратила майже всі потужності ТЕС через удари й окупацію.

До війни загальна потужність генерації складала ~38 ГВт. На початку осені 2025 вона склалала 17,6 ГВт, тобто менше половини довоєнного рівня. Але цей результат зафіксований до останніх влучать по теплових станціях.

Через руйнування Україна змушена імпортувати електроенергію. У жовтні 2025 року імпорт досяг 360 тис. МВт·год, удвічі більше, ніж у вересні, і вдвічі більше, ніж у жовтні 2024 року. Основні постачальники — Угорщина, Польща, Словаччина, Румунія та Молдова. Імпорт покриває лише невелику частину споживання (≈5 %), проте допомагає стабілізувати систему.

Усередині країни вже діють планові та аварійні відключення світла. Українці до цього звикли й саме в такому режимі готуються до зими.

Але не лише російські атаки по енергообєктах ускладнюють ситуацію. Корупційні схеми завдають величезної фінансової шкоди галузі. Нещодавно НАБУ викрило злочинну організацію, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери. Схема передбачала "відкати" 10‑15% від вартості контрактів на десятки мільйонів доларів. У результаті цього гучного скандалу міністри юстиції та енергетики Герман Галущенко та Світлана Гринчук були звільнені.

Попереду зима з підвищеним ризиком. Українці й надалі змушені миритися з графіками погодинних відключень, а енергетична система залишається в умовах постійної напруги.

Телекомунікації

Війна продовжує впливати на телекомунікаційний сектор України, але попри складні умови галузі вдалося не лише зберегти функціонування, а й продемонструвати ознаки зростання та технологічного розвитку.

У 2025 році телеком-ринок зробив крок і в напрямі нових технологій: Kyivstar провів успішні тестування технології Starlink Direct-to-Cell, що дозволяє здійснювати зв’язок через супутники без потреби у звичайних наземних базових станціях. Такий розвиток відкриває можливості для стійкого зв’язку навіть у випадках масштабних відключень або руйнувань інфраструктури.

Важливо Київстар про проєкт "ШІ_Циклон": як штучний інтелект трансформує внутрішню роботу компанії

Загалом телекомунікаційний сектор України у 2024–2025 роках демонструє стійкість, адаптивність і технологічне оновлення. Попри скорочення кількості SIM-карток, доходи операторів стабільно зростають, а інфраструктура стає більш автономною та витривалою. Оператори продовжують інвестувати в мережі, готуючи основу для майбутнього розвитку — включно з масовим впровадженням нових технологій та подальшим розширенням покриття швидкісного інтернету.

Аграрна промисловість

Аграрна промисловість України у 2024–2025 роках залишається однією з ключових рушійних сил економіки, незважаючи на виклики, пов’язані з війною. Експорт залишається важливою ланкою аграрного сектору: за даними Міністерства аграрної політики, за дев’ять місяців маркетингового року 2024/25 (липень–червень) Україна експортувала 35,093 млн тонн зернових і бобових культур.

Важливо Група "Агропросперіс" розвиває систему корпоративного навчання в умовах війни

Станом на червень 2025 року вартість експорту агропродукції за перші шість місяців становила 11,3 млрд доларів США, за даними Інституту сільськогосподарської економіки. Частка аграрного експорту у загальному експорті країни за цей період — близько 57%.

Попри всі труднощі, аграрний сектор демонструє відновлення й значну роль у зовнішньоторговельному балансі країни — він залишається одним із головних джерел валютних надходжень навіть в умовах війни.

Важливо HR-система Kernel — стійкість як стратегія

Інформаційні технології

Вітчизняний IT-сектор продовжує працювати під значним тиском війни, проте зберігає здатність адаптуватися й підтримувати економіку країни. Галузь стикається з уже звичними викликами: зменшенням кількості міжнародних замовлень, ризиками мобілізації, плинністю кадрів, а також інфраструктурними проблемами.

Попри складнощі, структура ринку залишається відносно стабільною: працюють як продуктові, так і сервісні компанії, при цьому збільшується роль продуктових команд, що будують власні рішення й менш залежні від коливань зовнішнього попиту. Географічно ІТ-сфера продовжує концентруватися у великих містах — Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Одесі та Вінниці, що зберігають статус ключових технологічних хабів країни.

IT-компанії активно шукають нові антикризові рішення. Частина бізнесів відкриває офіси за кордоном, щоб забезпечити стабільність операцій та довіру клієнтів. Інші — формують внутрішні програми підтримки співробітників, адаптуються до викликів мобілізації й намагаються утримати експертизу в команді. Важливим чинником стає людиноцентричність: фокус на партнерстві зі співробітниками, гнучкість та турбота про команду.

Будівництво та нерухомість

Попри воєнні ризики, нестачу будівельних матеріалів і зростання собівартості через імпортозалежність, будівельна галузь України у 2025 році продовжує відновлюватися. Ринок зберігає позитивну динаміку, водночас темпи розвитку стали більш стриманими порівняно з минулим роком, коли зростання склало майже 37% за півріччя.

Згідно з даними Державної служби статистики, з січня по липень 2025 року обсяг виконаних будівельних робіт в Україні зріс на 16,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року і досяг 117,7 млрд грн.

У структурі будівництва спостерігаються такі тенденції:

• житлове зросло приблизно на 12%;
• нежитлове — на 36,4%;
• інженерне — лише на 8%.

У 2025 році ринок житла в Україні демонструє помірне зростання. За даними Minfin, ціни на первинному ринку зросли приблизно на 8,2 %, а на вторинному — на 7,6 %. При цьому динаміка цін залежить від регіону: найдорожче житло — у Києві та Львові, найдешевше у Запоріжжі та Херсоні.

Попит на приватні та заміські будинки цього року збільшився на 19 %, що відображає сучасні потреби воєнного часу. Людям важлива автономність і безпека за межами великих міст. Вартість таких будинків за 2025 рік зросла на 12 %.

Щодо комерційної нерухомості, за даними OLX, медіанна ціна продажу приміщень цьогоріч також підвищилася: для офісів — на 11 %, для торгових площ — на 9 % порівняно з минулим роком.

Паралельно з ростом ринку збільшується і потреба в кваліфікованих працівниках. У 2025 році середня зарплата в Україні за даними Мінфіну становила приблизно 21 500 грн, а у сфері будівництва — близько 28 500 грн, що на 32 % більше, ніж торік.

Сезонні вакансії у будівельній галузі показують найбільший попит на:

• будівельників — середній заробіток 37 500;
• монтажників — 35 000;
• різноробочих — 21 000.

Загалом кількість вакансій в Україні у 2025 році зросла на 4 % порівняно з початком року, а найбільше пропозицій зафіксовано у Києві та Київській області.

Медицина та фармацевтика

Попри тривалу війну, фармацевтичний ринок України продовжує відновлюватися й демонструє стійку динаміку зростання. У першому півріччі 2025 року аптечні продажі виросли на 11% у грошовому вимірі, до 105,2 млрд грн, хоча в натуральному вираженні (кількість упаковок) зафіксовано зниження на 2,8%.

Аналітика Proxima Research за червень 2025 року показує, що загальний обсяг аптечного "кошика" (включно з лікарськими засобами, БАДами, медичними виробами, косметикою) зріс на 21% у грошах порівняно з червнем 2024, сягнувши 17 млрд грн. У той же час кількість проданих упаковок майже не змінилася — на рівні 98,6 млн одиниць, що означає приріст лише на 2%.

За підсумками перших восьми місяців 2025 року, за даними Pharmsfera, ринок аптечних продажів виріс на 17,7 % у гривнях і досяг 144,7 млрд грн, тоді як у натуральному вимірі (упаковки) обсяг дещо впав (-0,9 %).

Нафта та газ

Нафтогазова галузь України, яка стала головною мішенню для російських атак у 2025 році, переживає один із найскладніших періодів. На початку року близько 40% газовидобувних потужностей було знищено або серйозно пошкоджено. Під постійними ударами опиняються родовища, газотранспортні вузли та сховища. Восени ситуація погіршилася — росія посилила інтенсивність обстрілів і вивела з ладу вже до 60% внутрішніх видобувних потужностей, що спричинило помітне падіння виробництва.

За оцінками Нафтогазу, наприкінці року видобуток газу може зменшитися приблизно на 30% у порівнянні з 2024-м. Через втрату частини власних ресурсів уряд розгорнув програму збільшення імпорту. Україна підписала контракт на постачання американського LNG та виділила 8,4 млрд грн на додаткові закупівлі. У 2025 році країна імпортує близько 4 млрд кубометрів газу зі США через термінали Німеччини, Греції, Польщі та Литви. Це дозволило виконати план закачування у ПСГ на 99,5% і стабілізувати ринок перед зимовим сезоном.

Попри кризу, нафтогазовий сектор і надалі відіграє важливу роль у підтримці економіки та забезпеченні людей роботою. Водночас із 1 жовтня 2025 року в усіх мережах АЗС запроваджено обов’язкову мінімальну зарплату — від 12 до 16 тисяч гривень. Це рішення закрило лазівку, яка дозволяла окремим компаніям занижувати офіційні виплати працівникам. Така норма стимулювала роботодавців переглянути умови праці й мотиваційні програми, адже конкуренція за досвідчених операторів і механіків щороку посилюється.

Фінанси

Фінансовий сектор України, попри продовження воєнного тиску, демонструє стійкість та здатність підтримувати бізнес і населення. За даними НБУ та його партнерів, банки й надалі нарощують кредитування: упродовж 2024–2025 років чисті гривневі позики бізнесу та домогосподарствам зростали, а станом на серпень 2025 року кредитний портфель юридичних осіб збільшився приблизно на 10% від початку року. Це свідчить про те, що банківська система продовжує активно підтримувати економіку.

Попри складні умови, банки залишаються прибутковими. За 2024 рік сектор отримав близько 90 млрд грн чистого прибутку, і позитивна динаміка збереглася у першій половині 2025 року. Значна частина банківських активів і надалі розміщується в державні облігації, що забезпечує фінансовим установам стабільний дохід та високу ліквідність.

Умови кредитування частково ускладнилися через підвищення середніх ставок приблизно на 1,2 в.п., проте НБУ підкреслює: капіталізація сектору достатня для продовження кредитної підтримки економіки. Зовнішні інституції також відіграють важливу роль: ЄБРР у 2025 році планує інвестувати щонайменше 1,5 млрд євро в українську економіку, що допомагає підтримувати фінансову стійкість країни.

Автомобільна галузь

Автомобільна галузь України у 2025 році перебуває у стані глибокої трансформації. Через війну, зміни попиту та скорочення інвестицій виробництво легкових авто в країні фактично зупинилося. Основним майданчиком залишається ЗАЗ, де здійснюють лише великовузлове складання машин із імпортних комплектів, без повного циклу. У сегменті вантажівок та спецтехніки продовжують працювати КрАЗ та окремі менші підприємства, однак їхні обсяги також зменшилися. Сукупно українське виробництво впало ще на 22% і займає лише 2,7% внутрішнього ринку, що робить країну майже повністю залежною від імпорту.

Попит на автомобілі у 2025 році залишається стабільно високим.Станом на вересень 2025 року українці зареєстрували 52,9 тис. нових авто. У 2024 році у аналогічний період зафіксовано 53 тис продаж. Ринок вживаних авто залишається домінантним, а нова система оподаткування вторинних продажів підвищила ціни на цей сегмент.

Одним із ключових процесів 2025 року став справжній електромобільний бум. Сегмент EV змінив структуру ринку та пріоритети споживачів. Українці почали активно переходити на електротранспорт.

Китайські електромобілі стрімко завойовують попит: бренд BYD у 2025 році вперше став лідером продажів, випередивши Toyota. Також зросла популярність Zeekr, Hyundai й електромобілів європейських марок.

Попри скорочення виробництва, автомобільна галузь залишається важливим роботодавцем. Імпорт, продаж, логістика, митне оформлення, сервіс та розвиток зарядної інфраструктури формують стабільний попит на фахівців різних напрямів — від механіків і електротехніків до менеджерів і логістів.

Харчова промисловість

Попри складну економічну ситуацію та триваючу агресію, харчова промисловість України залишається одним із ключових секторів економіки. Вона забезпечує внутрішні потреби країни й формує значну частину експорту. Галузь демонструє стійкість навіть за умов логістичних викликів, зростання витрат та коливань попиту.

Імпорт агропродовольчої продукції також демонструє зростання. Протягом першого півріччя 2025 року його обсяги збільшилися приблизно на 10%, причому понад половина імпортованих товарів надходить з країн ЄС. Це свідчить про збереження високої залежності від європейського ринку та необхідність адаптації до змін у торговельній політиці.

Ситуація із доходами працівників галузі залишається неоднорідною. Середня зарплата технолога харчової промисловості за даними вакансій значно перевищує медіанну зарплату за резюме фахівців, що вказує на брак кваліфікованих кадрів та високий попит на досвідчених спеціалістів.

Попереду галузь матиме кілька ключових викликів: адаптація до змін у торговельних преференціях з ЄС, подальше зростання собівартості виробництва, а також потреба у модернізації потужностей. Водночас посилення внутрішньої переробки та перехід до виробництва продуктів з більшою доданою вартістю створюють для України можливості для зміцнення позицій на світових ринках.

Логістика

Логістика в Україні демонструє значні ознаки відновлення попри виклики, пов’язані з воєнними ризиками та зруйнованою інфраструктурою. За даними Оpendatabot, у 2024 році провідні 10 компаній транспортно-логістичного сектору заробили понад 243 млрд грн — це на 12% більше, ніж роком раніше. Проте лише п’ять із них змогли отримати чистий прибуток, загальна сума прибутку склала 8,16 млрд грн, тоді як інші компанії мали збитки на 12,1 млрд грн.

Водночас, кількість логістичних компаній і підприємців у секторі активно зростає. За даними на кінець третього кварталу 2025 року, в Україні зареєстровано понад 69,5 тисячі юридичних осіб, що працюють у логістиці, а загалом сектор включає понад 260 тисяч компаній та ФОП. Найбільша концентрація — у Києві, Дніпропетровській та Одеській областях.

Рітейл

Ринок ритейлу в Україні демонструє помітне відновлення попри війну. За перші дев’ять місяців 2025 року оборот роздрібної торгівлі зріс на 6 % порівняно з аналогічним періодом 2024 року. У грошовому виразі це становить приблизно 1,892 трлн грн за цей період. У першому кварталі 2025-го оборот роздрібної торгівлі становив 577,932 млрд грн, що на 5,1 % більше, ніж за той самий квартал 2024 року

Очікування на ринку є змішаними. У першому кварталі 2025 року підприємства ритейлу прогнозували уповільнення зростання обсягів замовлень, однак у другому кварталі вже очікували покращення. Незважаючи на невизначеність, більшість компаній продовжує інвестувати в оновлення інфраструктури, розширення мереж та адаптацію форматів магазинів до умов воєнного часу.

Галузь продовжує стикатися з низкою викликів: інфляцією, ускладненою логістикою, дефіцитом ресурсів та ризиками безпеки. Водночас високі операційні витрати та інвестиції в енергетичну автономність впливають на собівартість. Проте ритейл залишається однією з найдинамічніших і найстійкіших сфер економіки України.

Алкогольна індустрія

Попри війну, еміграцію частини населення та економічні труднощі, українські виробники алкоголю тримаються. Багато компаній поступово виходять із тіні, частина орієнтується на експорт, а держава отримує більше податків. За даними ДПСУ, за 9 місяців 2025 року у бюджет надійшло 129,5 млрд грн акцизу з вироблених і ввезених алкогольних напоїв — це на 33 % більше, ніж у минулому році. Бюджет додатково отримав 10,4 млрд грн понад план.

Навіть попри те, що алкоголь подорожчав — пиво на 11 %, вино на 7,8 %, горілка на 2 % — українці стали купувати його більше. За перші 9 місяців 2025 року загальні витрати на алкоголь склали 125,55 млрд грн, що на 16,9 % більше, ніж у 2024 році. Тобто, незважаючи на подорожчання, попит не падає.

Середня зарплата у алкогольній галузі дещо відрізняється від інших сфер. За даними Jooble, зараз вона становить близько 55 600 грн на місяць (або 347 грн за годину). Вакансій теж стало більше, ніж торік — наразі відкрито близько 500 позицій для продавців і менеджерів з продажу алкоголю, тоді як у 2024 році їх було приблизно 350–400.

Страховий бізнес

У 2025 році страхова галузь України продовжує активно розвиватися, попри складну економічну ситуацію та вплив війни. Ринок демонструє зростання як за обсягами премій, так і за кількістю застрахованих, що свідчить про підвищення фінансової свідомості населення.

За даними Національного банку та XPRIMM, страхові премії за перші шість місяців 2025 року склали 33,24 млрд грн, що на 37,3% більше, ніж у першому півріччі 2024 року. З них 30,48 млрд грн припадає на небезпечне (non‑life) страхування, а 2,76 млрд грн — на страхування життя. Значне зростання спостерігається у сегменті автострахування, а також медичного та майнового страхування.

Лідерами ринку у січні–вересні 2025 року залишаються TAS (5,717 млрд грн), ARX (4,238 млрд), INGO (3,830 млрд), VUSO (3,728 млрд) та UNIQA (3,572 млрд).

Страхова галузь також є важливим роботодавцем. Попит на аналітиків, актуаріїв, менеджерів з продажу, спеціалістів з обробки страхових випадків та IT-фахівців постійно зростає. Розвиток цифрових платформ та InsurTech-рішень створює сотні нових робочих місць, підтримує ефективність компаній і робить галузь значущою для економіки України навіть у непростих умовах.

Методологія: як ми складали Рейтинг найкращих роботодавців України 2025

Цього року Фокус вирішив розширити рейтинг до 15 галузей. Після цього було сформовано лонґлист для кожної галузі розміром від п'яти до двадцяти гравців, котрі мають всеукраїнське охоплення.

Список із 142 компаній ми розіслали провідним експертам у сфері працевлаштування, бізнесу та підбору персоналу. В рамках опитування ми просили спеціалістів привласнити кожній з компаній бали від 1 до 10, де 1-2 — негативна репутація компанії як роботодавця, а 8-9 — чудова репутація.

В рамках проставляння балів відігравали роль наступні показники: офіційне працевлаштування, середній рівень заробітної плати, можливості для кар'єрного зростання, наявність корпоративної системи розвитку та програм стажування для студентів, програми та проєкти для реінтеграції та допомоги ветеранам й ветеранкам, співпраця із ВНЗ, відгуки працівників тощо.

В наслідок опитування підсумкові бали були переведені в середнє арифметичне, після чого гравців ранжували від найвищого балу до найнижчого. Підсумковий рейтинг включає в себе 45 компаній-роботодавців.

Хто складав Рейтинг найкращих роботодавців України 2025

Експерти Фокусу

• Максим Розгон, CEO Консалтингової компанії "OSOBA". Спеціаліст в області управління персоналом, який має більше 20 років досвіду роботи в провідних компаніях України та в міжнародних рекрутингових компаніях.
• Наталія Слинько, СЕО консалтингової агенції TalentMatch. Має 18-річний досвід роботи в підборі та оціненні персоналу. Експертка в Executive Search, HR-консалтингу та IT-рекрутингу.
• Юрій Гороховський, генеральний директор ESCADRA Recruitment Agency Ltd, експерт із підбору персоналу та кадрових рішень із багаторічним досвідом.
• Віталій Михайлов, директор консалтингової компанії "Михайлов і партнери", експерт із підбору персоналу та кадрових рішень із багаторічним досвідом.
• Домініка Іванова-Бекар, HR-експертка. Має майже 20 років управлінського досвіду на посадах директорки з персоналу у національних та міжнародних компаніях, а з 2019 року в ролі HR-консультантки співпрацює з компаніями на ринках України, Казахстану та Польщі у питаннях з розвитку та трансформації HR-системи.