Несподіваний довгожитель планети: 9 місяців виживали в космосі, а потім успішно розмножилися на Землі

Під час нового дослідження вчені виявили, що спори моху розмножилися після дев'яти місяців на Міжнародній космічній станції (МКС). Ця заява звучить ще більш дивовижно, коли дізнаєшся, що вони весь цей час перебували зовні, піддаючись безпосередньому впливу космосу, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Попри те, що одноклітинні організми й раніше демонстрували таку здатність, наземна рослина вперше продемонструвала такі здібності до виживання. Якщо людство хоче вийти за межі власної планети, нам доведеться взяти з собою безліч різних форм життя.

На жаль, космос негостинний, а тому небезпечний для видів, які еволюціонували під надійним захистом атмосфери. У своїх подорожах люди можуть ув'язнити своїх супутників у ті самі металеві стіни, в яких тримаємо себе, але тим, хто сподівається на новий дім на Марсі або за його межами, знадобиться щось, здатне пережити космічні умови після прибуття.

Не секрет, що до того, як на планеті з'явилися дерева і папороті, на планеті домінували крихітні мохові ліси. Якщо вони були першопрохідцями, ймовірно, вони здатні на це і на інших планетах.

У новому дослідженні професор Томоміті Фудзіта з Університету Хоккайдо з колегами піддали спори земляного моху (Physcomitrium patens), що розповзається, деяким з основних небезпек космосу в лабораторних умовах. Зразки пережили екстремальні температури, ультрафіолетове випромінювання і вакуум, а потім вчені піддали їх реальним умовам відкритого космосу: астронавти на МКС прикріплювали спори земляного моху до зовнішньої сторони станції протягом 283 днів.

Більшість живих організмів, зокрема людей, не здатні вижити навіть короткий час у космічному вакуумі. Однак спори моху зберегли свою життєздатність після дев'яти місяців прямого впливу. За словами професора Фудзіта, це переконливий доказ того, що життя, яке розвинулося на нашій планеті, має на клітинному рівні внутрішні механізми, які дають змогу йому виживати в умовах космосу.

На цей експеримент вчених надихнула здатність моху виживати там, де не може вижити практично ніщо інше, зокрема в Гімалаях і Антарктиді. Доставка зразків на МКС неймовірно дорога, а тому вчені спочатку звузили коло завдань, протестувавши ювенільний мох і клітини розплоду, які рослина виробляє в умовах стресу, а також спорофіти.

Результати вказують на те, що спорофіти можуть пережити будь-які космічні впливи, проходження всього життєвого циклу набагато складніше. За словами професора Фудзіта, ультрафіолетового випромінювання, еквівалентного тому, що отримують у космосі, було достатньо, щоб знищити всі ювенільні мохи; деякі з випробуваних групою температур також виявилися смертельними. Клітини розплоду почувалися краще, але одне тільки ультрафіолетове випромінювання вбило 70% з них.

Дослідники очікували, що вплив сукупності космічних факторів, зокрема вакууму, космічної радіації, екстремальних коливань температури та мікрогравітації, завдасть набагато більшої шкоди, ніж будь-який вплив окремо. Команда виявила, що оскільки спори витримали всі випробування, а саме від 196°C до 55°C і ультрафіолетове випромінювання інтенсивністю 10 000 джоулів на квадратний метр, вони були визнані гідними фінального випробування.

Професор Фудзіта зазначає, що вони з колегами очікували на практично нульову виживаність, однак результат виявився протилежним: більшість спор насправді вижили. Результати показують, що 86% спор, відправлених у космос, дійсно проросли; серед тих, що були захищені від ультрафіолету, цей показник зріс до 97%. Утім, учені визнають, що вони перевіряли лише здатність до проростання, а не наявність будь-яких довгострокових наслідків подорожі.

Ґрунтуючись на спостережуваних показниках виживаності, вчені оцінюють, що достатня кількість спор може вижити в космосі приблизно близько 15 років, щоб створити моховий сад на новому місці. Однак вчені попереджають, що дане дослідження є лише попередньою оцінкою.

Вчені пов'язують успіх спор з особливостями структури, яку мох утворює навколо них і яка, крім іншого, поглинає ультрафіолетове випромінювання. Вони припускають, що це спадщина тих часів, коли мохи вийшли з води 500 мільйонів років тому і стали першими наземними організмами

Нагадаємо, раніше ми писали про колонізацію Марса: з'ясувалося, який земний організм допоможе людям вижити на планеті.

Раніше Фокус писав про те, що Місяць допоміг створити близький сусід Землі: що виявили вчені.