Санкції Трампа розвалюють російську нафтову імперію на Балканах

Американські санкції проти російської нафтової промисловості завдали найбільшого удару по економічному впливу Кремля на Балканах за десятиліття. Болгарія конфіскувала нафтопереробний завод Neftohim, що належав російському Лукойлу, а Сербія розглядає викуп нафтогазової компанії NIS у Газпрому, пише Bloomberg.

26 секунд замість 26 років

Коли минулого місяця набули чинності останні санкції США проти російської нафтової галузі, Болгарія зіткнулася з терміновою проблемою. Одна з компаній, що потрапила під санкції, Лукойл, володіла найбільшим нафтопереробним заводом країни — спадщиною комфортних зв'язків з Москвою.

Уряд вирішив конфіскувати завод Neftohim біля Чорного моря та інші активи Лукойлу. Акціонерів позбавили будь-яких прав, а для переговорів про потенційний продаж призначили державного менеджера. Парламентському комітету знадобилося лише 26 секунд, щоб скасувати 26 років володіння і схвалити цей крок перед дедлайном, встановленим США.

Несподіваний поворот подій став найбільшим ударом по економічному впливу Росії на Балканах за десятиліття. Дії президента Дональда Трампа проти російських нафтових компаній вдарили в саме серце кремлівської влади в регіоні, де Схід і Захід змагаються за вплив протягом століть.

Сербія на роздоріжжі

У Сербії уряд розглядає можливість викупу національної нафтогазової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), забираючи контроль у російського власника Газпрому. Президент Олександр Вучич хоче уникнути націоналізації, але йому потрібно переконати Вашингтон у своїх намірах позбутися Газпрому, щоб уникнути санкцій, які можуть зашкодити його країні.

"Якщо вони не домовляться про ціну покупки, моя пропозиція — запропонувати кращу ціну", — заявив Вучич 16 листопада. "Скільки б це не коштувало, ми знайдемо гроші", — додав він, наголосивши, що уряд хоче "уникнути конфіскації, націоналізації".

У NIS є запаси нафти лише приблизно на тиждень, перш ніж уряд буде змушений використовувати свої резерви або купувати сиру нафту з інших, дорожчих джерел. Це робить більш імовірним, що Вучич рухатиметься до конфіскації нафтопереробного заводу. Він сказав, що рішення має бути знайдено до 23 листопада.

Енергетична залежність як інструмент впливу

У Болгарії політики та аналітики роками висловлювали занепокоєння щодо непропорційної частки Росії в економіці, особливо в енергетиці. Лукойл скаржився на політичний тиск продати свій нафтопереробний завод та 220 автозаправних станцій по всій країні. Але до цього моменту нічого не відбувалося.

"Ядро російського впливу побудовано на енергетичному домінуванні через нафту і газ, залишки радянських часів, які не були зламані роками", — говорить Руслан Стефанов, головний економіст Центру вивчення демократії в Софії. "Багато з цього зараз зникло. Це останні подихи, тому вони викликають стільки тривоги".

Історичні зв'язки проти реальності

Зв'язки Болгарії з Росією глибокі. Країна здобула незалежність від османського панування в 1878 році під час російсько-турецької війни — подія, яку відзначають національним святом кожне 3 березня. Місцеві досі кладуть квіти до пам'ятників, включно зі статуєю царя Олександра II в Софії.

Країна також була найближчим союзником Радянського Союзу під час комунізму, її називали 16-ю республікою, оскільки колишній диктатор Тодор Живков намагався приєднатися до СРСР. Але останніми роками відносини більше базувалися на корисливих бізнес-інтересах, ніж на історії.

Тиск США змінює все

Болгарія протиснула законопроект, що дозволяє конфіскацію Neftohim, через кілька годин після того, як міністерство фінансів США 7 листопада відхилило товарного трейдера Gunvor як потенційного покупця міжнародних активів Лукойлу, назвавши його "маріонеткою Кремля".

Через десять днів призначений урядом керуючий підприємством Румен Спецов офіційно взяв керівництво на себе. Колишній глава податкової служби та чемпіон з бодібілдингу, його призначення допомогло Болгарії переконати США, що жодні кошти з місцевого бізнесу Лукойлу не повертаються до Росії.

Це дозволило Neftohim отримати відстрочку для продовження роботи до квітня. Якщо завод не змінить власника, уряд шукатиме ще шість місяців відстрочки, заявив прем'єр-міністр Росен Желязков. В іншому випадку гроші від продажу підуть на рахунок, до якого Лукойл не зможе отримати доступ, поки перебуває під санкціями.

Потенційні покупці зі США, Європи та Перської затоки вже виявили зацікавленість. Лукойл заявив у середу, що вживає "всіх необхідних заходів" для продажу нафтопереробного заводу Neftohim, мережі автозаправних станцій та інших активів у Болгарії.

Кінець епохи російського впливу

Після завершення витіснення російських нафтових гігантів з Болгарії та Сербії вплив Путіна буде нейтралізовано, вважає Маріо Бікарскі, старший аналітик з Європи дослідницької компанії Verisk Maplecroft. Це відбувається в той час, як "можливості для лобіювання та інших форм взаємодії з політичними та бізнес-елітами зменшилися", — сказав він.

"Зміни відбуваються завдяки тиску США, тому що ЄС не має такого важеля", — говорить Стефанов. Без санкцій цього б не сталося, зазначив він.

"Питання не в тому, чи відбудеться перехід від російської власності — він відбудеться", — сказав Іліан Васильєв, який став послом Болгарії в Москві в 2000 році відразу після приватизації Neftohim. "Справжнє питання в тому, чи формуватиме Болгарія цей процес — чи буде сформована силами, повністю поза її контролем".

Росія може спробувати відновити свій економічний вплив на Балканах, але зробити це буде важко, вважає Бікарскі. "Навіть після завершення російсько-української війни та потенційного зняття санкцій Росія матиме труднощі з відновленням свого впливу на енергетичних ринках регіону через більший пул надійніших постачальників та країн-партнерів", — сказав він. "Москві доведеться шукати альтернативні шляхи для збереження геоекономічного впливу на регіон".