«Слуга народу»: що зараз являє собою пропрезидентська фракція монобільшості

Сьогодні ввечері, 20 листопада відбудеться зустріч президента Володимира Зеленського з депутатами його фракції " Слуга народу ". Такий «з'їзд» мав пройти ще на початку жовтня, але зустріч перенесли на прохання голови фракції Давида Арахамії.

Журналіст Коротко про розбирався в тому, що зараз являє собою президентська фракція, скільки до неї входить депутатів, хто і чому пішов останнім часом і які центри впливу в ній панують.

«Слуга народу» зменшилась на 41 депутата

На сьогодні до фракції «Слуга народу» входить 229 депутатів. За п'ять років з неї вийшов 41 народний обранець, 21 із них склали мандат і ще 20 перейшли до інших фракцій та груп, і чисельність фракції за цей час скоротилася з 254 до 229 осіб.

Чимало «слуг» залишили фракцію на тлі гучних скандалів, пов'язаних із корупцією. Зокрема, з її лав виключили київського мажоритарника Олександра Юрченка, якого НАБУ підозрює у хабарництві. 2022-го з фракції вийшов Олег Воронько, щодо нього тоді відкрили провадження за підробку документів.

А у 2023 році з «Слуги народу» було виключено Миколу Тищенка після його поїздки до Таїланду, Богдана Торохтія - через відпочинок за кордоном під час воєнного стану та Анатолія Гунька, впійманого на хабарі.

Було вигнано з фракції і трьох нардепів, підозрюваних у держзраді. Так, навесні 2021 року «слуги» виключили зі своїх лав мажоритарника Олександра Дубинського через внесення його до списку санкцій США. А за кілька місяців виключили ще одного мажоритарника Євгена Шевченка, який публічно підтримував білоруського диктатора Олександра Лукашенка. У 2022 році «Слуга народу» також виключила нардепа-колабораціоніста Олексія Ковальова, який з початку вторгнення активно допомагав росіянам на окупованій Херсонщині.

Одіозна Мар'яна Безугла вийшла із фракції "Слуга народу" сама. Вона написала заяву про вихід за власним бажанням і скаржилася на атаки на неї від своїх однопартійців після критики військового керівництва України.

Влітку народний депутат Дмитро Костюк оголосив про вихід із фракції "Слуга народу", не бажаючи голосувати за законопроєкт, який міг послабити незалежність НАБУ та САП. За словами Костюка, під час голосування депутатів змушували підтримати законопроєкт, що викликав обурення у суспільстві та профільних антикорупційних організацій.

Центри впливу у фракції зійшли нанівець

Що ж до груп впливу у фракції «Слуга народу», то зараз їхня кількість, порівняно з попередніми роками, зменшена до мінімуму. Однозначно стверджувати, що фракція дуже роздроблена, не можна. Основною є група, яка координується головою фракції «СН» Давидом Арахамією та головою Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Є статусний вплив у спікера Руслана Стефанчука та ексглави партії, віцеспікера Олександра Корнієнка, яке дає їм посади голови та заступника голови Верховної Ради, і вони також входять до цієї групи. Тобто більшість фракції залишається лояльною до президента Володимира Зеленського.

- Вони виходять з того, що потрібно зберігати стабільність і хоч якусь, відносну єдність більшості фракції. Тому вони шукатимуть різні нестандартні варіанти і для посилення власних позицій, і для того, щоб уникнути гострої політичної кризи, – пояснює політолог Володимир Фесенко.

А от група Коломойського, яка утворилася одразу після парламентських виборів у 2019 році, після затримання самого Ігоря Коломойського розпалася і уже давно не існує. Її члени перейшли до пропрезидентської частини, до Арахамії та Гетманцева.

Щодо так званої групи «соросят», то вони й раніше ніколи не були якоюсь єдиною консолідованою групою. Це люди, які прийшли із громадського сектору, із різних недержавних організацій.

- Так, це були люди з проєвропейськими поглядами, але у них у фракції «Слуг» ніколи не було якогось свого лідера. І не було інституційної консолідації всередині фракції, – вважає експерт.

Раніше у фракції «Слуга народу» також була група Іллі Павлюка, яка вважалася афілійованою Рінатом Ахметовим.

- Але зараз не видно, щоб вона консолідовано діяла на користь Ахметова. Та й він сам зараз намагається не втручатися у політику, бо розуміє, що це надто ризиковано. Він тримає нейтралітет і не перебуває у конфлікті з президентом Володимиром Зеленським. І зараз усі ці групи впливу залишились у минулому, - пояснює Володимир Фесенко.

Що відбувається з фракцією зараз

У ЗМІ та соцмережах обговорюється, що найближчими днями можуть з'явитися нові заяви про вихід окремих депутатів із фракції "Слуга народу". Всередині монобільшості зростає напруга, оскільки частина депутатів почала відкрито висловлювати позиції, які суперечать спільній лінії фракції. Депутати почали публічно критикувати дії уряду, і це може бути ознакою наближення серйозних внутрішніх змін у об'єднанні депутатів.

"Частина депутатів вже відкрито висловлює позиції, які суперечать загальній лінії фракції. Колеги перестали боятися публічно критикувати уряд, і це може свідчити про наближення серйозних змін", - заявив народний депутат із фракції "Слуга народу" Віталій Войцеховський.

Наразі також у фракції "Слуга народу" назріває бунт, оскільки частина її членів вимагають звільнення керівника Офісу президента Андрія Єрмака, погрожуючи виходом із фракції. І це може призвести до втрати нею статусу правлячої більшості.

- Депутати фракції хочуть розуміти: що далі, як бути з урядом, яка подальша стратегія, тактика? Тобто вони хочуть розуміти позицію президента. Що буде з Єрмаком? Президент його захищатиме і залишатиме, чи все-таки це питання може бути вирішене? Тому ця зустріч депутатів фракції із президентом дуже важлива. І вона не має бути формальною, - припускає Володимир Фесенко.