"Міндічгейт": корупційний скандал переріс у найсерйознішу політичну кризу останніх років

Міндічгейт - найбільший корупційний скандал / © ТСН

Тема, яка вочевидь була присутня в багатьох розмовах президента України Володимира Зеленського з партнерами: що відбувається в Україні? Як реагує влада на найбільший корупційний скандал останнього часу «Міндічгейт»? Адже підозри в розкраданнях можуть ударити і по західній допомозі.

Про це розповідає кореспондент «ТСН-Тиждень» Олександр Загородний у своєму сюжеті під час марафону «Єдині новини» 23 листопада.

Чи обговорювали за лаштунками дивний збіг у часі,коли майже синхронно вибухнули в інформаційному просторі «Міндічгейт» і проросійські пропозиції президента США Трампа, нам достеменно не відомо. Але в Україні про це говорять. Хоча опозиція та антикорупційні активісти будь-який зв’язок між цими подіями відкидають.

«Міндічгейт» за лічені дні переріс у найсерйознішу політичну кризу

Події розвиваються швидко. 10 листопада НАБУ оголошує, що викриломасштабну корупційну схему у сфері енергетики, яку створив, як виявилось, іноземний бізнесмен Тимур Міндіч. За версією слідства, двоє його довірених осіб контролювали державну компанію «Енергоатом» та вимагали відкати від її постачальників. Злочинне угруповання відмило та легалізувало понад 100 мільйонів доларів — так стверджують слідчі і як доказ наводять записані розмови учасників.

У команді президента Володимира Зеленського реагують на скандалоперативно. Обіцяють максимальну прозорість у розслідуванні і аудит усіх державних монополій.

«Все, що стосується енергетики, державних підприємств, державних монополій — апгрейд, кадровий апгрейд так само, далі — ідуть дебати в парламенті, як саме має працювати контролююча складова парламенту по відношенню до Кабміну», — каже радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

Але опозиції цього замало, у Верховній Раді цього тижня блокують трибуну з вимогою відправити у відставку увесь уряд.

Президент зустрічається з парламентською фракцією «Слуга народу» за зачиненими дверима, без преси. Учасники цієї зустрічі анонімно розповіли, що ні звільняти керівника свого офісу Андрія Єрмака, ні розпускати уряд під час війни президент не готовий. Рішення по уряду правильне, так вважає економіст Олег Пендзин. І справа тут не в політиці. Зараз урядовці мають узгодити бюджет, без якого ми довго не протримаємося, вважає він.

«Відставка уряду в тій ситуації, яка є, однозначно призведе до того, що бюджет не буде прийнятий, а гроші не будуть надані. Ну, вибачте, якщо починається зміна уряду, то автоматично немає бюджету. А якщо немає бюджету, то немає програми. Якщо немає програми, то немає репараційного кредиту. Тобто ми з вами опиняємося в ситуації, коли нам нема чим фінансувати 26-й рік. А які там суми йде в цьому проєкті? Вісім мільярдів доларів — це програми Міжнародного валютного фонду, а репараційний кредит на два роки — це 140 мільярдів доларів», — каже економіст Олег Пендзин.

Але з політичної кризи все-таки треба якось виходити.

Військово-політичний експерт Михайло Самусь вважає, що зараз настав той момент, коли президенту варто поділитися повноваженнями з парламентом.

«За воєнного часу, я думаю, що Верховний командувач, він все-таки володіє великою владою, але розподілити трохи владу через парламент, я думаю, буде доречно. Це не тільки зніме напругу цю, яка може знову використовуватися російськими спецслужбами, а на фоні того, що зараз знову російські спецслужби через американців тиснуть на нас, намагаються через так званий договір зламати нас, то тут ситуація дійсно є загрозлива, але з неї можна вийти», — зазначає Михайло Самусь.

Про важку ситуацію говорить і президент Володимир Зеленський / © Associated Press

Про важку ситуацію у своєму емоційному зверненні говорить і Володимир Зеленський.

«Зараз один з найважчих моментів нашої історії. Зараз тиск на Україну один з найважчих. Зараз Україна може опинитися перед дуже складним вибором, або втрата гідності, або ризик втратити ключового партнера. Або складні 28 пунктів, або вкрай складна зима. Найважча внутрішня політична криза і тиск з боку президента США Дональда Трампа, який вимагає якнайшвидше підписати мирну угоду з росіянами», — заявив президент.

Аналітик Тарас Жовтенко вважає, що незалежно, чи скандал спровокований, чи ні — ним скористаються всі зацікавлені.

«Я думаю, що росіяни, коли планували свою інформаційну операцію по роздуванню цих 28 пунктів, вони теж розуміли, що Трамп на це купиться, тому що йому потрібен зараз якийсь будь-який подібний скандал, для того, щоб повернути увагу в цей бік громадськості, ну і мати можливість стиснути на нашу позицію в цій історії», — висловлює свою думку Тарас Жовтенко, безпековий аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Розслідування НАБУ продовжується / © НАБУ

Тим часом розслідування НАБУ продовжується. Там запевняють — таких телефонних записів у них понад тисячу годин. Але найважча частина попереду і перші судові вердикти про тримання під вартою ще нічого не означають у подальшому суді. Крім розмов, де всі розмовляють кличками і кодами, потрібні й інші докази.

«Далі все це треба процесуально закріпити. Ти не можеш прийти і сказати: „Ми тут щось послухали, він винен, давайте йому зразу впаяємо, перепрошую, 15 років“. Воно ж так не працює», — каже Подоляк.

Але перші наслідки уже є.

Бізнесмени Тимур Міндіч та Олександр Цукерман хоч і втекли з країни, та персональні санкції повністю блокували їхнє майно і активи, вони у розшуку.
Міністри юстиції та енергетики Герман Галущенко та Світлана Грінчук втратили посади.
Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов під вартою разом з ще з 5-тьма фігурантами справи.
Уряд звернувся до Рахункової палати з проханням перевірити діяльність АРМА та Фонду держмайна, розслідування чекає і на Нацагенство із запобігання корупції.
До того ж, Кабмін запускає аудит в інших держмонополіях від Нафтогазу до оборонки.

А ще є рішення про оновлення наглядових рад держпідприємств. Саме наглядові ради мали стати основою прозорої діяльності держкомпаній. За законом іноземців там більше, ніж представників від України. Щоб їх голоси завжди переважали в прийнятті рішень і їх робота, до речі, добре оплачувалася. Зарплати коливались від 100 до 200 тисяч гривень на місяць. А це десятки мільйонів на рік. Тепер ясно, що цей запобіжник не спрацював.

Відставки почалися і в самому антикорупційному блоці. З посади пішов Андрій Синюк — заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — він підозрюється у зливі інформації.

«Для країни це тяжкий удар з тилу — біда в тому, що удари з фронту зараз як ніколи критичні», — підсумовує автор сюжету Олександр Загородний.