«Люблю Україну, безмежно люблю Харків»: чемпіонку України з пауерліфтингу засудили в росії до 19 років в’язниці

У Москві суд виніс вирок 42-річній Юлії Лемещенко, чемпіонці України з паверліфтингу, засудивши її до 19 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді та підготовці теракту.

Російський суд у Москві оголосив вирок Юлії Лемещенко за низкою тяжких звинувачень, зокрема у державній зраді, навчанні тероризму, диверсії та підготовці теракту.

За версією слідства, у жовтні 2024 року спортсменка підірвала опори ліній електропередач під Санкт-Петербургом, а також стежила у Воронежі за командиром авіабази полковником Олексієм Лободою, якого пов’язують з бомбардуваннями Харкова.

Лемещенко, яка у 2014 році переїхала з Воронежа до Харкова, у 2021 році стала чемпіонкою України з паверліфтингу. Під час судового процесу вона не заперечувала фактичну сторону звинувачення, але й повної провини не визнала. На додаток, спортсменка заявила, що не кається у своїх діях.

42-річна спортсменка взяла останнє слово в суді.

«Як ви бачите, у мене немає жодного папірця, я не особливо готувалася, але я думаю, що я зімпровізую. Я зараз, швидше за все, скажу деякі слова, які вже вимовляла в процесі засідань, але нехай це буде певним резюме в загальному монолозі.

Отже, я вже говорила про те, що в будь-якій війні відбувається зіткнення сторін, і кожна сторона відстоює свою правду, свою справедливість. Я прийняла одну зі сторін. Я не є громадянкою тієї країни, за яку я вирішила боротися, але попри це я вважаю Україну своїм домом. Я люблю цю країну, я безмежно люблю Харків.

У Харкові є район, який називається Північна Салтівка. Там жили близько 500 тисяч людей — півмільйона. Там жили деякі мої знайомі, моя перукарка. Після російських обстрілів і бомбардувань у цьому районі не залишилося жодного цілого будинку. Взагалі жодного. Причому я говорю не просто про вибиті вікна — про цілі під’їзди, що обвалилися. Поруч з моїм будинком безпосередньо були вибухи. У мене на першому поверсі жила сусідка Аня зі своїм сином Микитою чотирьох років. Снаряд розірвався безпосередньо під їхніми вікнами, під першим поверхом. Квартиру винесло повністю. Що на цей час з Анею і з її сином, з Микитою, я не знаю досі – живі вони чи ні.

У цій війні у мене гинули друзі, один родич — мій троюрідний брат, мої колеги по помосту. Війна — це жахливо. Я не могла залишитися осторонь. У будь-якій війні люди, які виявляються до неї причетними, або все-таки намагаються боротися, або тікають. Тікають, я не знаю, може, через боягузтво, слабкість. Я не вважаю себе ні боягузливою, ні слабкоюлюдиною. Я вирішила боротися проти цього — проти російської військової агресії.

Можливо, своїми словами я погіршую своє становище, але моя честь і совість для мене важливіші. Я зробила те, що вважала за потрібне у своїх силах. Жаліти, каятися — ну, може, на смертному одрі я це і буду робити, але поки що все так, як є. Більше мені додати нічого», – сказала Лемещенко.

Суд прийняв рішення про 19 років позбавлення волі для Юлії Лемещенко.