Американські розробники інтегрували ядерну бомбу B61−12 у винищувачі F-35A Lightning II

Винищувачі F-35A Lightning II ВПС США успішно провели серію випробувальних польотів із навчальними варіантами ядерної бомби B61−12 на полігоні Tonopah Test Range у штаті Невада. Тести тривали з 19 по 21 серпня 2025 року і стали завершальним етапом перевірки сумісності нової модифікації боєприпасу з літаками п’ятого покоління, які виконуватимуть роль носіїв ядерної зброї в рамках системи стримування НАТО.

B61−12 — це оновлена версія американської гравітаційної бомби, яка поєднує модернізовану боєголовку з керованим хвостовим блоком. За відкритими даними, вона має чотири варіанти потужності — від 0,3 до 50 кілотонн — і оснащена інерційною системою наведення, що забезпечує високу точність ураження. Довжина бомби становить близько 3,6 метра, маса — приблизно 825 кілограмів. Вона залишається сумісною з чинними системами зберігання та обслуговування.

Випробування проводили інженери Sandia National Laboratories та Національної адміністрації ядерної безпеки США (NNSA). У межах тестів інертні варіанти B61−12 скидалися з внутрішніх відсіків F-35A, після чого боєприпаси відстежували до моменту удару. Окремо перевіряли термостійкість корпусу та систем керування під час тривалого перебування на підвісці в польоті, щоб підтвердити надійність у реальних умовах.

Сертифікацію F-35A як першого винищувача п’ятого покоління, здатного нести B61−12, завершили ще у жовтні 2023 року. Завдяки розміщенню бомби у внутрішніх відсіках літак зберігає стелс-характеристики. Його сенсорна система — включно з радаром AN/APG-81, електрооптичним прицілом і комплексом радіоелектронної боротьби AN/ASQ-239 — дозволяє виявляти цілі без зовнішнього наведення, що робить F-35A важливим елементом ядерної компоненти НАТО.

Експерти зазначають, що підтвердження сумісності B61−12 і F-35A відбувається на тлі загострення ядерної риторики Росії та зростання інтересу європейських союзників до модернізації своїх авіаційних платформ. Для країн НАТО, які переходять на F-35A, ці випробування стали фінальним технічним етапом перед розгортанням нової зброї на базах, призначених для ядерних місій, і сприяють оновленню системи колективного стримування альянсу.