SLAPP-позови: як журналістам захищатися, поки законодавство недосконале

Використання адмінресурсу і необґрунтованих судових позовів задля тиску на журналістів — не нова практика. Якщо раніше це визначали як зловживання процесуальними правами і зловживання правом на звернення до суду, то зараз усе частіше використовується абревіатура SLAPP — Strategic Lawsuits Against Public Participation.

«Детектор медіа» вже неодноразово писав про необхідність створення інструментівпротидії SLAPP-позовам. Також ми публікували інтерв’ю з медіаюристкамиОксаною Нестеренко йОксаною Максименюк на цю тему.

Наразі робоча група Комітету з питань свободи слова ще напрацьовує механізми протидії SLAPP, а українські медійники вже не один рік намагаються захищатися від тиску через суд самотужки.

Який досвід уже мають українські юристи у розв'язанні таких справ, як діяти і з якими ускладненнями можуть зіткнутися журналісти — в матеріалі «Детектора медіа».

Випадок Мар’яни Метельської

11 липня 2023 року на сайті видання «Волинь Online» вийшло розслідування «Можна купити російські запчастини “на залишках”: поблизу Луцька працює фірма, власники якої мають зв’язок з агресором». У розслідуванні йшлося про співпрацю групи компаній «Техноторг» із Росією та Білоруссю. 

Головна редакторка інтернет-видання Мар’яна Метельська розповіла, що «Техноторг» і не приховував продаж російських і білоруських тракторів та запчастин, адже інформація про відповідні товари була на сайті «Техноторгу».

Вона також уточнила, що матеріал базувався на відкритих джерелах — судовому реєстрі, YouControl та інших офіційних даних. Також журналістка особисто відвідала компанію, видаючи себе за покупчиню трактора. «Я грала роль такої собі “дівчини-фермерки”, яка прийшла купити трактор. Просто слухала, що вони там говорять. І ці трактори дійсно там стояли, це не вигадка», — розповіла вона.

Перед публікацією журналістка зверталася до представників компанії за коментарем, але ті відмовилися спілкуватися. «Я намагалася і поштою, і в телеграмі, але нічого не вийшло. У кінці публікації я написала, що “Волинь Online” відкрита до спілкування і ми опублікуємо їхній коментар. Ніхто не звернувся», — сказала Метельська.

Після публікації, вже в серпні 2023 року журналістка отримала позов із вимогою сплатити моральну компенсацію у розмірі750 тисяч гривень. Крім того, вони вимагали сплатити судові витрати, а також спростувати десять тверджень статті.

На її думку, частина вимог виглядає абсурдною. Зокрема, позивач вимагає спростувати ухвалу Святошинського суду, який арештовував рахунки групи компаній «Техноторг»: «Їм арештовували рахунки для п’яти компаній, точніше, для шести, але від однієї вони вже відхрестилися — МТЗ “Беларус-Україна”. Вони кажуть: “Ми ні при чому, це не наша компанія”. Але вона в стадії ліквідації, оскільки серед засновників були гомельські та мінські тракторні заводи, на які накладені санкції».

Метельська пояснила, що саме про це йшлося у статті, проте адвокат компанії «Техноторг» у суді маніпулював фактами. «Він каже: “Юрій Калюжний, засновник компанії, не під санкціями”. Так, не під санкціями, але ми ж і не писали, що він під санкціями — це саме гомельський і мінський заводи під санкціями. Ніхто цього не чує, і це ігнорують», — розповіла вона.

У матеріалі також згадувалося, що один із засновників — громадянин Білорусі: «Це просто було до слова. Я не знаю, кого це ображає. Він не є позивачем, але адвокат компанії також вимагає це спростувати. Ми надали його реєстраційні дані, де вказана адреса в Гомелі. Суддя цього не бачить, і я маю спростовувати очевидні речі».

Метельська розповідає, що у 2025 вона програла справу у першій інстанції, у Горохівському районному суді, а також апеляцію у Волинському апеляційному суді. Тому сплатила групі компаній «Техноторг»50 тисяч гривень та оплатила 6 тисяч гривень судових витрат.

«Зараз ми вже подали касацію і очікуємо, що там буде. Правда, кошти потрібно було сплачувати відразу. В мене не було виходу. Я не хочу, щоб мені блокували рахунки, я маю працювати. Я не лише журналістка, а й засновниця цього медіа. Але я навіть не уявляю, як я маю спростувати ухвали суду? Тобто Святошинський суд пише фейки? Я просто шокована, що маю спростовувати факти», — сказала вона.

У листопаді Верховний Судне прийняв касацію  —  через помилку в розрахунках судового збору. «Детектор медіа» стежитиме за розвитком цієї справи і надалі.

Що кажуть юристи

Випадок Мар’яни Метельської медіаексперти та юристи обговорили під час заходу «Коли суд стає інструментом тиску: як захиститися від SLAPP-позовів?», організованим аналітичним центром ACREC. Подивитися запис дискусії можна за посиланням.

Поки що універсального алгоритму дій для журналістів немає, а практика протидії SLAPP-позовам лише напрацьовується. Тож наразі експерти можуть лише радити, як діяти в подібних ситуаціях, виходячи зі свого попереднього досвіду, та пропонувати законодавчі зміни, які б не лише визначили алгоритм захисту, а й ускладнили ймовірність появи таких позовів.  

Медіаюристка, керівниця юридичного напряму ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк пояснює, що головна проблема у ситуації журналістки полягає не лише в подальшій касаційній скарзі чи процедурі спростування нею того, що вимагає «Техноторг». За її словами, те, що рішення суду, яке набрало законної сили — це ще один механізм тиску, який вмикають, коли рішення в апеляції ще затверджується.

Відповідач у таких справах зобов’язаний сплатити витрати на правову допомогу та виконати вимогу про спростування. «І якщо ми згадаємо прикладБігуса та Семочка, суд декілька разів зобов’язував журналістів спростовувати інформацію (восени 2024 року Голосіївський суд ухвалив рішення вдруге спростували розслідування і повторно заплатили Семочку вже сплачені гроші. Але у 2025-му команда Bihus.Info виграла справу, яка тривала шість років — «ДМ»)», — сказала юристка.

За її словами, навіть касаційне оскарження не захищає журналіста від наслідків: «Після того, як Мар’яна спростує достовірну інформацію, нічого не можна буде відкотити назад. Рішення суду щодо спростування інформації не має зворотної сили. А в мережі залишиться інформація про те, що Мар’яна Метельська спростовувала ухвалу Святошинського суду. І Мар’яна має спростувати, бо якщо вона не спростує — вона повинна буде заплатити 2,5 тисячі штрафу за те, що не виконано рішення виконавця.

Якщо і потім не спростував або не так спростував інформацію, як хоче позивач — удруге вже 5 тисяч штраф, а потім, якщо ти все ж таки не так виконав рішення суду або не виконав — кримінальне провадження».

Максименюк пояснює, що на практиці механізми захисту, передбачені законом, часто не працюють. «Тут мені могли би заперечити, мовляв, так ви ж можете подати до суду клопотання про зупинення виконання в касаційну інстанцію. І тут це теж не працює. Тому що Верховний Суд каже: “Ну, чекайте, виконавче ж провадження не відкрито, ні? Ну, поки воно не відкрите, то нічого не треба виконувати”. Але потім, коли виконавче провадження відкривається, поки суд розгляне його, Мар’яна уже заплатить двічі штраф і вже буде відкрито відносно неї кримінальне провадження. Тобто законодавство, яке мало б працювати, на практиці не працює. І журналісти, навіть якщо вони можуть подати в касацію оскарження, на стадії виконання рішення, вже мають наслідки оцих SLAPP-позовів і переслідування саме за спростування», — деталізувала вона.

За її словами, з такими випадками вже стикалися журналісти Bihus.info, The Kyiv Independent, StateWatch та інші.

Вона пояснила, що навіть після закриття провадження через смерть позивача журналістам продовжують виставляти вимоги. «Державний виконавець, закривши провадження, каже: “Ну, так, ви мені все одно сплатіть виконавчий збір, бо ми ж постанови на вас накладали — значить, ми працювали. Будь ласка, ще 10% від суми позову і від виконання”», — сказала юристка.

Максименюк також нагадала, що державні виконавці мають право накладати арешти на рахунки редакцій. «Коли ми говоримо про Bihus.Info, там було накладено арешт на рахунки і Бігуса, і Лесі Іванової. Такий випадок був і у 24-го каналу. І накладено не в частині суми, яку потрібно сплатити, а повністю заблоковано рахунки редакції. От вам і тиск, як він працює», — пояснила вона.

На думку Оксани Максименюк, у ситуації Мар’яни Метельської правовий шлях залишається єдиним можливим: «Мар’яні треба йти тим же самим шляхом, робити ті ж самі речі. Ми по-іншому не можемо впливати. Подати касаційну скаргу, подати заяву про зупинення виконання провадження, сподіватися, що виконавча служба не буде поспішати виконувати рішення. Однак і тут існує ризик тиску, якщо сам стягувач буде подавати заяви на виконавця і казати: “Ви маєте це виконати негайно”. І він теж змушений це виконувати. Це теж спосіб тиску на стадії виконання рішення, якщо воно набрало законну силу».

Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин підкреслив важливість внесення змін до законодавства, які передбачали б боротьбу з такими позовами.

На його думку, навіть після впровадження анти-SLAPP законодавства позови все одно продовжать надходити. «Це буде дуже залежати від того, наскільки юристи, а в першу чергу журналісти та громадські активісти, ознайомлені зі своїми правами, бо буде невеликий період на початку, коли можна довести, що певна справа є SLAPP-позовом, тоді як уже в процесі це робити значно складніше», — сказав депутат.

Юрчишин наголосив на важливості просвітницької роботи — як серед суддів, так і серед медіа: «Ми вже зараз налагоджуємо контакти зі школою суддів. Уже є позитивні приклади, коли судді розуміють абсурдність вимог і сприяють захисту прав.

Сподіваюся, що медійні організації допоможуть розробити чіткі інструкції дій у відповідь на скарги, зокрема про спростування рішень суду. Яка інструкція поведінки, коли до вас надходить вимога спростувати реальне рішення Святошинського суду?».

Медіаюристка, адвокатка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко розповіла, що наразі вже сформувалася певна судова практика у справах, пов’язаних зі SLAPP-позовами. Вона пояснила, що журналісти правильно роблять, коли оскаржують рішення та звертаються в касаційні інстанції.

За її словами, варто звертати увагу на рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо протидії SLAPP-позовам і Європейську Директиву 2024/1069. Хоч ідеться про норми «м’якого права», те, що в одній справі аргументи, наведені в рекомендаціях, «залишилися за дужками», зовсім не означає, що їх не зможуть застосувати в іншій. Вона додала, що буде навіть цікаво, як суд надалі оцінюватиме ці документи та чи зможе надати їм належну правову оцінку у своєму рішенні.

Опришко нагадала, що триває робота над створенням антиSLAPP-законодавства: «Створена спеціальнаробоча група, яка займається розробками. Уже є певні напрацювання. Я думаю, що ми найближчим часом будемо обговорювати наступні норми цього законопроєкту. Ми будемо рухати цей процес для того, щоб посилити захист журналістів».

Також експертка сказала, що одних законів недостатньо — практику по антиSLAPP ще треба буде сформувати. На її думку, окремі справи можуть відіграти ключову роль у цьому процесі. І справа Мар’яни Метельської може бути однією з них.

Виконавча директорка ACREC Оксана Нестеренко пояснила, що ефективність антиSLAPP-механізмів залежатиме від навчання суддів і формування відповідної правової культури. Водночас вона звернула увагу на те, чому важливо імплементувати європейські стандарти, і запропонувала уявити, що було б, якби зараз ці гарантії вже були імплементовані.

За її словами, у такому випадку Мар’яна Метельська могла б одразу після подання на неї позову — саме на тій стадії процесу, коли вона тільки про нього дізналася — подати заперечення про те, що йдеться про SLAPP-позов. Нестеренко пояснила, що на час, поки суд розглядає питання, що це SLAPP-позов, а цей розгляд має відбуватися швидко, всі подальші процесуальні дії припиняються.

Якщо ж суд відмовляє у визнанні позову SLAPP-справою, відповідачка має право на апеляцію. Водночас Нестеренко підкреслила: якщо судді наполягають, що треба спростовувати рішення суду (у випадку Метельської це чинна ухвала Святошинського суду — «ДМ»), то жодні стандарти не спрацюють, навіть якщо вони будуть законні. Вона додала, що саме на цьому робить акцент і Європейська Директива: вона дуже чітко зазначає, що дискреція у розв’язанні питання залишається за суддею.

«І от тут найбільш головна серйозна проблема — саме реформування нашого суду та роботи з нашими суддями», — підсумувала експертка.

Ілюстрація: ChatGPT