"Трамп знав про дівчаток": як список Епштейна може знищити експрезидентів, принців, мільярдерів і стати скандалом століття

Джеффрі Епштейн, скандально відомий фінансист, звинувачений у сексуальній експлуатації неповнолітніх, помер у тюремній камері ще 2019 року, але тінь його злочинів досі переслідує американську еліту. Однією з історій, породжених цією справою, став так званий список Епштейна – начебто таємний перелік високопосадовців і знаменитостей, причетних до його злочинів. Попри відсутність доказів існування такого списку, він перетворився на символ конспірологічних теорій, особливо в середовищі прихильників президента Дональда Трампа.

Цьогоріч восени історія зі списками знову зʼявилася у медіа разом з новими героями. А 18 листопада все змінилося – списки невдовзі мають бути оприлюднені. За це проголосували конгресмени та навіть підтримав президент Дональд Трамп.

24 Канал детально розповідає про нові подробиці історії зі списком Епштейна та його передісторію.

Трамп, Епштейн та інші: передісторія

В чому суперечливість ситуації? З одного боку, сам Трамп у минулому товаришував з Епштейном, а з іншого – серед його ультраконсервативного ядра послідовників поширена віра, що саме Трамп веде таємну війну проти "педофільської еліти" США. Цей когнітивний дисонанс підживлював увагу до списку Епштейна протягом останніх років і перетворив його на політичну зброю.

Епштейн та ще одна фігурантка списків, Гіслейн Максвелл (ліворуч) / Фото Southern District of New York

Офіційно Міністерство юстиції США ще раніше заявило, що жодного секретного переліку клієнтів Епштейна не існує. Така відповідь лише розлютила конспірологічно налаштовану частину суспільства – прихильники руху MAGA (Make America Great Again) вирішили, що правду приховують, і почали вимагати розкрити всі матеріали справи. На хвилі цих настроїв тема Епштейна увійшла в передвиборчу риторику: Трамп у ході виборчої кампанії 2024 року пообіцяв домогтися максимальної прозорості у справі та, натякаючи на політичних опонентів, назвати імена винних.

Проте після повернення до Білого дому риторика президента змінилася – його адміністрація не поспішала розсекречувати матеріали резонансної справи, а сам Трамп став відмахуватися від вимог свого ж електорату, називаючи усе навколо списку Епштейна "фейком демократів" і "черговим шахрайством від радикальних лівих", пише The Guardian.

У листопаді 2025 року протистояння довкола списку Епштейна досягло кульмінації. Спершу група конгресменів добилася розсекречення частини матеріалів – оприлюднено десятки тисяч сторінок листування та інших файлів, пов’язаних з Епштейном. Ці витяги виявилися вкрай неприємними для Білого дому, адже містили натяки на обізнаність Трампа про злочини Епштейна (зокрема, в одному з листів Епштейн стверджував, що Трамп знав про дівчат). Попри те, що президент Трамп заперечував будь-яку поінформованість – "Я нічого не знаю про ті імейли", – виборці сприйняли нові дані як тривожний сигнал.

Максвелл з Трампом / Фото з джерел Мінʼюсту США

Ультраправі медіанаративи, які роками виставляли Трампа та його союзників борцями з педофілами, дали збій. Протягом кількох днів у таборі MAGA назрівав бунт: Марджорі Тейлор Грін, одна з найвідданіших трампісток у Конгресі, раптом виступила за повне розсекречення матеріалів, заявивши, що "американці заслуговують на повну прозорість щодо того, хто був замішаний у цих жахливих злочинах".

Сотні тисяч постів у мережі X (Twitter) вимагали опублікувати так званий список Епштейна. На адресу Трампа посипалися звинувачення в тому, що він зрадив власні обіцянки та прикриває педофілів.

Хто хоче оприлюднення файлів Епштейна?

У Вашингтоні нова хвиля народного гніву вилилася в конкретні дії. Двопартійна коаліція в Конгресі – республіканець Томас Массі та демократ Ро Ханна – підготували законопроєкт про розсекречення усіх матеріалів, пов'язаних із розслідуванням справи Епштейна.

Мовиться про файли міністерства юстиції: записи допитів, списки контактів, журнали відвідувачів, фінансові документи тощо – все, що може пролити світло на коло його спільників та клієнтів, пише The Guardian. Спираючись на підтримку демократів і частини республіканців, ініціатори швидко зібрали необхідні 218 підписів для винесення питання на голосування в Палаті представників, повідомляє Aljazeera.

Законопроєкт, відомий як Epstein Files Transparency Act, зобов’язує Мін’юст протягом 30 днів оприлюднити всі рештки матеріалів, пов’язаних з Епштейном.

Конгресмен Массі стверджує, що понад 100 республіканців готові підтримати цю ініціативу, попри тиск з боку Білого дому. Він відкрито застеріг однопартійців: якщо хтось проголосує проти, історія запам’ятає його як захисника педофілів.

У 2030-му Трамп вже не буде президентом, а голосування залишиться у вашому послужному списку – ви проголосуєте за те, щоб захищати педофілів, і тоді Трамп вас не врятує, – різко заявив Массі в телеефірі.

Спершу Дональд Трамп і його оточення намагалися загальмувати ці процеси. Ще за кілька днів до голосування президент називав вимоги оприлюднити файли Епштейна політичним шахрайством і навіть пішов на хитрий крок: наказав генпрокурорці Пем Бонді відкрити нове розслідування можливих зв’язків Епштейна з його політичними опонентами, передусім з експрезидентом-демократом Біллом Клінтоном та колишнім очільником Мінфіну Ларрі Саммерсом.

Цей крок викликав шквал критики. Конгресмен Массі назвав дії Трампа димовою завісою і припустив, що президент у такий спосіб хоче формально заблокувати публікацію матеріалів, адже якщо оголосити нове слідство, то документи стануть частиною активної справи і їх не можна буде одразу розсекретити.

Епштейн (праворуч) із британським принцом Ендрю / Фото News Syndication

Цікаво! У новій хвилі документів Епштейна з’явився лист з цікавим змістом. Там згадується Дональд Трамп у контексті фрази: "…the photo of Trump blowing Bubba". У тексті листа Марк Епштейн, брат Джефрі, пише своєму братові: "…спитай Стіва Беннона, чи має Путін фото Трампа, який "blowing Bubba".

Імовірно, мовиться про оральний секс. У цьому контексті ім'я Bubba часто асоціюють із Білом Клінтоном, але Марк Епштейн наполягає, що мовиться не про нього. Він додав, що листи були "жартівливим приватним обміном між двома братами" і "не призначалися для оприлюднення або серйозної інтерпретації".

Президент місяцями наголошував, що вся ця історія – фейк і полювання на відьом. А тепер раптом розпочинає розслідування фейку – дуже зручно, – іронізував Массі на телеканалі ABC.

Він також припустив, що Трамп насправді боїться не так за себе, як за друзів-мільярдерів та донорів, яких можуть викрити файли. Іншими словами, президент, можливо, прагне вберегти багатьох впливових людей зі свого оточення від ганьби або кримінального переслідування.

Натомість демократи наполягають, що прозорість потрібна насамперед заради жертв Епштейна. "Тут справа не в Дональді Трампі. Ми добиваємося справедливості для постраждалих", – пояснив конгресмен Ро Ханна, закликавши Трампа бодай зустрітися з жінками, які пережили сексуальне насильство Епштейна. Популярне гасло ініціативи: "Justice for the survivors" – допомогло залучити на бік законопроєкту навіть частину республіканців, далеких від внутрішніх розбірок у MAGA.

Зрештою ситуація наблизилася до політичної розв’язки: Палата представників готується голосувати, а президенту поставили ультиматум його ж прибічники.

Поворотним став вечір 17 листопада. За короткий час до запланованого голосування Дональд Трамп зненацька змінив риторику і фактично капітулював перед вимогами свого електорату.

Республіканцям у Палаті слід проголосувати за оприлюднення файлів Епштейна, нам нічого приховувати, – написав він у соцмережі Truth Social.

Цей допис став разючим реверансом у бік конспірологів, яких ще влітку президент називав "колишніми прибічниками, що купилися на цю брехню, гачок, волосінь і поплавок".

Трамп усе ще намагався зберегти обличчя – у тому ж дописі він назвав тему Епштейна "демократичним глуздом, покликаним відвернути від великих успіхів Республіканської партії". Виходило щось на кшталт: "Ну гаразд, покажемо ті файли – нам нічого приховувати, а там усе одно нічого нема, одна брехня демократів".

Згодом Трамп підтвердив свою позицію вже публічно: заявив репортерам, що підтримує повну публікацію матеріалів і навіть пообіцяв підписати відповідний закон, якщо Конгрес проголосує за нього і Сенат схвалить, мовиться в публкації Independent.

Втім, при цьому президент продовжив наполягати на своїй невинуватості та перевів стрілки на опонентів: "Ми не маємо жодного стосунку до Епштейна. Це демократи з ним дружили – усі його приятелі були демократами", – заявив Трамп, відмежовуючись від скандалу.

Важливо! 18 листопада Конгрес США майже одноголосно проголосував за примусове оприлюднення матеріалів Мін’юсту про покійного Джеффрі Епштейна, повідомляє Reuters. Рішення, якому президент Дональд Трамп місяцями опирався, Палата представників ухвалила з результатом 427–1, після чого документ швидко підтримав Сенат.

Трамп уже заявив про підписання законопроєкту, що зобовʼязує Мінʼюст оприлюднили файли зі справи Епштейна.

Нові подробиці з архівів Епштейна

Що ж такого страшного може виявитись у справі Епштейна, що навіть найвідданіші трампісти готові бунтувати проти свого лідера? Часткову відповідь дали ті самі 20 000 сторінок матеріалів, які комітет Конгресу оприлюднив.

• Виявилося, що Епштейн ретельно зберігав велике електронне листування – листи та повідомлення, у яких чимало цікавого про відомих людей. Зокрема, оприлюднено декілька імейлів, де згадується Дональд Трамп.
• В одному з них (листопад 2019 року) Епштейн у розмові з журналістом прямо написав, що "Трамп знав про дівчат", маючи на увазі неповнолітніх жертв сексуальної експлуатації.
• Інший лист (квітень 2011 року, адресований соратниці Епштейна Гіслейн Максвелл) розкриває деталь: Епштейн хизувався, що Трамп просидів кілька годин у нього вдома в товаристві молодої жінки, яка згодом була ідентифікована слідством як жертва торгівлі людьми.
• У ще одному документі є згадка, що один із ключових стратегів Трампа – Стів Беннон – колись мав поради від Епштейна.

Для самих постраждалих від дій Епштейна ці факти не стали сюрпризом – вони давно підозрювали, що коло причетних до злочинів було широким і охоплювало людей з оточення різних політиків. Але для частини суспільства, яка щиро вірила, що Трамп не знав і не міг знати про темні справи свого давнього знайомого, оприлюднені імейли стали холодним душем.

Ще більш підозрілим виглядає той факт, що ім’я Трампа вже з’являлося у внутрішніх записах слідства Міністерства юстиції (наприклад, у списках контактів Епштейна). Президент з обуренням відкинув будь-які звинувачення, стверджуючи, що не мав нічого спільного з Епштейном і що його опоненти виривають факти з контексту, аби очорнити його перед виборами. Білий дім звинуватив демократів у вибірковому вкиді матеріалів, покликаному сформувати хибний наратив.

Попри все, оприлюднені дані малюють тривожну картину. Вони підтверджують, що Епштейн був добре інтегрований у кола багатих і впливових: він зустрічався з політиками по обидва боки барикад, літав з ними на своєму приватному літаку, давав поради та сприяв їхнім проєктам.

Деякі з цих зв’язків, наприклад контакти Епштейна з Біллом Клінтоном або британським принцом Ендрю, були відомі й раніше. Новим же є те, що зараз під ударом опинилися люди з близької орбіти самого Трампа. Ще влітку 2025 року, реагуючи на натяки про це, Дональд Трамп зневажливо назвав увесь галас навколо його імені та Епштейна нудним і навіть заявив: "Я не розумію, чому справа Епштейна взагалі когось цікавить. Це мерзенно, але й нудно".

Тепер зрозуміло, чому для частини його прихильників це зовсім не нудно: вони відчувають себе обдуреними. Один із популярних ультраправих блогерів написав: "Виходить, нас водили за ніс – ми вірили, що Трамп розкриє змову педофілів, а він сам ініціював "розслідування", щоб нічого не розкривати. Неймовірно".

Це настрої тієї самої бази, яка багато в чому привела Трампа до влади. І хоча конгресмен Массі спеціально наголошував, що не думає, що нібито файли безпосередньо інкримінують президента, недовіра вже закралася. "Вони бояться, що правда виявиться ще більш ганьбливою, ніж ми думали", – написала в соцмережі X Марджорі Тейлор Грін, натякаючи на небажання частини еліт побачити повну картину.

Гарвардський скандал: Ларрі Саммерс і wing man Епштейн

Ще одна лінія епштейнівського скандалу розгорілася в академічних колах. Зокрема, в непоказному світлі опинився Ларрі Саммерс – колишній президент Гарвардського університету (2001–2006 рр.) і міністр фінансів в адміністрації Білла Клінтона. Зв’язки Саммерса з Епштейном були відомі й раніше, але лише зараз спливли інтимні подробиці їхнього листування. З оприлюднених файлів з’ясувалося, що у період 2013 – 2019 років Саммерс підтримував з Епштейном надзвичайно тісне спілкування – аж до того, що звертався до нього по пораду в особистих справах.

Зокрема, наприкінці 2018 року Саммерс потайки прагнув зав’язати роман з однією молодою економісткою, яку сам називав своєю наставницею (mentee). Щоб краще управляти цими непростими стосунками, 63-річний на той час науковець… звернувся за консультаціями до 66-річного Джеффрі Епштейна.

В одному з SMS-повідомлень Епштейн жартома назвав себе wing man (свого роду шлюбним агентом) Саммерса і став давати тому поради щодо роману. Обидва обговорювали, як зацікавити молоду жінку, що їй писати, як трактувати її відповіді.

В одному з листів, відправленому у червні 2019 року, Епштейн підбадьорює Саммерса щодо шансів на успіх: "Вона приречена бути з тобою", – пише злочинець-мільйонер професорові Гарварду. В іншому жартує з приводу її потреби в увазі Саммерса, на що той зізнається, що, мабуть, поки що залишається для неї лише "старшим колегою, до якого прислухаються".

Ларрі Саммерс / Фото David Degner for The New York Times

В окремих уривках простежується, що мовилося, імовірно, про китайську економістку Кею Цзин – колишню студентку Гарварду, а нині професорку Лондонської школи економіки. Хоча її ім’я не фігурує в романтичному контексті прямо, Саммерс пересилав Епштейну її листи з науковими роботами, обговорюючи під цим приводом і особисті стосунки. Обидва чоловіки навіть вигадали для обраниці кодове ім’я – Peril (Небезпека).

Листування тривало місяцями і обривалася лише 5 липня 2019 року – за день до арешту Епштейна за звинуваченнями в торгівлі людьми.

Тісна дружба між Ларрі Саммерсом і Джеффрі Епштейном була предметом критики ще з 2000-их років. На посаді президента Гарварду Саммерс як мінімум чотири рази літав приватним літаком Епштейна, запрошував того у кампус, а його дружина отримувала від Епштейна щедрі пожертви на свій освітній проєкт. Коли вибухнув перший скандал із засудженням Епштейна у 2008 році, Гарвард опинився під ударом за те, що приймав від нього гроші; університет навіть ініціював перевірку та намагався дистанціюватися. У 2019-му, після остаточного арешту Епштейна, Саммерс запевняв, що розірвав із ним усі контакти.

Та тепер з’ясувалося, що це неправда: їхній діалог не переривався до самого кінця. Ба більше, Саммерс фактично розкривав Епштейну особисті подробиці та відверто насміхався (в приватних листах) над темами, через які самого Саммерса колись вигнали з посади президента Гарварду.

Наприклад, в одному імейлі 2017 року він жартував про IQ жінок: мовляв, на частку жінок припадає половина світового інтелекту, "попри на те, що їх більше ніж 51% населення". Це відсилання до скандальної тези Саммерса 2005 року про вроджені відмінності у здібностях чоловіків і жінок до точних наук, яка свого часу коштувала йому посади.

Тобто, можна сказати, Епштейн був для нього дружньою сповідальнею, де можна було і пожартувати на небезпечні теми, і обговорити службовий роман, і попросити про фінансову підтримку проєктів.

Колишній приватний острів Епштейна на Віргінських островах / Фото ABC News

Після оприлюднення цього листування в Гарварді вибухнув скандал. Студенти та викладачі виступили з різкою критикою Саммерса: мовляв, почесний професор дозволив собі надто фамільярні стосунки із засудженим сексуальним злочинцем, та ще й користувався його порадами в сумнівній ситуації.

Сенаторка Массачусетсу Елізабет Воррен публічно закликала Гарвард розірвати всі зв’язки з Саммерсом. Під цим тиском Ларрі Саммерс виступив із заявою: "Мені дуже соромно. Я глибоко шкодую про свої дії та визнаю біль, якого вони завдали іншим", – написав він, назвавши давню дружбу з Епштейном "величезною помилкою і прорахунком".

Згодом Саммерс оголосив, що відмовляється від усіх публічних обов’язків, і сконцентрується на відновленні репутації та довіри найближчих людей. Зокрема, він негайно пішов з посади радника аналітичного центру Yale Budget Lab Єльського університету і припинив співпрацю як запрошений дослідник із прогресивним вашингтонським think-tank Center for American Progress. Також стало відомо, що Саммерс призупиняє виходи своїх авторських колонок на Bloomberg News та не з’являтиметься на публічних заходах і конференціях найближчим часом.

Водночас у Гарварді Саммерс лишається на посаді професора економіки – керівництво підтвердило, що він продовжить викладати курси цього семестру. Проте його статус і роль в університеті тепер під питанням: багато хто із колег вважає неприйнятним, що людина, яка радилася з сексуальним злочинцем щодо особистих стосунків з підлеглими, досі має найвищий почесний статус University Professor.

Цікаво, що розслідування зв’язків Саммерса з Епштейном тепер ініціює і саме Міністерство юстиції США. Парадоксально, але цей крок – частина тієї самої кампанії, яку розпочав Дональд Трамп, намагаючись відвернути увагу від себе.

Тепер же "розбір польотів" чекає на його давніх опонентів: і на Клінтонів, і на екскерівництво Гарварда. Так список Епштейна, реальний чи міфічний, шириться все далі коридорами влади.

Резонанс у ЗМІ та подальші перспективи

Скандал довкола Епштейна і Трампа став топтемою для американських медіа, а також джерелом чорного гумору для сатириків. Так, відомий комік Джон Стюарт, повернувшись до ролі ведучого The Daily Show, присвятив цій історії цілий сегмент.

"Вся ця тема з Епштейном – це вам не черговий фейк демократів. І знаєте, чому я так думаю? Бо союзники Трампа нині аж захекалися, намагаючись нас від неї відвернути", – іронічно зазначив Стюарт.

Він звернув увагу, що інформаційний канал Fox News, зазвичай лояльний до Трампа, взагалі майже не згадував про скандальні імейли Епштейна, натомість заповнював ефір другорядними сюжетами (про соціалістів у Сіетлі, про здорожчання бензину, про війну з Різдвом, аби лиш не говорити про незручну тему).

Стюарт висміяв і хаотичну реакцію самого Трампа: спершу той назвав файли нудними, потім обурювався полюванням на відьом, тоді впав у лють і ледь не пригрозив розправою конгресменам-дисидентам – і врешті зробив різкий розворот на 180 градусів.

"Президент зараз просто хапається за все підряд", – схарактеризував Стюарт його поведінку, додавши, що твердження Трампа про "немає чого приховувати" звучать лукаво. Якщо справді нема чого приховувати, зауважив комік, то чому б раніше самому не розкрити ті файли? Адже, як відомо з вуст самого Трампа, коли ти президент – ти можеш декласифікувати що завгодно, просто заявивши про це".

Ця шпилька викликала сміх у студії, нагадавши про відомі вихваляння Трампа стосовно секретних документів. І хоча сам по собі гумор Стюарта навряд чи впливає на розклад сил, він відбиває певний суспільний консенсус: навіть деякі запеклі прихильники Трампа погоджуються, що ситуація виглядає підозріло.

Попереду в справи Епштейна – новий акт. Палата представників, судячи з усього, підтримає розсекречення файлів, після чого естафета перейде до Сенату США. Там перспектива поки що туманна: хоча більшість демократів виступають за відкритість, частина сенаторів-республіканців може заблокувати ініціативу, бажаючи убезпечити свого лідера.

Утім, тепер, коли сам Трамп публічно схвалив ідею, опиратися їй буде складно. Президент, хоч і вимушено, приєднався до вимог прозорості, тож у разі ухвалення закону йому доведеться виконати обіцянку і підписати його. Тоді міністерство юстиції буде зобов’язане протягом місяця відкрити доступ до всіх матеріалів щодо Епштейна.

Під удар можуть потрапити десятки впливових осіб: від колишніх президентів і принців до банкірів, професорів та голлівудських магнатів. Це розуміють і у Вашингтоні, і за його межами, тож боротьба може переміститися в суди (частина фігурантів, імовірно, спробує оскаржити публікацію своїх даних з міркувань приватності чи безпеки).

Дональд Трамп загнав себе в непросту пастку. З одного боку, він не може більше ігнорувати голос своїх радикальних прибічників, адже ті вже довели, що готові здіймати бунт навіть проти кумира, якщо вважають, що він їх зраджує. З іншого боку, повна гласність у справі Епштейна потенційно загрожує репутації багатьох людей, близьких до Трампа, і дає козирі його опонентам напередодні виборів 2028 року. Чи вдасться Трампу залагодити цей скандал без політичних втрат? Він до останнього намагався уникнути цієї теми, але вона переслідує його й далі: це єдиний скандал, від якого Трамп у жодний спосіб не може відмахнутися.