Все более опасные атаки РФ: как Польша проигрывает российской пропаганде

14 листопада двоє диверсантів спробували заблокувати роботу залізничної лінії, що веде з Варшави до України.

Перший вибух зруйнував ділянку колії поблизу села Міка, а інший – пошкодив лінії електропередачі поблизу станції Голомб, змусивши поїзд, що перевозив 475 пасажирів, зробити аварійну зупинку.

Якби не швидка реакція машиніста, це могло б призвести до людських жертв.

Згідно з подальшими повідомленнями ЗМІ, пошкодження було спричинено трьома вибуховими пристроями, розміщеними на відстані кількох десятків сантиметрів один від одного.

Згодом у промові перед польським парламентом прем'єр-міністр Дональд Туск поділився висновками прокуратури та спецслужб, які (у співпраці з країнами-союзниками) встановили, що ймовірні виконавці, Євген Іванов та Олександр Кононов, були громадянами України, які прибули з Білорусі – держави-сателіта Кремля – і відразу після теракту повернулися туди.

Один з них раніше був засуджений у Львові за диверсійні дії, а інший є мешканцем контрольованої Росією частини Донбасу.

Кремль регулярно використовує українців для здійснення терактів проти Польщі.

Це дії, які міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав державним тероризмом.

Потенційних зловмисників зазвичай вербують на окупованих територіях, де легко змусити до співпраці, погрожуючи їхнім родинам.

У даному випадку польська влада вже знає біографічні дані та обличчя диверсантів та стверджує, що обидва діяли в інтересах Росії.

Нападники використовували вибуховий пристрій військового класу C4, який підірвали за допомогою 300-метрового кабелю, коли поїзд проїжджав повз – спосіб дії, що відповідає попереднім випадкам російських диверсій.

При цьому розміщення вибухівки на повороті на вершині досить високого насипу свідчить про намір зірвати поїзд з рейок.

Таким чином росіяни могли продемонструвати свою здатність завдати серйозної шкоди залізничним лініям, які використовуються для транспортування зброї до України.

Російські провокації в Польщі стають все частішими і небезпечнішими.

У травні 2024 року агенти, що діяли в інтересах РФ, спричинили велику пожежу в торговельному центрі на вулиці Маривільська у Варшаві, а також підпалили завод фарб у Вроцлаві.

Тисячі людей втратили своє майно та роботу.

В обох випадках обвинувачених було затримано та засуджено.

Потім, у вересні 2025 року, відбулося вторгнення 19 російських дронів на територію Польщі – подія, яка отримала широке висвітлення в ЗМІ по всьому світу.

Усі ці випадки могли призвести до жертв, але, на щастя, цього не сталося.

Однак останній випадок відрізняється від попередніх – як видається, його конкретною метою було спричинення жертв.

Є всі підстави очікувати подальшої ескалації.

Сіра зона між миром і війною швидко скорочується.

Росія хоче вбити клин між Польщею та Україною, поглибити і без того крайню політичну поляризацію в Польщі та посилити внутрішні сили, ворожі до Європейського Союзу.

І це їй вдається – ті, хто говорить про вихід Польщі з ЄС, набирають обертів і досягають деяких вражаючих успіхів.

У своїй промові, виголошеній 11 листопада – в День незалежності Польщі, новий правий президент Кароль Навроцький жодного разу не згадав Росію як загрозу.

Натомість він спрямував свій гнів на ЄС.

"Президент Польщі ніколи не дозволить нам знову стати павичем і папугою націй, пасивно повторюючи те, що надходить із Заходу, – заявив він.

– Деякі польські політики готові поступитися частиною польської свободи, незалежності та суверенітету на користь іноземних інституцій, трибуналів та іноземних програм ЄС".

Незважаючи на неодноразові запрошення, Навроцький відмовився здійснити коротку поїздку до Києва, щоб поговорити з президентом України Володимиром Зеленським.

Кремль добре знає, що популістська партія Ярослава Качиньського "Право і справедливість" (ПіС) була мотивована обранням Навроцького і використовуватиме будь-який привід, щоб атакувати уряд Дональда Туска.

Навіть коли Туск виголошував свою суто інформативну, тверезу промову після нападу на поїзд, його неодноразово переривали ворожі вигуки з боку фракції "ПіС".

Так само Навроцький скористався нагодою, щоб розкритикувати уряд за те, ніби той не інформує його належним чином.

Зараз він вимагає регулярних брифінгів від керівників служб безпеки, які підпорядковуються виключно прем'єр-міністру.

Президент навіть відмовився підписувати нещодавні призначення на посади в розвідці та контррозвідці, що є безпрецедентним порушенням норм.

Це ті самі державні служби, які займаються нейтралізацією атак, таких як та, що щойно сталася.

Навроцький також відмовляється затверджувати кандидатів на судові посади, які чинили опір тиску з боку колишнього міністра юстиції уряду "ПіС" Збігнева Зьобро.

Їхня єдина провина полягала в тому, що у своїх рішеннях вони посилалися на рішення європейських судів, які визнали дії Зьобро несумісними з законодавством ЄС.

Неважливо, що самого Зьобро звинувачують у розкраданні коштів і що нещодавно він втік до Угорщини – найнадійнішого союзника Росії в ЄС.

І неважливо, що один із соратників Зьобро, колишній суддя Томаш Шмідт, втік до Білорусі.

"ПіС" не є єдиною проблемою для Туска та інших, хто все ще підтримує польську демократію та членство в ЄС.

Набирає сили ще більш екстремістська та антиукраїнська партія "Конфедерація", а також відкрито проросійська та антисемітська партія "Конфедерація польської корони" Гжегожа Брауна.

Підтримка останньої у свіжих опитуваннях громадської думки перевищує 5-відсотковий прохідний бар'єр.

Усі ці групи масово вийшли на вулиці в День незалежності.

Навроцький, Качинський і Браун брали участь у ході антиукраїнських націоналістів і фашистів, організованій "Конфедерацією".

Якби парламентські вибори відбулися сьогодні, опитування показують, що "ПіС" та "Конфедерація" сформували б наступний уряд.

Наразі Польща готується створити найбільшу армію в Європі.

Однак решта ЄС повинна побоюватися, що незабаром їй доведеться мати справу з армією корисних ідіотів Путіна.

Колонка початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника.