Це кінець, Росію викидають із нафтового ринку: Загородній – про початок "веселощів" у РФ у 2026 році

Кремлю дуже потрібні гроші, тому 2026 року на росіян чекають великі сюрпризи, пов'язані з конфіскацією вкладів і не тільки, вважає Тарас Загородній.

Росія продає нафту з рекордними знижками – як писав російскький Комерсантъ, дисконт на нафту марки Urals минулого тижня зріс до 19,4 доларів за барель, хоча ще на початку місяця становив 13-14 доларів. Зі свого боку Bloomberg зазначав, що російська нафта подешевшала ще більше: знижки сягнули понад 20 доларів, і ціна на нафту марки Urals обвалилася до 36 доларів за барель, а це найнижчий показник із березня 2023 року.

Політичний та економічний експерт Тарас Загороднійрозповів Главреду, чому Росія змушена продавати нафту з рекордними знижками, на скільки ще просядуть ціни на нафту до кінця 2025 року, хто й чому викидає РФ із нафтового ринку, чому вже в першому кварталі 2026 року на росіян чекають сюрпризи, пов'язані з конфіскацією депозитів і не тільки, які ще радянські "радощі" повернуться в життя російського народу, а також як те, що відбувається з російською нафтою, відіб'ється на здатності Росії вести війну проти України.

Чим зумовлені нинішні рекордні знижки на російську нафту марки Urals? Чи тільки справа в Трампі і в тих санкціях, які він запровадив проти Лукойлу і Роснефти?

Насамперед справа дійсно в Трампі. Щойно він прийшов до влади, одразу стала просідати ціна на нафту, і в Росії почалися проблеми. Політика адміністрації Трампа передбачає, що США повинні більше видобувати власної нафти і взяти під контроль інші джерела традиційних енергоносіїв, а це ті самі Іран і Венесуела. Адже у Венесуелі не стільки наркотиків, скільки в Колумбії, але в Колумбії не стільки нафти, скільки у Венесуелі та сусідній Гайані.

Крім того, Трамп запровадив санкції проти російської нафтовій галузі, а саме проти Лукойлу та Роснефти. Водночас США чинять тиск на Індію та Європу, щоб вони не купували російські нафту та газ. Усе це робиться в рамках захисту інтересів США, внаслідок чого, щоправда, російська нафта просто починає зникати з ринку.

Також позначаються удари України: коли ми активно б'ємо по російських НПЗ, на ринку створюється надлишок нафти. А росіянам кудись же потрібно дівати нафту, оскільки в них ніколи не було системи величезних нафтосховищ, як, наприклад, у Китаю, і вони завжди продавали нафту "з коліс". Відповідно, для збереження бодай якоїсь рентабельності та якоїсь роботи свердловин Росія змушена продавати нафту величезними обсягами, які не факт, що купують, але десь на танкерах вона перебуває, фактично як на зберіганні.

Крім іншого, Україна б'є по портах Новоросійська, а нещодавно удари почалися безпосередньо по танкерах. Зверніть увагу, що після таких ударів ціна на нафту підскочила всього на 1%. І це при тому, що через порти Новоросійська йде приблизно 30% російського експорту.

Усе це обіцяє Росії дуже невеселу перспективу, пов'язану з тим, що світ починає приходити до світлої думки: а чи потрібна взагалі російська нафта з огляду на те, що РФ не є надійним постачальником.

Крім того, відбувається нарощування видобутку нафти ОПЕК. Саудівська Аравія, яка є союзником США, надає знижки Китаю та Індії.

Усе це в сукупності створює великі проблеми для Росії. І так відбувається не тому, що Трамп дуже хоче вбити Росію як державу. Навпаки, Трамп хотів би зберегти Росію, але він не може одночасно вирішити два завдання (наростити видобуток і експорт нафти Сполученими Штатами та зберегти РФ, – ред.).

Ось усе це і створює вкрай неприємну атмосферу для Росії. Так, наприклад, ми вже бачимо і зростання дефіциту бюджету РФ, який нема чим покривати, і навіть скорочення військового виробництва в Росії (скорочення фінансування замовлень почалося ще місяців п'ять тому).

Дивіться відео, в якому Тарас Загородній пояснив, хто і чому виштовхує Росію з ринку нафти, і які проблеми у зв'язку з цим почнуться в РФ уже на початку 2026 року:

Виходить, що знижки на російську нафту, які преса назвала "рекордними", ще далеко не рекордні, і незабаром ми побачимо зовсім інші показники?

Завдання полягає не в тому, щоб змусити Росію продавати нафту з рекордно великими знижками, а в тому, щоб зробити так, щоб РФ не змогла взагалі продавати нафту.

Ціна на нафту може знизитися ще більше. У внутрішніх російських документах зазначалося, і навіть глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна говорила, що ціна на нафту може впасти до 30 доларів за барель. Водночас очільник Роснефти Сєчін заявляв, що корпорація має виходити з ціни на нафту 45 доларів. Тому можуть бути різні варіанти.

Якщо бахне хороша глобальна фінансово-економічна криза, яка стрімко назріває, зокрема через політику Трампа щодо інших країн (ми бачимо величезну фінансову бульбашку в США), то ціна на нафту ще більше обвалиться. Згадайте, як було під час пандемії ковіду: нафта коштувала навіть не нуль – ціна на неї мала від'ємні значення, тобто продавці просто платили, щоб нафту в них забрали, тому що їм було дорого її зберігати.

Цілком очевидно, що на ринку створюється надлишок нафти. Також очевидно, що Росія перестає бути надійним постачальником нафти. І світ почав відчувати, що без російської нафти можна жити.

Нафтові компанії США, звичайно ж, не хотіли б падіння ціни на нафту, оскільки це вдарить і по їхній рентабельності. Тому для підтримання власної рентабельності їм потрібно, щоб хтось зник із ринку. У цьому випадку слабка ланка – це Росія. По-перше, зараз вона є ненадійним постачальником, по-друге, по підприємствах її нафтової промисловості та портах б'є Україна, по-третє, Трамп запроваджує санкції.

І, до речі, за дивовижним збігом обставин, одним із претендентів на купівлю активів Лукойлу є – сюрприз – американська компанія Chevron. Думаю, американці ще й візьмуть із дисконтом до 10-15%.

Якщо російська нафта марки Urals коштує 36 доларів за барель зараз, то на скільки ціна просяде до кінця 2025 року?

Я не дуже вірю в те, що до кінця року ціна на нафту суттєво просяде. Тому що якось все-таки Росія буде продавати свою нафту. Якщо тільки не включаться наші європейські партнери і не почнуть затримувати танкери, які проходять через Датську протоку.

Американці налаштовані серйозно, адже тут у них "любов з інтересом", це факт. Якби ціна на нафту максимально просіла, для нас це було б добре, але чи просяде – це велике питання. Утім, навіть ціна на нафту на її нинішньому рівні вже невигідна для Росії, тому що собівартість її нафти становить приблизно 40 доларів. Тобто росіяни і так уже працюють на межі рентабельності, що видно з фінансових показників нафтових компаній.

Мало того, що по НПЗ постійно прилітає, так ще й у Ханти-Мансійському автономному окрузі РФ, де видобувають нафту, скаржаться на велику заводненість свердловин, тобто зараз у нафті, яку вони видобувають, у них практично 80% води, що теж б'є по собівартості, тому що доводиться проводити сепарацію.

Нинішня ціна на нафту і так занадто низька для Росії. Радянський Союз свого часу розвалився, тому що просто збанкрутував, а ціна на нафту тоді була приблизно 8 доларів. Якщо врахувати індекс інфляції, то ті 8 доларів – це приблизно нинішні 30 доларів.

Нам слід розуміти, що ці процеси йдуть і без нас. Ми ж маємо концентруватися на тому, щоб Росія взагалі не мала можливості експортувати нафту ні за 60, ні за 70 доларів, ні за іншою ціною. Ми повинні працювати над тим, щоб у Росії були блекаути, і в неї просто не було можливості качати нафту, а також регулярно бити по НПЗ і робити багато чого іншого.

Яка картина вимальовується для Росії на 2026 рік? Якщо ми рухаємося до того, що російська нафта стає непотрібною у світі, то що Росія робитиме зі своєю нафтою і нафтовидобутком? Вона буде змушена консервувати свердловини або стане більше нафти продавати Китаю?

Китай точно не купуватиме в Росії нафту в більших обсягах. Нинішні обсяги – це максимум, який він буде купувати. Адже Китаю Саудівська Аравія дає безпроблемні знижки, і, купуючи нафту в неї, немає небезпеки потрапити під санкції.

Думаю, Росія намагатиметься триматися до кінця, щоб продовжувати видобуток нафти. Адже якщо почнеться консервація нафтових свердловин, то це буде приблизно назавжди. Але тут виникає питання – хто буде компенсувати збитки? А компенсувати збитки має державний бюджет РФ, який і так, м'яко кажучи, у далеко не найкращому стані.

Що далі, то очевиднішим стає той факт, що у Росії дуже великі фінансові проблеми будуть уже 2026 року. Зрештою ми можемо побачити повторення Росією долі Радянського Союзу. Поки нічого точно ми сказати не можемо, тому що росіяни закривають статистику, але роблять вони це точно не від хорошого життя. За непрямими ознаками можна бачити дефіцит бюджету РФ, зокрема, наприклад, відбуваються скорочення у цивільних секторах економіки. І всі ці процеси позитивні для нас.

Крім того, за часів СРСР США були імпортером нафти, зокрема, імпортували її з Близького Сходу. А сьогодні Штати – експортер нафти. Плюс Трамп знімає всі обмеження на видобуток нафти і газу в США, починає ставити під контроль видобуток нафти скрізь, де це можливо. Тенденції для Росії дуже негативні, і це вже визнають навіть російські економісти. Видно це і по метушні Центробанку РФ, і по скороченню бюджету. Дефіцит бюджету РФ, який зараз уже підтверджено, становить 5 трильйонів рублів, хоча планувався на рівні 1,3 трильйона. І це ще не кінець року. Але ж під кінець року ще будуть великі платежі. Де Росії брати гроші – не зрозуміло. Китай не дає, США не дають, та й ніхто не дає грошей Росії. Є ще можливість додруковувати гроші, але це обмежений ресурс, тимчасовий.

Чи можливі в Росії внутрішні конфлікти між нафтовими компаніями і владою, через дії якої ці компанії зараз зазнають збитків? Чи може ситуація розкручуватися в такому напрямку?

Така ймовірність є, але спочатку у Росії будуть викачувати ресурси з бюджету. Тут усе буде, як в анекдоті про хлопчика і його тата. Коли піднялися ціни на горілку, хлопчик запитав: "Тату, тепер ти будеш менше пити?". На що тато відповів: "Ні, тепер ти будеш менше їсти".

У російської влади ще є можливість пограбувати населення: підняти тарифи ЖКГ і податки, придумати щось із депозитами населення тощо. Там поки що є такі ресурси, і російська влада їх активно використовує, але і цей ресурс уже закінчується. Усі звикли багато їсти, а тут нафтова галузь стає збитковою.

Що таке нафтова галузь для Росії? Навіть Рахункова палата РФ визнавала, що до 70% ВВП РФ формується за рахунок перерозподілу доходів від нафти. Тут замкнене коло: щоб у російському бюджеті було більше грошей, потрібно, щоб працювала нафтова галузь, а нафтова галузь не працює і вимагає більше грошей. Ось і виникає питання – де брати гроші.

Теоретично конфлікти на цьому ґрунті можуть виникнути, тому що нафтові компанії будуть бачити, що це кінець, адже Росію системно викидають з нафтового ринку. Бачив чудову статистику: у російських нафтових компаній прибуток падає, а в американських – чомусь зростає. Ба більше, Росія зараз стикається з моментом, коли російський нафтовидобуток може стати невигідним, як це було в Радянському Союзі, коли впали ціни на нафту, і нікому було її продавати. У зв'язку з цим теж можуть народитися конфлікти.

Утім, я більше вірю в конфлікти між місцевою владою і федеральною владою РФ, тобто коли центру протистоятиме саме місцева влада, а не народ. Якщо немає грошей у місцевому бюджеті, якщо немає можливості підтримувати інфраструктуру, школи, громадський транспорт і решту, відповідати доведеться місцевій владі, адже люди підуть не до Путіна, а до місцевої влади. Так було і в Радянському Союзі. Адже він почав розпадатися, коли не було грошей на утримання місцевих еліт, і гроші з Москви не надходили.

Є, звичайно, ще вклади росіян – ще 60 трильйонів рублів. І російська влада ще спробує конфіскувати ці вклади, вона вже запускає механізми, які позбавляють населення можливості забрати гроші з банків. Це робиться з розмитим формулюванням: мовляв, якщо банк бачить, що йдуть неконтрольовані, на його думку, операції, він має право заблокувати гроші. Це явище стало масовим.

Згадайте, як у СРСР уряд оголосив, що протягом трьох днів потрібно поміняти 50-ти і 100-рублеві купюри на нові, проте суми, які можна було зняти з книжок, були обмежені. По суті, це була конфіскаційна реформа. У РФ поки що бояться це робити, але ці процеси теж ідуть. І вже в першому кварталі 2026 року ми побачимо великі сюрпризи в Росії, які вже зараз готуються.

Крім імовірних сюрпризів для росіян, пов'язаних із банківськими вкладами, які реалії чекають на російське населення 2026 року, як воно відчує той факт, що основна стаття доходів російського бюджету невблаганно схлопується? Що може далі відбуватися: дефіцити товарів, шалена інфляція чи щось іще?

Буде так, як у Радянському Союзі. Наприклад, Росія може перейти на карткову систему. Там можуть ввести цифровий рубль, щоб контролювати весь рух грошей. Цифровий рубль означатиме, що росіяни ніяк не втечуть від держави, і держава контролюватиме все і скрізь. Щоправда, це все нюанси, оскільки як у Росії можна запровадити цифровий рубль, якщо там прикривають інтернет? Без інтернету це працювати не буде. Населення стало забирати гроші з банків, тому що потрібно розплачуватися готівкою, оскільки часто вирубують інтернет із різних причин, зокрема щоб боротися проти атак України.

У Росії запросто можуть перейти на карткову систему, як у СРСР. Там уже почався рух у цьому напрямку, коли за покупками доводиться йти не в хороший магазин, а в якийсь дискаунтер, продукти купувати незрозумілі, але вони поки що нібито є. У Росії ще є, з чим можна погратися. І, думаю, Росія піде шляхом Радянського Союзу. Тож карткова система, спецрозподільники для номенклатури і для тих, у кого є гроші, та інше – все це у росіян попереду. Росія йде цим шляхом.

До речі, я не згоден з тими, хто вважає, що росіяни не можуть ставити незручні запитання владі. На відміну від СРСР, росіяни бачили інше життя. Як не крути, але 20 років при Путіні – це найкращий час за 400 років, коли росіяни пожили, подивилися Туреччину і Єгипет, а життя в російських містах було на межі достатку. Але ці часи минають. Росіяни бачили інше, а тому відчувають різницю, а, отже, можуть ставитися до того, що відбувається, не так, як народ за часів СРСР. Плюс не потрібно забувати про удари України по енергетичній інфраструктурі, по нафтовій інфраструктурі тощо, з якими в Росії доводиться жити.

Мабуть, ключове для нас питання: як скорочення доходів РФ від продажу нафти і наші удари по російських НПЗ, які вже стали буденністю, позначаться на бюджеті війни Росії? І коли стане помітно, що здатність Росії продовжувати війну скорочується?

Тут я б не був оптимістичним, тому що Путін буде воювати, поки залишається при владі. Однак ознаки того, що Росії не вистачає грошей на війну, вже є. Наприклад, багато оборонних підприємств у РФ не набирають, а скорочують персонал. Скорочення держзамовлення почалося ще місяці три-чотири тому.

Утім, гроші для продовження війни російська влада знайде. Ми маємо виходити з цього і розглядати це як базовий сценарій. Тому нам потрібно не чекати, коли в Росії закінчаться гроші на війну, а бити по енергетичній і нафтовій інфраструктурі, що, в принципі, ми зараз і робимо.