Люди не встигають пристосовуватися до світу, який самі ж і змінюють, — дослідження

Учені Цюріхського університету вивчили, як швидкі та масштабні зміни в епоху антропоцену вплинули на пристосованість Homo sapiens, пише New Atlas.

Автори дослідження стверджують, що люди не встигають адаптуватися до швидких змін у світі, які відбулися за останнє століття. Це призвело до зниження глобальної народжуваності, зростання хронічних запальних захворювань та інших хронічних проблем зі здоров'ям. Усе це, за словами вчених, вказує на те, що люди стикаються з величезними труднощами з часів початку промислової революції.

Учені наводять як приклад швидкий перехід від товариств мисливців-збирачів, які періодично стикалися зі стресом у дикій природі, до міського середовища. У ньому повсякденні проблеми тримають людей у стані підвищеної готовності.

Міський шум, забруднення повітря і світла, мікропластик, пестициди, штучне освітлення, оброблені продукти, малорухливий спосіб життя і сенсорне перевантаження — все це відносно нові для H. sapiens умови.

"Наші предки могли добре справлятися з гострим стресом, щоб тікати від хижаків або протистояти їм. Леви з'являлися час від часу, і потрібно було бути готовим бити або бігти. Але як би там не було, леви рано чи пізно знову зникали", — каже керівник дослідницької групи з еволюційної екофізіології людини (HEEP) Колін Шоу. Він керував командою спільно з Деніелом Лонгманом із Цюрихського університету.

У сучасному ж світі у людини майже немає перепочинку від шквалу стресових чинників — заторів, роботи, соціальних мереж та іншої сенсорної стимуляції. Це все запускає ті самі біологічні механізми, які були в наших предків, побачивши хижаків, але тільки вони нікуди не зникають.

"Наш організм реагує так, нібито всі ці стресори є левами. Чи то складна розмова з начальником, чи то шум транспорту, ваша система реагування на стрес залишається такою самою, наче ви стикаєтесь з одним за іншим левом. У результаті нервова система реагує дуже потужно, але не відновлюється", — каже Лонгман.

Тривалий час учені вивчають те, як такий постійний підвищений стрес впливає на ендокринні системи людини. Припускають, що такий стан пов'язаний із тривожними розладами, хронічними захворюваннями та скороченням тривалості життя.

"Існує парадокс: з одного боку, ми створили величезне багатство, комфорт і охорону здоров'я для безлічі людей на планеті. Але, з іншого боку, деякі з цих промислових досягнень чинять згубний вплив на нашу імунну, когнітивну, фізичну та репродуктивну функції", — підкреслюють автори дослідження.

Вчені наводять як приклад глобальне зниження кількості та рухливості сперматозоїдів. Цю ситуацію пов'язують із цілою низкою чинників — від ожиріння до екологічних ризиків, таких як пестициди та мікропластик.

"Можна стверджувати, що те, що ми спостерігаємо сьогодні, — це форма природного відбору. Але дозволити хронічному стресу вбивати сотні поколінь людей, поки ми не виробимо стійкість, — це явно не вирішення проблеми", — підсумували вчені.

Нагадаємо, вчені розповіли, як люди можуть еволюціонувати в нові види. Хоча серед людських видів поки що залишився лише один, Homo sapiens, проте є ймовірність того, що в майбутньому з'являться нові види людей. Вчені вважають, що це може статися через розвиток технологій або колонізацію планет.